Монахиня-капелан служить у військовому шпиталі

Перша і поки що єдина в Україні жінка-капелан служить у військовому шпиталі у селищі Черкаське Дніпропетровської області. Симеона - монахиня Свято-Введенського монастиря має дві освіти. За фахом жінка психолог. Проходила курси медичної підготовки. Через це, навіть, отримала повістку в армію. Та через сан її не зарахували до збройних сил. Тоді монахиня пішла служити капеланом.

 Джерело: 5 канал

Читати далі...

Ігумен Полікарп: "Єдина мета постригу та чернечого життя - це спасіння душі"

Місце для осягнення протилежностей: умиротворення,  пробудження душі та розуму; знайомство із людьми,  повне усамітнення; багато запитань та внутрішня тиша; повітря, вода та ліси. Ми побували у Свято-Юріївському чоловічому монастирі на хуторі Вірля Кременецького району, де нас зустрів привітний та відкритий до спілкування отець-ігумен Полікарп разом із ченцями, які оберігають, розбудовують та розвивають цю Божу обитель.

- Отче Полікарпе, розкажіть нам про історичні події, які відбувалися на цьому місці?

- Місце це знамените тим, що тут в сиву давнину в XVI  столітті тут був маєток благочестивої,  православної поміщиці Анни Гойської, дружини луцького земського судді. 1559 року пані Анна прийняла до себе на гостину грецького митрополита Неофіта який, подорожуючи землями України, завітав до цієї гостинної шляхтянки. Від’їжджаючи Владика поблагословив її образом Божої Матері, який з часом проявився багатьма чудесами. Анна Гойська поставила цей образ у своїй домашній капличці, де разом із родиною молилася перед ним. Із часом богомольці почали помічати дивне сяйво, яке виходило з цієї ікони.

Пізніше сталося чудесне зцілення рідного брата Анни Гойської – Пилипа, сліпого від народження. Він щиро молився перед іконою та прозрів. Із того часу пані Анна почала думати, що негоже цю велику святиню, чудотворну ікону, тримати в себе вдома. Відтак, вона вирішує подарувати її Почаївському монастиреві. На той час це була невелика обитель із дерев’яною церковкою, не більше 10 монахів, які проживали в печерах.  Передаючи образ Пресвятої Богородиці Почаївському монастирю, Анна Гойська при цьому ще склала фундуш, тобто пожертвувала на Почаївський монастир 200 га землі, ліси, сіножаті, щорічно переказувала туди великі суми грошей. З того часу монастир почав розвиватися, розбудовуватися, а сама Анна стала першою фундаторкою цієї обителі.

Перенесення Чудотворного Почаївського образу Божої Матері відбулося 1597 р. Понад 30 років ця ікона знаходилася тут, на Вірлі. На тому місці, де знаходиться наш монастирський храм раніше була капличка Анни Гойської, тут і перебував цей Чудотворний образ. Зараз він знаходиться у Почаївській лаврі, в Свято-Успенському соборі над Царськими вратами, і є однією з найбільших святинь Лаври, окрім мощів преподобних Іова та Амфілохія Почаївських. Упродовж тих століть, від часу перенесення ікони з Вірлі на Почаїв, біля цього образу відбувалося багато зцілень: виліковувалися хвороби душевні та тілесні, було явлено віруючим чимало різних знамень. Тому, паломники постійно йдуть до нього з вірою і надією на те, що Пресвята Богородиця їм також допоможе. Як каже Святе Писання: «По вірі Вашій буде дано Вам». (Мф.9:29).

- А коли тут були збудовані храм та келійний корпус для братії?

- Будівництво почалося 1995 року, з благословення попереднього керуючого нашою єпархією – архієпископа Іова та за ініціативи мешканців навколишніх сіл Савчиць  і Кімнати. Тоді віруючі зареєстрували церковну «десятку», почали збирати кошти, звозити матеріали. Так, із Божою допомогою почалося будівництво, що ведеться за кошти місцевих жителів, які впродовж усіх цих років усіляко підтримують Київський Патріархат. Ремонтні роботи наразі ще не закінчено -  попереду в нас ще багато роботи.

- Чи були раніше ігумени в цьому монастирі?

- Промислом Господнім саме мені випав жереб бути тут першим ігуменом. До мого приходу храм був збудований, але не розписаний. Хатина, де ми живемо зараз, теж не була закінчена. На цьому місці я вже 2,5 роки. У кінці червня 2012-го я прийшов сюди з благословення владики Нестора. Спочатку мав призначення, указ як настоятеля храму, монастир ще не був зареєстрований. В 2013 році зареєстрували монастир і з цього часу проживаємо тут, молимося, працюємо по мірі своїх сил…

- Отче-ігумене, як ви прийшли до чернецтва?

