Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату
Показ дописів із міткою Туреччина. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Туреччина. Показати всі дописи

середа, 13 листопада 2013 р.

Греко-турецький конфлікт вирішиться демографічно?

Населення Туреччини до 2050 року досягне 93,5 млн. - йдеться в дослідженні, проведеному управлінням статистики Туреччини. У той же час, грецьке населення значно скоротиться ( враховуючи нинішні показники народжуваності і смертності ) до 7,5 млн. На підставі наданих даних , кількість літніх людей у Туреччині ( старше 65 років ) становить 7,5 % , а в Греції - 18,1 % ( порівняльний аналіз за даними за 2011р. ) . Тобто Греція старіє , а Туреччина молодшає. 

При збереженні нинішніх темпів народжуваності , населення Туреччини до 2050 р. складе 93,5 млн. чоловік ( а сьогодні - 76,5 млн.). Коефіцієнт народжуваності 2,12 в 2006 році знизився до 2,08 до 2012 року виходячи із загальної чисельності населення , а серед вищих класів становить і того менше - 1,02 . Нагадаємо , що з метою збереження популяції на стабільному рівні , необхідний коефіцієнт народжуваності , рівний 2,1 (двоє дітей - заміна батькам ) .

Тим не менш, за даними дослідницької компанії КОНДА, населення курдських громадян Туреччини на 2013 рік оцінюється в 13,4 млн. , що становить 17,7 % від загальної чисельності населення. Зокрема, у віці старше 18 років курди становлять 14,7 %, а серед осіб у віці до 17 років складають 24,7 % населення. Іншими словами кожна четверта дитина в Туреччині сьогодні - курдського походження. 

У 1974 році населення Туреччини складало 32 мільйонів чоловік, а населення Греції 8,5 млн. , тобто співвідношення становило 4:1. У 1922 році населення Туреччини було 11 мільйонів , а жителів Греції і 6,5 млн. ! Друга світова та Громадянська війни призвели до загибелі значної частини населення Греції. Одночасно з цим знизилася народжуваність, що призвело до втрати 1,5 мільйона осіб в цілому. Якби не було « демографічного провалу » в десятиліття 1940-1950 років , то приріст населення в країні склав би 4 мільйони людей ! Але є одна вражаюча деталь ( раннє дослідження грецької історії і статистики за 1970р. ), що робить приголомшливе припущення : грецьке населення було б на 100 мільйонів більше , якби не було поневолене турками протягом майже чотирьох століть . 

Подивіться на карті , як було б все сьогодні , якби не Османський ярмо 15 століття. То чи варто ображатися на вислів T.Oзала , який заявив , що " греко - турецький конфлікт буде з часом вирішений демографічно " ? ! Найгірше те , що дана демографічна проблема Греції всім добре відома, але ніхто нічого не робить для її вирішення на державному рівні.

 Судячи з даних ЕЛСТАТ (розділ демографія ) , тільки посилює. Чи не означає це, що греків, як націю, просто хочуть «стерти з лиця землі » ? !

Храм Святої Софії поки на мечеть не перебудують

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква", Адміністративний суд турецького Трабзона ( візантійський Трапезунд ) виніс негативний вердикт стосовно питання перетворення місцевого музею, розташованого у колишньому православному храмі Святої Софії, в мечеть. Остаточне рішення, що стосується долі будівлі, зможе прийняти тільки Державна рада, повідомляє інформаційне агенство Ватикану «Fides» . 

Однак, несподіване рішення адміністративного суду дозволяє, щонайменше, загальмувати реалізацію проекту місцевої влади, спрямованого на внесення низки структурних змін в комплекс храму з метою пристосувати його до ісламського культу . 

