Сьогодні, 5 травня 2013 року, виповнюється 34 роки з дня народження Преосвященного Єпископа Симеона. Духовенство і миряни сердечно вітають свого Архіпастиря зі святом і бажають козацького здоров’я, безмірної мудрості, духовних та тілесних сил. Іс полла еті, Деспота!
Напередодні свого Дня народження Преосвященнійший Симеон, Єпископ Дніпропетровський і Криворізький дав інтерв'ю штатному журналісту інформаційного відділу єпархії, Сергію Алтухову.
- Що Вас спонукало присвятити своє життя Церкві?
- Я народився і здобув початкову освіту у місті Санкт-Петербург. Потім навчався у Тернополі, Волинській семінарії, Київській академії. Я служив у Сполучених Штатах, пізніше прийняв чернечий постриг, служив у монастирях. Згодом мене перевели у Київську єпархію у Столичний монастир, потім я був секретарем у Святішого Патріарха і врешті-решт я став обраний і призначений керуючим Архієреєм Дніпропетровської єпархії.
Головна причина, через яку я став священнослужителем – це мої батьки. Вони – високоосвічені і духовні люди. Батько - великий патріот нашої держави, священнослужитель, будівничий( сьогодні він будує великий соборний комплекс Свято – Троїцький духовний центр), активний громадський діяч. Його неодноразово відзначили різними нагородами Патріарха. Моя мати – набожна і патріотична людина, яка дуже хвилюється за Україну. Мій дядько – Волинський Митрополит. У мене є троє братів, котрі присвятили себе Богові. Саме моя велика релігійна родина заклала в мене свідоме бажання присвятити своє життя церковному служінню. Я дуже щасливий, що маю таку сім’ю!
- Які з ваших планів щодо вдосконалення єпархії ви вже встигли втілити в життя?
- Я знаходжусь на чолі Дніпропетровської єпархії вже протягом трьох років. Перший рік був ознайомлювальний, я аналізував ситуацію, вчив священнослужителів правильно проводити богослужіння. Мені дуже допомагало міське духовенство. Я їм дуже вдячний, бо вони своєю працею відроджують УПЦ. До мене єпархія була також у гарному стані, але я поставив собі за мету зробити її ще кращою, а саме: привести в систему церковно - діловий стиль і привчити людей до роботи в команді. Я вважаю, що сьогодні мені це вдається. На мою думку, священик повинен і служити Богу, і працювати ( відроджувати храми). Наприклад, у храмі Петра і Павла я виконую функції священика, діловода, прораба тощо. Я дуже радію , що на сьогоднішній день усе міське духовенство долучається до активного руху за відродження нашої Дніпропетровщини або, як точніше сказати, Січеславської єпархії. Я дуже вдячний їм за це..
- Владико, скажіть будь-ласка, як у такому молодому віці ви змогли стати на чолі однієї з найбільших єпархій у нашій країні?
- Перш за все, я хочу подякувати за це Богові і нашому шановному Патріарху. Якщо ви звернете свою увагу на розвиток церковного життя на Україні, то побачите, що Верховний Владика зараз призначає молодих людей на керівні посади у церквах. Але це не означає, що ми відштовхуємо старших наших єпископів. Ні! Ми спираємося на досвід своїх попередників, вдосконалюючи і оновлюючи методи управління єпархією. Ми співпрацюємо з іншими регіонами і намагаємося разом відродити нашу церкву. Ось, наприклад, зараз, разом з іншими регіонами ми намагаємося відродити Духовну семінарію у Дніпропетровську. Я дуже вдячний Богові, що у досить молодому віці маю нагоду розбудовувати нашу Єпархію.
- Які у вас плани на майбутнє щодо розбудови Дніпропетровської єпархії?
- У мене дуже багато здорових амбіцій. По - перше, я працюю над відкриттям учбових закладів. По – друге, хочу відродити якомога більше духовних закладів. Наприклад, 18,19 травня ми будемо зустрічати Патріарха Філарета, який має намір освятити новозбудований храм Різдва Пресвятої Богородиці, пізніше це буде храмовий комплекс. По – третє, я мрію побудувати такий храм, який міг би стати розбудовою храмового комплексу у парку імені Воронцова.
Як молодий керівник, я дуже радий, що духівництво відроджується, що церковні діячі отримують вищу освіту, що люди ходять до храму. Як священнослужитель я радію, що церква працює, що у неї є заради кого жити і служити.
- Чи можете ви сказати, що за три роки Вашої роботи, єпархія вийшла на новий рівень?
- Так, безперечно. Я хочу підкреслити декілька моментів. Перше – це те, що єпархія виховала багато свідомих молодих священнослужителів Вже в існуючу систему ми влили свіжу кров, новий кадровий потенціал. У нас зараз багато молодих людей, які розгортають свою діяльність на теренах нашої єпархії. Я дуже вдячний владі, котра допомагає церкві приймати активну участь у різних громадських заходах, на відміну від сусідських областей. Ми приймаємо участь у відкриттях жіночих монастирів та семінарій, будуємо та ремонтуємо багато храмів. Я вважаю, що всі ці успіхи позитивно впливають на роботу церкви.
- Як Ви будете святкувати свій день народження?
- Зазвичай я отримую багато привітань від різних людей, знайомих і незнайомих. У нас є традиція така, що ми всією єпархією збираємося на другий день у святому храмі, вітаємо один одного: « Христос воскрес», « Воістину воскрес.».Цього року так співпало, що свій день народження і Пасху я буду святкувати в один день. Ми зберемося з друзями і колегами, заспіваємо « Многії літа», будемо здійснювати урочисті богослужіння. Я буду з радістю приймати вітання і дякувати Бога, що цей рік я не хворів, Господь дав мені здоров’я і наснагу, я мав можливість відвідувати парафії, спілкуватися з прихожанами, об’їздити всі куточки нашої славної Дніпропетровщини. Я вдячний багатьом людям, які переживають за нашу єпархію, допомагають нам, хай Господь надає їм багато здоров’я і щастя .
.jpg)