- Раніше я був парафіяльним священиком, служив на парафії. Рішення прийняти постриг прийшло не відразу. Довгий час я думав про постриг, але ніяк не наважувався. Поїздив по монастирям. Поїду, побуду в одному монастирі кілька місяців, коли вже підходить до постригу, не наважуюся, залишаю монастир, їду додому. Відчуваю – не готовий. Через деякий час знову їду в інший монастир. Тобто рішення прийняти постриг прийшло не відразу, а було вистраждане. Багато прийшлося подумати, пережити, переоцінити своє життя. І вже тут, 2,5 роки тому я остаточно прийняв рішення. Це сталося тут, неподалік в с.Іква, остання парафія в Кременецькому районі, де я служив настоятелем 7 років. Моє нове ім’я – Полікарп - було обране Владикою. До постригу я, як і кожен послушник, не знав його, але вперше почув уже під час звершення самого Таїнства. З часом звик до нього. 

- Хто ще населяє Вирлецьку обитель?

- Окрім мене тут трудяться ще двоє людей. Отець Платон і отець Євстафій. Отець Платон прийшов сюди більше року тому, восени, у вересні місяці. О.Євстафій – цього літа. Вони обидва теж ченці. О.Платон був у Михайлівському монастирі кілька років, а о.Євстафій спочатку в Києві в Феодосієвському монастирі, потім на Чернігівщині. Вони земляки, обоє з Донеччини, де зараз ведуться військові дії. Здзвонившись з о.Платоном, о.Євстафій вирішив теж поселитися в нас. 

- Яке у Вас тут є господарство?

- Господарство наше – це три коти: Булька, Мурчик, Лариска, собака Бім і 9 курок(сміється). Я люблю тварин, з ними життя веселіше, є про кого турбуватися. Ще є 5 вуликів із бджолами. Їх минулої весни подарував нам пасічник із Лановецького району. Помаленьку навчаюся бджолярству, яке мені дається не легко, бо це є наука, яку треба досконало вивчити. Щоб з бджолами дружити їх треба любити та ходити за ними, тоді буде результат. Взимку зараз бджоли в напівсплячці. Із вуликів не вилітають, а живуть споживаючи той корм, який є всередині, тому кожен пасічник повинен восени нагодувати своїх бджіл так, щоб вони мали що їсти протягом зими. Так ми годуємо бджілок, а нам самим допомагають люди. Слава Богу не голодуємо, але й не розкошуємо. Є 2 келії: в одній проживаю я, в іншій отець Платон, о.Євстафій – в трапезній, це й кухня одночасно. Хочемо добудувати прибудову, де буде ще дві келії, але, поки що, немає змоги закінчити через брак коштів, бо ще на даху маємо доробити дві келії. З часом, із Божою допомогою, розбудуємося і все в нас буде добре. 

- Який у ченців розпорядок дня?

- Встаємо в 7.30. О 8-ій годині ранку – чернече правило, тобто вичитуємо ранкові молитви, опівнічна відправа (полуночниця). Потім - попили чаю і, якщо є робота – працюємо, якщо майже немає роботи, от як зараз зимою, то кожен займається необхідними справами: приводить себе в порядок, молиться, книжку читає. Ввечері о 8 годині правила: Велике повечір’я з канонами та вечірні молитви. 

- Що шукає людина, яка приходить в монастир?

- Єдина мета постригу та чернечого життя - це спасіння душі. Душу спасти можна й проживаючи в миру, але монастир – це місце, де набагато зручніше трудитися, молитися задля цього. Тут є всі необхідні умови, зокрема, особливий розпорядок дня, який наповнений молитвою, богослужінням, послухом. Це не так реально втілити, живучи в миру. Монах постійно зайнятий чимось корисним. Не має часу на сторонні справи. Водночас чернецтво - це боротьба з самим собою, гріховними пристрастями, подвиг. Людина, яка бажає прийняти чернечий постриг повинна добре все зважити та випробувати себе. Бажано, щоб перед постригом людина прожила кілька років в монастирі послушником тому, що це серйозний і відповідальний крок. Буває так, що чернецтво приймають заради кар’єри, бо згідно церковних канонів прийняти єпископський сан може лише чернець. Але це невірно, бо якщо ченця не оберуть єпископом, той може впасти в розпач і це буде справжньою духовною кризою та розчаруванням. Бувають випадки, коли чернець залишає монастир і йде знову жити в мир. Буває і так, що біда, певна життєва драма приводить людину в монастир, але коли людина поживе в ньому, а її рани загояться, вона знову переосмислює своє житті і йде з монастиря. Але це є гріхом, бо чернець дає Богові обітниці, які він повинен виконувати все своє життя. Коли чернець йде жити в мир, одружується, він порушує обітниці, які він давав Богові. Це серйозна, відповідальна справа, до неї треба підходити зважено. 