У квітні минулому року, після тривалої суперечки будівлю музею в Трабзоні - візантійської церкви XIII століття, присвяченій Святій Софії, котра була перетворена на мечеть 1461 р. султаном Мехмедом II, а потім стала музеєм за рішенням турецького уряду в 1961 р., було визнано невід'ємним надбанням ісламського фонду, що носить ім'я султана Мехмеда. У зв'язку з цим директор регіонального відділення фонду Мехмеда - Мазхар Ілдірімхан стверджував, що «визнана мечеттю будівля не може бути використаною ні для якої іншої мети».

Храм Святої Софії поки на мечеть не перебудують
Будівля, яку в минулому також використовувалося як арсенал і лікарню, було відновлено з 1958 по 1962 р. експертами Единбурзького університету і, незважаючи на численні втрати, залишається єдиним у своєму роді прикладом християнського мистецтва пізньо - візантійської епохи. Головним пам'ятником храму є фреска із зображенням Христа Пантократора в куполі собору.

Патріарх став Доктором Босфорського університету

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на прес-службу Вселенської Патріархії, у вівторок 12 листопада 2013 року, рішенням Вченої Ради Босфорського університету, Його Святість Вселенського Патріарха Варфоломія було проголошено почесним доктором цього університету. Турецькі академіки прибули вранці на Фанар у супроводі викладачів університету: доктора Ділек Галган, генерального секретаря Сенату університету, президента Інституту екологічних наук доктора Енугюн Орхан і грецького доцента кафедри історії - Евангелоса Кехріотіса. 

Під час зустрічі з Патріархом Варфоломієм було зачитано одноголосне рішення Сенату університету, першого в своєму роді для турецької країни, та оголошено про присудження Патріарху вченого ступеня почесного доктора Босфорського університету .

Коментуючи прийняте рішення, ректор і професори висловили свою глибоку та щиру повагу до Вселенського Патріарха Варфоломія, якого відрізняє велика популярність у всьому світі, неймовірно активна діяльність у справу мирного співіснування людей, а також? вирішення питань, пов'язаних з проблемами навколишнього середовища. 

Варто відзначити, що це є історичним кроком з боку Університету Босфору , оскільки вперше за весь час свого існування турецька установа приймає одностайне рішення про присудження Вселенському Патріарху звання почесного доктора університету . Таке рішення було прийнято в контексті святкування 150- річчя з дня заснування університету. Офіційне присудження почесного звання Вселенському Патріарху відбудеться на урочистій церемонії 19 грудня, що відбудеться у Великому залі університету.





четвер, 7 листопада 2013 р.

Православні в пошуках кращого майбутнього в Туреччині

Після утисків 20-го століття, колись квітуча громада грецьких православних християн в Туреччині переживає період культурного відродження завдяки реформам Ердогану (прем'єр-міністр Туреччини з 2003 року.), хоча найважливіший проект про громадянство ще не став законом. Залишилось багато незадоволених змістом «пакету заходів демократизації», що був представлений 30 вересня цього року турецьким прем'єр-міністром Реджепом Тайіпом Ердоганом. Більше всіх розчаровані грецькі православні християни. Згідно з оцінками, від колись квітучої та впливової громади Османської імперії залишилося усього від двох до чотирьох тисяч осіб. 

Їм знову було відмовлено у поновленні діяльності богословської академії на острові Халки / Хейбеліада, що навпроти Стамбулу, закритої в 1971 році унаслідок проведеної тоді антиклерикальної політики. Усередині семінарії все готово до відкриття: аудиторії і старі дерев'яні парти залишилися ще з тих часів. Відсутні тільки студенти: майбутні священики і архиєреї. Турецький уряд вже не раз обіцяв знову відкрити семінарію, але він очікує аналогічних кроків з боку греції стосовно носіїв турецької мови та мусульманських меншин. 

