З нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Русі й престольного свята Чуда Архистратига Михаїла владика Андрій вручив пароху Репужинської церкви Городенківського району о. Василю Дем’янику орден Святого Володимира Великого — за відданість Христовому вченню. Такого ж ордена удостоївся і настоятель церков у Далешевому та Колінках о. Тарас Іванюк, який не лише плекає ці святині, але й разом із громадою споруджує новий храм на прославу Далешівської Божої Матері.
Ще одна вагома відзнака — орден Святого Миколая-чудотворця — вручена уродженцю Репужинець Остапу Дармограю, «акумулятору» добрих ідей та благодійних справ.
Один із найстаріших священиків Городенківщини о. Іван Бурак наче пройшовся життєвими стежками цього поважного підприємця, коли той малим заглядав у шпарку зачиненого храму. Як потім, коли роками тривала судова тяганина (претензії на храм мала й греко-католицька громада села), постановив собі опікуватися храмом Божим.
Коли ж нарешті все владналося, офірував кошти на внутрішнє оздоблення церковці. Постановив собі відновити храм повністю, дах, фасад, провести благоустрій. А до 120-ліття церкви Чуда Архистратига Михаїла, яке святкуватимуть в 2016 році, має намір спорудити на церковному подвір’ї ще дзвіницю та капличку. Тож орден Святого Миколая як символ доброчинності й милосердя — заслужена нагорода меценату. Бо його надбання — в цій святині, а де скарб, каже Писання, там і душа кожного.
Нагороди — ордена Святого Володимира Великого — удостоївся ще один хранитель репужинського храму — голова церковної управи Микола Бунзяк, на долю якого випало бути хоронителем святині впродовж довгих років протистояння, відвойовувати її в численних судах навіть столичного штибу. Почесними грамотами нагороджені й найактивніші мешканці села, котрі своїми зусиллями відновлювали церкву Господню, виводили її з терня непорозуміння. Лепта кожного записана на Небесах, як і в людських серцях.
Людмила Стражник