-  Отче Полікарпе, розкажіть про Всеукраїнський літній православний молодіжний табір, учасниками якого стають хлопці і дівчата з різних куточків України і який уже кілька років поспіль проводиться на хуторі Вірля?

- Найперше, це духовне виховання. Разом із відпочинком на лоні природи, діти беруть для себе багато корисного в духовному плані. Кожного дня проводяться духовні лекції зі священиками, ранкові і вечірні молитви. Наш архієрей – архієпископ Нестор кожного разу, впродовж тижня живе тут разом із усіма. Цього року планується уже десятиденний табір. Влаштовуються різноманітні ігри, конкурси на природі, купання в ставку. Якщо сонячна погода, то вода в ставку дуже тепла. Я сам люблю плавати і долучаюся до учасників табору. Щоб потрапити на наш літній табір потрібно подавати заявку приходському священику в храм прихожанами якого вони є.

- Які плани у монастиря на новий 2015 рік?

- 2014 року ми збудували льох для зберігання овочів. Хотілося б добудувати ще келії для братії, яка буде приходити в монастир. Поштукатурити, поставити вікна-двері. Роботи вистачає, тай коштів треба ще немало. Але ми впевнені, що Господь нас не покине, якщо будемо «шукати перш за все Царства Божого та правди Його». Молимося, щоб Господь очистив наші душі та простив гріхи, то все інше – додасться нам.

Ірина Скоробогата

Прес-служба Тернопільської єпархії

Читати далі...

Угорницька братія запрошує зустріти Новий рік у молитві

Уже традиційно, чернеча братія Спасо-Преображенського Угорницького чоловічого монастиря, разом зі своїми прихожанами, зустрічає Новий Рік у Літургійній молитві. Цьогоріч також, з 31-го грудня на 1-ше січня, в Угорницькій обителі буде служитися нічна Божественна літургія, з наступним розпорядком Новорічних богослужінь: 

• 00:00 год. — Полуношниця; 
• 00:40 год. — Часи; 
• 01:00 год. — Божественна Літургія; 
• 02:30 год. — Новорічний Молебень. 

Братія Угорницького Спасо-Преображенського монастиря щиро запрошує всіх, хто має можливість та бажання, взяти участь у нічних Новорічних богослужіннях та гідно, в побожності зустріти Новий 2015 Рік!

Угорницька братія запрошує зустріти Новий рік у молитві

Читати далі...

Віруючі УАПЦ провели Хресний хід за мир в Україні

31-го Серпня, в 12-ту Неділю після П’ятидесятниці, до Українського Фавору — Спасо-Преображенського Угорницького чоловічого монастиря відбувся Хресний хід “За мир в Україні”. Організував Хресний хід настоятель Свято-Миколаївської парафії села Перерісль, Надвірнянського деканату — протоієрей Андрій Луканюк. 

Долаючи кілометри, учасники Хресного ходу звершили своєрідний подвиг щоб, прийшовши пішки до монастиря, піднести тут свої полум’яні молитви за закінчення війни в Україні, настання миру та за єдність Українського народу. Невеличка кількісно, але, вірна Богові та Українській Помісній Православній Церкві братія, зустріла паломників милозвучним Церковним передзвоном. 

При вході до Спасо-Преображенського храму монастиря учасників Хресного ходу з вітальним словом зустрів намісник — архимандрит Олексій, який коротко розказав історію обителі та закликав усіх піднести свої молитви до Матері Божої, яка, свого часу, явилася на джерелі “Дзвіньоха” та до небесних покровителів монастиря — прп. Іова, ігумена і чудотворця Почаївського та прпп. Іова та Феодосія Угорницьких і Манявських щоб Господь, за їхніми молитвами, сповнив усі надії та сподівання кожного учасника Хресного ходу, хто прийшов у монастир на молитву. Протоієрей Андрій, у свою чергу, висловив братії слова вітання та вдячності. 