Православні греки, що є повноправними турецькими громадянами, в результаті греко - турецького конфлікту і Лозанського договору 1923 року живуть в умовах формальної і фактичної залежності і нетерпимості. Вони піддавалися усіляким гонінням, що змушувало їх до еміграції. Було кілька хвиль еміграції. Досі грецькі православні віруючі відчувають себе чужими у своєму будинку. Цей процес досяг своєї кульмінації в 1955 році, коли він вилився в погроми 6 і 7 вересня , в ході яких були розгромлені магазини, спаплюжено церкви, здійснено напади на людей. З тих пір почався безперервний вихід грецьких православних християн. 

Не з літературної манірності автори книги « Греки Стамбула » ( Les Grecs d'Istanbul ( Cerf , 2011) Меропи Анастассіаду ( Méropi Anastassiadou ) і Поль Дюмонт ( Paul Dumont ) назвали вступ до свого есе «Відмова від вимирання », маючи на увазі тих живих греків, що залишилися. Мова йде в основному про християн, що говорять на грецькій мові, хоча в Антіохії існують групи православних, що говорять по- турецьки і по- арабськи. У жодному разі турецьку мову знають всі, так як у школах, навіть приватних, викладання ведеться на двох мовах . 

Православні греки в пошуках кращого майбутнього в Туреччині
Представник немусульманських організацій і один з діячів, що сприяли відродженню православної спільноти, Лаки Вінгас ( Laki Vingas ) сказав, що в останні роки спостерігаються значні зміни в житті християнських громад. Реформи, підтверджені Партією справедливості і розвитку повертають різним численним етнічним і релігійним групам права і гідність. З серпня 2011 року йде процес передачі грецьким, вірменським, сирійським православним і єврейським громадам конфіскованих кемалістською владою об'єктів нерухомості: притулків, шкіл, шпиталів, земель і навіть кладовищ. 

У приклад можна привести початкову православну грецьку школу в Галаті, перетворену на культурний центр, де проводяться бієнале з дизайну, сучасному мистецтву та концерти класичної музики. Найбільше вражає культурне відродження. Знову проводиться яскравий і галасливий карнавал « Татавла » , за почином Стеліо Бербера ( Stelyo Berber ). Виникла традиційна музична група « Кафе Аман » з виконанням пісень у стилі ребетіко . У 2012 році було створено видавництво Istos, що публікує книги грецькою мовою, продовжує публікуватися газета Apoyevmatini, перший номер якої вийшов ще в 1925 році. 

 На думку Вінгаса, Туреччина знову стає поліфонічною, а грецькі православні віруючі Стамбулу ефективно вносять свій внесок у відновлення плюралистських механізмів османського походження, які були принесені в жертву вузькому націоналізму . « Турки відкривають для себе своє минуле і свою історію», яке довгі століття характеризувалася гармонією і повагою. Наступним кроком, який підтримують всі меншини Анкари, має стати реформа надання громадянства на індивідуальній, а не на етнічній основі, що має бути відображено в Конституції, яка зараз переглядається. 

Стовпом громади грецьких православних є вселенський патріарх Варфоломій, який народився на турецькому острові Імврос, розташованому при вході в протоку Сарос. Він займає свою посаду протягом 20 років. Між іншим, він закінчив Халкінску богословську школу на острові Хейбеліада . Він є опорою для всіх грецьких православних від старих до представників нового покоління. Він зробив так, що Константинопольський патріархат у Фанарі став обов'язковим місцем для відвідування іноземних політичних лідерів, що приїжджають до Стамбулу. Він постійно відвідує невеликі парафії та проводить служби в закритих протягом десятиліть храмах. Подібна подія сталася 15 серпня 2010 року в монастирі Гомоніла поруч c Трабзоном . 

Найдивовижнішим є те, що через кризу відбулася зміна в демографічній тенденції : у Патріархат і різні благодійні організації надходять численні прохання про допомогу з боку тих православних, що емігрували до Греції, а тепер бажають повернутися назад, хочуть знайти роботу і повернути свою нерухомість. Багато греків, особливо молоді і заповзятливі, теж з економічних причин, хочуть влаштуватися на берегах Босфору. Підлітки з грецьких православних общин Стамбулу, які зовсім недавно після отримання освіти виїжджали в Грецію, тепер щасливі, що мають можливість залишитися в Туреччині.