Після цього у Преображенському храмі було відслужено Акафіст перед Угорницькою іконою Божої Матері, а потім паломники пішли до джерела “Дзвіньоха”, де з вірою в допомогу Пресвятої Богородиці, споживали та обмивалися цілющою джерельною водою. Нехай Всемилостивий Господ, зглянувшись на подвиг, молитву та покаяння кожного сьогоднішнього паломника, подасть Україні мир, нашому народу єдність і процвітання та сповнить всі надії й сподівання кожного, хто, долаючи кілометри, прийшов на Святий Угорницький пагорб, Український Фавор — Спасо-Преображенський монастир! 

Прес-служба монастиря

Читати далі...

Митрополит УАПЦ Андрій очолив службу та звершив чернечий постриг

30 березня, у Неділю 4-у Великого Посту, Свята Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Іоана Ліствичника та пам’ять преподобного Олексія чоловіка Божого. Напередодні у Спасо-Преображенському храмі обителі було відправлено Всенічне Бдіння, а в самий недільний день в Свято-Введеньському храмі обителі була відправлена Божественна Літургія, яку очолив Священноархимандрит монастиря Високопреосвященніший Андрій Митрополит Галицький, якому співслужили намісник монастиря Архимандрит Олексій, скитоначальник ієромонах Афанасій, духовенство монастиря та клірик Покровського собору протоієрей Василь Дем`яник. 

Митрополита Андрія, при вході до Свято-Введенського храму, з напрестольним хрестом зустрів намісник монастиря архимандрит Олексій та монастирське духовенство. Отець-Намісник звернувся до Священноархимандрита обителі з вітальним словом та запросив владику очолити монастирське богослужіння. Подякувавши за вітальні слова, владика Андрій благословив хрестом духовенство та окропив усіх присутніх освяченою водою. Також під час зустрічі Високопреосвященніший Митропополит Андрій благословив послушнику Івану Кав`юку право носіння підрясника, скуфії та чоток. Під час малого входу до свята Пасхи були нагороджені ченці обителі, а саме: ієромонах Лазар був піднесений до сану ігумена, а ієромонах Афанасій нагороджений наперсним хрестом. 

Під час Божественної Літургії після співу тропарів було звершено постриг в ченці послушників Антона Хонахбєєва з нареченням імені Сергій, на честь преподобного Сергія послушливого Печерського та Івана Поповича з нареченням імені Лука, на честь преподобного Луки економа Печерського. Божественну літургію супроводжував чоловічий хор під керівництвом Петра Токарика. Цього недільного дня у храмі було багато прихожан та паломників, які приступили до Таїнств Сповіді та Причастя. Після закінчення Літургії Митрополит Андрій звернувся з повчальним слово до прихожан обителі. 

У своєму вітальному слові до новопострижених ченців владика побажав кріпості та твердості у проходженні шляху чернечого. Також у цей день владика Андрій звернувся з вітальним словом до намісника обителі архимандрита Олексія та підніс у подарунок андріївський хрест та просфору. З привітальним словом від братії монастиря звернувся благочинний обителі – ієромонах Павло, побажавши отцю-наміснику міцного здоров`я, Божого благословення, душевних спокою та сил у розбудові монастиря. У знак поваги до намісника монастиря братія піднесла отцю Олексія букет квітів. У свою чергу архимандрит Олексій подякував всім за привітання та побажав всім благ та Божого благословення. 

Після всіх привітань Високопреосвященніший владика Андрій нагородив працівників обласного телеканалу «Галичина» наступними нагородами: ведучу цього телеканалу Семиренко Надію Миколаївну орденом прп. Іова (Княгиницького), ігумена Угорницького і Манявського; інженера відеомонтажу телеканалу «Галичина» Коцюбу Миколу Васильовича та оператора даного телеканалу Микуляка Василя Михайловича медаллю на честь відродження Спасо-Преображенського Угорницького чоловічого монастиря. Ввечері цього ж дня у Спасо-Преображенському храмі братією монастиря було відслужено вечірню з чином Пасії. 

Прес-служба Спасо-Преображенського Угорницького монастиря

Читати далі...

Відбулися збори Отинійського благочиння УАПЦ

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на інформацію прес-служби Угорницького монастиря УАПЦ, 11 лютого в Спасо-Преображенському храмі, Угорницького монастиря відбулися збори Отинійського благочиння, яке очолив керуючий Івано-Франківською єпархією митрополит Галицький Андрій. Після обговорення важливих питань церкви, єпархії та благочиння, Високопреосвященніший владика Андрій у співслужінні намісника монастиря архимандрита Олексія відслужив літію на могилі ігумена Никона (Гайдая).

 

Читати далі...

Майбутніх монахинь кличуть на реколекції

13-16 лютого у реколекційному домі редемптористів (Львів, вул. Замарстинівська, 225) відбудуться реколекції для дівчат, які прагнуть посвятити своє життя Христові й Церкві через служіння молитви. Основою реколекцій стане Євангеліє від Луки. Провадитиме духовні науки о. Василь Оприско, ЧНІ. Як повідомляють організатори реколекцій, у скорому часі відкривається можливість створення в УГКЦ монастиря споглядального типу. Ці духовні науки мають допомогти зробити перший крок тим, хто бажає присвятись служінню Господу.

Майбутніх монахинь кличуть на реколекції // Фото з архіву

Читати далі...

Схимник із Афона створює скит на Чернігівщині

Схимник, який п'ять років прослужив на Афоні, створює в одному з хуторів Ріпкинського району Чернігівщини скит для ченців. Про це кореспондентові Укрінформу повідомив сам отець Стефан. «Люди віддали нам чотири порожні хати, і я вже маю трьох послушників. Будуємо підземну церкву, біля якої плануємо висадити виноградник і фруктовий сад, як на Афоні», - розповів схимник. За словами отця Стефана, на базі скита також діятиме благодійний фонд, його кошти спрямовуватимуться на розвиток української церкви (УПЦ КП).

Схимник із Афона створює скит на Чернігівщині

Читати далі...

На 1 січня в обителі УАПЦ відправлять нічну літургію

1 січня 2014 року Свята Церква вшановує пам’ять мученика Воніфатія. В Новорічну ніч – з 31 грудня на 1 січня – в Угорницькому монастирі відбудеться нічне богослужіння, яке, у співслужінні монастирського духовенства, очолить намісник обителі – архимандрит Олексій. Початок полуношниці – опівночі – з 31 грудня на 1 січня. В 00-30 – Часи, о 01-00 – початок Божественної літургії. По закінченні літургії – Новорічний молебень. 

Братія монастиря запрошує всіх вірних взяти участь у богослужінні та спільно піднести свої молитви до Господа, просячи благословення на Новий 2014 рік!

На 1 січня в обителі УАПЦ відправлять нічну літургію

Спасо-Преображенський Угорницький чоловічий монастир УАПЦ, 
с. Угорники, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл., 78230. 
Тел.: +38 0342 75 06 13. Моб.: +38 066 789 26 20.

Читати далі...

Поховали ігумена УАПЦ Никона (Гайдая). Фото

Ранком 7 грудня, у день пам`яті святої великомучениці Катерини, у жахливій автокатастрофі трагічно завершив свій земний шлях насельник Спасо-Преображенського Угорницького монастиря ігумен Никон (Гайдай). По обіді цього ж дня, коли гріб з тілом новопреставленого ігумена Никона було покладено у храмі для прощання, розпочалось читання святого Євангелія, яке читали як братія монастиря у священному сані, так і священики Отинійського благочиння. 

Цього ж дня Його Високопреосвященство, митрополит Галицький Андрій, священноархимандрит монастиря у співслужінні братії відслужив літію перед гробом спочилого Ігумена Никона. 

Наступного дня, в неділю о 10.00 у Веденському храмі монастиря з благословення священноархимандрита монастиря Митрополита Андрія, божественну літургію і частково чин похорону очолив ієромонах Лазар (Харук). Йому співслужила братія монастиря у священному сані та протоієрей Володимир Мельник. На запричасному до всіх присутніх із повчальним словом на тему Євангельського читання звернувся ієромонах Лазар. 

У понеділок 9 грудня о 10.00 Божественну літургію та закінчення чину похорону очолив священноархимандрит монастиря, митрополит Галицький Андрій. Його Високопреосвященству співслужив намісник монастиря архимандрит Олексій, братія монастиря у священному сані, духовенство Івано-Франківської єпархії та духовенство з інших єпархій. 

На запричасному ієромонах Лазар зачитав біографію ігумена Никона та слова співчуття від предстоятеля церкви, Блаженнішого митрополита Мефодія. 

Божествеену літургію та чин похону супроводжував чоловічий хор із села Чорнолізців на чолі з регентом Петром Токариком. Після літургії до всіх присутніх зі словом про ігумена Никона та про загробне життя звернувся митрополит Андрій. Після прощання з новоспочилим до всіх присутніх зі словом звернувся намісник монастиря архимандрит Олексій. У своєму слові отець Олексій подякував усім хто прийшов провести в останню путь ігумена Никона та закликав усіх молитися за упокій його душі. Поховано ігумена Никона було на монастирському кладовищі.

Читати далі...