Джузеппе Манчіні,  repubblica.it
переклад "Помісна Церква"


пʼятниця, 20 вересня 2013 р.

"Історія, мова та Православ'я" - джерело майбутнього

Колишній член партії " Лаос " Кіріакос Велопулос дав інтерв'ю кореспонденту грецької газети "Афонська трибуна" . У ньому він коментує останні заяви пані Репусі про необхідність скасування уроків релігії та давньогрецької мови в сучасній школі, стверджуючи, що «тільки духовно скам'янілий мозок міг назвати мертвою мову, що лежить в основі всіх мов світу", а також, засуджує геноцид християн в Сирії і за її межами , підкреслюючи, що "ті, хто хоче викоренити поняття еллінізму, завдають удару одразу по трьох найбільших цінностях: історії, мові та Православ'ю » 

- Як ви прокоментуєте останні заяви пані Репусі з приводу того, що урокам релігії та давньогрецької мови немає місця в сучасній школі ? 

Пані Репусі є кримінальним злочинцем у багатьох історичних питаннях. Тільки духовно мертвий мозок міг назвати мертвою давньогрецьку мову, який лежить в основі всіх мов світу. Тільки небіжчик в змозі вважати, що релігія може негативно вплинути на правильне виховання молоді, а тим більше на наш зв'язок з рідними православними традиціями. Я не думаю, що пані Репусі робить це випадково. Мені здається вона сама не вірить у свої висловлювання. Просто таким чином вона надає додаткову послугу країнам, що боряться з Православ'ям і історією в цілому. 

Іншою причиною є те, що вона добре розуміє, що діяльність партії "ДИМАР " у парламенті добігає кінця, таким чином єдиним способом залишитися депутатом для неї є виконання цієї "брудної" роботи проти Греції та її історії. Ви знаєте, коли виконати таку роботу, можна піднятися на сходинку вище в піраміді Нового Світового Порядку. Так, що я думаю, що вибір такої позиції носить чисто політичний характер, а саме з метою протриматися в депутатському кріслі. Лише марнославство веде її до таких заяв, що носять досить крайній характер. Все це робиться для того, щоб вижити політично. 

"Історія, мова та Православ'я" - джерело майбутнього
Іншої інтерпретації, я думаю, не може дати ніхто, адже вона це робить не вперше. Можливо, вона вважає, що таким чином привертає до себе увагу громадськості, нехай навіть негативну. Швидше за все, вона дотримується думки, що негативна реклама все одно є рекламою. - Вам відомо, що християни Сирії знаходяться в дуже складній ситуації і багато хто став жертвами ісламістів. 

- Як Ви думаєте, чи є вихід із цієї ситуації ? 

Усім хто цікавиться цим питанням чудово відомо, що в даному випадку переслідується християнство в цілому. Принаймні, 100 мільйонів християн переслідуються по всьому світі. Це відбувається не тільки в мусульманських країнах, але й в Індії, Китаї. Те, що відбувається у Сирії, звичайно, є злочином, це - тотальний геноцид православних людей. Якщо ми не будемо обережні, особливо наш Патріарх, а також всі лідери Православ'я, я боюся, що після того, що сталося в Північній Африці , Єгипті та Сирії , християнство [у нас] безповоротно буде винищено . І це не випадковий регіон. 

Це місце, де християнство зробило свої перші кроки, після чого поширилося на весь світ. Я не знаю, якщо є випадковим факт загального мовчання, але якщо деякі християни були б жорстокими і вбивали мусульман, все міжнародне співтовариство виступило б проти цих християн. Тепер же всі мовчать, це має щось означати і якось повинно інтерпретуватися . Судячи з усього, в наші дні Православ'ю оголошена війна. 

 - Як Ви думаєте з чим це пов'язано? 

Проблема в тому, що християнство, як релігія є досить різнобічна і багатоаспектна, до неї відносяться католики, протестанти та ін. Істинною і першою релігією виступає Православ'я. Проблемою у Православ'ї є її ототожнення з греками. Ці поняття стали взаємопов'язаними і взаємодоповнюючими. Таким чином, ті, хто хоче викоренити поняття еллінізму, насправді завдають удару по історії, мови та Православ'ю . Якщо викорінити ці три цінності, стане набагато легше нав'язувати те, що хочуть нав'язати народам. Це і є те, що називають Новим порядком речей, атеїзмом , або всім тим, що хочуть нав'язати сильні світу цього. Тому вони і прагнуть до винищення Православ'я , просто тому, що знають, що воно є зброєю, яка тримає в силі еллінізм і все що стосується Греції.

Преклад з грецької -

вівторок, 17 вересня 2013 р.

Шокуюча правда про те, як турки здавали греків на мило

Лише почуття жаху та гніву може викликати нещодавно виявлені свідчення про те, що перший президент Туреччини, за чиїм наказом в ході малоазійської катастрофі були знищені десятки тисяч греків, продавав кістки своїх жертв в якості сировини європейським промисловцям . У матеріалі в рубриці «Сторінки історії» газети «Кіріакатікі Елевферотіпія», присвяченому малоазійський катастрофі , підпалу Смірни і знищенню її християнського населення , піднімаються два питання : 

1. Використання кемалістами останків своїх жертв очима кореспондентів New York Times і французькій Midi . У грудні 1924 стався витік інформації про те, що націоналістичний уряд Мустафи Кемаля продав французьким підприємцям «для промислового використання» чотириста тонн людських кісток, що відповідає останкам приблизно п'ятдесяти тисяч чоловік. Кістки, що повинні були, ймовірно, піти на виготовлення кормів для тварин і добрива, були доставлені в порт Марселя на британському кораблі через Салоніки. 

2. Hervé Georgelin , «Брехня у французьких архівах щодо загибелі Смірни ». А нижче ми наводимо переклад телеграми з газети New York Times. «Чутки про вантаж людських кісток », 1924 рік. Спеціальна телеграма для New York Times. 22 грудня, Париж . Марсель розбурханий дивною історією про те, що в порт прибув корабель під британським прапором і назвою «Жан» з таємничим вантажем з 400 тонн людських кісток на борту, призначених для тамтешніх промисловців. Кажуть, що кістки завантажили на корабель у Муданія, в Мармуровому морі, і що вони є останками жертв тих звірств, що мали місце в Малій Азії. З огляду на те, що циркулюють подібні чутки , очікується , що буде ініційовано відповідне розслідування .


Шокуюча правда про те, як турки здавали греків на мило
Під терміном «малоазійська катастрофа» мається на увазі останній етап малоазійського походу, тобто кінець греко-турецької війни 1918-1922 рр.., втеча з Туреччини грецької адміністрації, заснованої Севрським договором на західному березі Малої Азії, в Смирні ( відразу ж після Мудросського перемир'я ) , а також, майже безладний відступ грецької армії після прориву фронту і вже загальне вигнання автохтонного грецького населення з Малої Азії, яке почалося набагато раніше і призупинилося після підписання « удросського перемир'я».

вівторок, 10 вересня 2013 р.

З турецьких бібліотек зникають християнські книги

З бібліотеки однієї зі шкіл Стамбулу «зникла» Біблія XI століття, написана вручну, а також інші безцінні видання. Глава асоціації шкіл Tanas Angelidis повідомив турецькій газеті Bugün, що багато цінних історичних книг знищені цвіллю, оскільки не були захищені від вологості і пташиних відходів. За інформацією ЗМІ, скандал розкрив новий віце-директор православної гімназії Fener, що діє вже більше 550 років. 

Одного разу він захотів подивитися історичну бібліотеку, а замість цього його завели в сучасний читальний зал, де знаходилися нововидані книги. Виявилося, що історичні книги протягом багатьох років складалися на горищі, але після сильного землетрусу в 1999 році з міркувань безпеки були перенесені в підвал. 

Відтак, залишки бібліотеки були передані на консервацію в Стамбульську Бібліотеку Рукописів. При цьому і була виявлена пропажа 1000- річної Біблії та інших цінних видань. 

Школа Fener існує з 1454. Вона була утворена після завоювання Константинополя за домовленістю між православним патріархом Геннадієм і султаном Мехмедом II Завойовником. Султан, таким чином, гарантував християнам можливість залишитися в місті та в Османській імперії. 

Спочатку школа служила духовною семінарією, а з 1861 року була елітною гімназією православних християн Стамбулу. Однак, після вигнання і від'їзду більшості православних християн з Стамбулу в XX столітті, величезна будівля школи залишається напівпорожньою. У поточному навчальному році в гімназії навчаються 58 осіб .

Мусульмани заради дороги зносять церкву в м.Смирни

Історичний пам'ятник християнства приносять у жертву на вівтар модернізації. Православний храм пророка Іллі в турецькому місті Ізмір (Смирна), один з небагатьох християнських храмів у цьому регіоні, незабаром може бути знесений. Причина - прокладання в тому районі нової автомагістралі. Дізнавшись про ймовірне знесення храму пророка Іллі, одного з останніх православних храмів в Туреччині, міністр культури та спорту Греції Панос Панайотопулос написав листа своєму турецькому колезі, в якому просив його сприяти захисту цього великого пам'ятника. Храм пророка Іллі є трехнефною базилікою, освяченою 1846 року Патріархом Константинопольським Анфімієм VI. Його розміри - 10 на 19 метрів. 

За даними місцевих географів, на сьогодні храм покинутий і знаходиться в запустінні. Втім, історики вважають, що руйнування храму поставить хрест на можливості проведення в районі його розташування археологічних розкопок, які потенційно могли б виявитися досить успішними. Це зробить негативний вплив на вивчення християнської історії міста Ізмір (колишня Смирна) та історії греків Малої Азії, чия спадщина після 90 років забуття зникає з лякаючою швидкістю.

пʼятниця, 6 вересня 2013 р.

Собор Святої Софії таки віддадуть мусульманам?

Як повідомляє репортер інтернет-проекту «Помісна Церква» з посиланням на грецькі ЗМІ, після того, як турецька влада перетворили на мечеті два древніх православних храму (Святої Софії в Нікеї і Святої Софії у Трабзоні (Трапезунді) прийшла черга відомого на увесь світі собору Святої Софії в Константинополі ( Стамбулі), котрий охороняється ЮНЕСКО. Інформація про це була вчергове опублікована в Hurriyet - одній з найбільших газет Туреччини. Видання нагадує, що кілька місяців тому прохання владі про перетворення собору Святої Софії в мечеть подав громадянин Туреччини. Швидше за все, найближчим часом питання буде вирішено позитивно. 

"У даний час існують чимало доказів того, що деякі групи намагаються культивувати в народній свідомості ідею, згідно з якою собор Святої Софії в Стамбулі (один з основних символів християнської віри) буде перетворений на мечеть", сказав в інтерв'ю газеті священик, ім'я якого в публікацію не згадано.

Собор Святої Софії у Константинополі віддадуть мусульманам?
Нагадаємо, що собор Святої Софії був місцем мусульманської молитви аж до 1930 року, а в 1934 році велична будівля стала музеєм, який щорічно відвідують мільйони туристів з усього світу . Однак тепер, згідно з доповіддю Hurriyet daily news, прийшов час передачі Святої Софії мусульманам.

середа, 28 серпня 2013 р.

ВВС: "Останній патріарх"? Фільм онлайн

Близько 2000 років тому християнство почало поширюватися на Близькому Сході та Європі. Папа Римський став найавторитетнішою постаттю в християнському світі, але у нього був серйозний конкурент в особі іншого християнського лідера в грецькомовних Візантійської імперії, вселенський патріарх у Константинополі. Сьогодні 70-річний патріарх Варфоломій - духовний лідер Східної Православної Церкви. Це сама високопоставлена ​​духовна особа для мільйонів православних християн по всьому світу, але лише для небагатьох в його власній країні. Громада грецьких християн в Туреччині стрімко зменшується. 

Увазі відвідувачів інтернет-проекту "Помісна Церква" унікальний документальний фільм студії ВВС, що розповідає про Вселенського Патріарха Варфаломія, та труднощі, котрі переживає сьогодні наша Матір-Церква.

вівторок, 30 квітня 2013 р.

Мусульмани осквернили храм святого Іоана в Туреччині

Песимізм  у грецької громади Стамбулу викликав недавній напад групи молодих турків на храм святого Іоана на острові Антігона, який входить до складу Принцевих островів провінції Стамбул. Згідно зі свідченнями очевидців, близько десяти молодих людей прибули на острів з інших районів Стамбулу, та в одну з неділь ввечері увірвалися в храм де зламали свічний ящик, розкидали свічки по підлозі та завдали храмовій будівлі інші ушкодження.

Спочатку поліція острова заарештувала молодих людей, але потім з причини їх неповноліття відпустила. У своїй заяві Всесвітня федерація константинопольців засудила цей напад, звинувативши в підбурюванні до нападу, та «релігійний і національний фанатизм, який підтримують в Туреччині різні кола, в тому числі і близькі до діючого уряду».

Мусульмани осквернили храм святого Іоана в Туреччині
Крім санкцій, які необхідно накласти на тих, хто скоїв цей злочин, що неодноразово відзначала і Всесвітня федерація константинопольців у зверненні до компетентних органів, «турецький уряд повинен терміново вжити заходів по боротьбі з насильством на релігійному та расистському грунті. Причому першим кроком має стати вилучення зі шкільних програм підручників, де стосовно немусульманських громад містяться позбавлені історичної правди негативні висловлювання», - завершується заява цієї організації.

Про це повімляє грецьке видання agioritikovima.gr

субота, 20 квітня 2013 р.

Сумельський монастир - хранитель "Панагії чорної скелі"

На території Туреччини, неподалік від м. Трабзон (колишній Трапезунт), високо в горах розташувався старовинний візантійський монастир. Засновано його було ще IV ст. і присвячено Богородиці, бо саме на тому місці явилася Її ікона «Панагія Сумела», що означає «з гори Мела». У турків побутували назви, відповідно, «монастир Матері Марії» та «Панагія Чорної скелі».


ВІДНАЙДЕННЯ ОБРАЗА

Ікону приписують пензлю євангеліста Луки, вона має цікаву історію. За переданням, після смерті апостола його учень Ананія передав образ до однієї з церков м. Афіни. У 379 р., за правління імператора Феодосія І, ікона зникла. Пізніше священику Василію явилась Богородиця, Яка наказала йому з небожем стати ченцями, йти на Схід і шукати ікону на невідомій їм горі, що називається Мела. 

Скельна церква на честь  ікони Богородиці «Панагія Сумела». Зовнішній розпис
Відтак, уже ченці Варнава та Софроній припливли морем з Афін до Трапезунда, де в місцевих мешканців дізналися про місце розташування гори з такою назвою. Піднявшись на гору, вони знайшли у печері ікону Богородиці й отримали новий наказ: залишитися і заснувати на цьому місці монастир. Трапилося це 385 р. Ченці розпочали будівництво келій, звели стіни. Води спочатку не було, але завдяки молитвам забило джерело. Впродовж 17 днів вони майже нічого не їли, та несподівано з’явився віслюк із провізією, що її надіслав ігумен Вазелонського монастиря, розташованого неподалік, після одкровення від Богородиці.

Із 412 р. монастир почав поступово заселятися. Візантійський імператор Юстиніан (527–565) подарував обителі багату бібліотеку, цінні свічники та святу реліквію — оздоблену сріблом частицю Хреста Господнього.

РОЗКВІТ ОБИТЕЛІ

З ХІ ст. імператори Комніновської династії (особливо з 1280 р. — часу правління Олексія ІІІ Комніна) опікувалися монастирем, багато добудовували, прикрашали його стіни розписами. Так, 1361 р. інтер’єр було декоровано фресками, що ілюстрували Новий Завіт, на стінах з’явилися портрети імператора Олексія ІІІ Комніна та його дружини Феодори. На південній стіні — портрет наступного імператора — Мануїла ІІІ Андроника (1390–1417). В апсиді — велике зображення Богородиці, т. зв. «Платернетисса» — із Христом на грудях та розведеними вбік руками.

Після турецького завоювання, починаючи від султана Селіма І (1512), протягом XVIII ст. всі відомі султани — Баязид, Мурад — підтверджували права монастиря спеціальними фірманами, дарували йому коштовні подарунки, бо вшановували Айя Маріам (Святу Марію). Султан Абдулла збудував акведук, фонтан; Мустафа (1695) подарував срібні канделябри-свічники.

Священниками у монастирі були греки. 1710 р. митрополит Ігнатій з області Халдія прибув до монастиря і розпочав будівництво нових келій, балконів, готелю, реставрував старі фрески, добудував східну стіну. У 1732 р. іконописець Савас, який прибув до монастиря разом з Ігнатієм, написав нові фрески на південній і східній стінах.

Згодом, у 1760 р., митрополит Ігнатій переїхав до Криму, жив у балаклавському Георгіївському монастирі й очолив переселення греків із Криму до нового міста Маріуполь (1789 р.).

МІЖ НЕБОМ І ЗЕМЛЕЮ

Протягом ХІХ ст. монастир продовжував діяти, його відвідали й описали іноземні мандрівники (з Німеччини та Англії). Відомо, що 1875 р. там уже проживало 12 ченців.

Ситуація змінилася після російсько-турецької війни (1877 р.), коли греки були змушені залишити монастир. Після революції Ататюрка всі монастирі в Туреччині було закрито. За проектом обміну населенням греки були виселені на батьківщину, а турків повернули із Греції до Туреччини. Святині монастиря було передано до музею Бенаки в Афінах.

1922 р. Сумельська ікона Богородиці була також перевезена до Греції і зараз перебуває у церкві с. Кастанья (область Верія, неподалік від Салонік).

 Чудовим обрамленням монастиря є сувора, незаймана природа — вони нерозривно пов’язані. Це дика гірська частина, де високі сосни, граби підпирають небо, яке завжди у хмарах (адже висота 3500 м). Навкруги — темні розщілини. Водоспад обабіч дороги з ревінням зривається донизу з висоти 100–200 м. Людський голос не у змозі перекричати гуркіт водяних потоків.

Та коли зрештою дістаєшся до стін монастиря, розписаних фресками, вони вітають тебе світлим поглядом. Образи Богородиці та Христа в оточенні угодників Божих; святі воїни — Георгій, Димитрій, Феодор — охороняють свою територію без зброї. Щоправда, державний охоронець — поліцейський з автоматому руках — чергує тут постійно.

Час та землетруси не владні над цим місцем. І, хоча фрески подекуди злущені, вони залишаються величними й цінними, адже це — XVIII, XVII або й навіть XIV ст. 
Підніматися звивистими стежками, що пролягають крізь ущелини, майже чорний ліс, де променів сонця не видно, ступаючи чорним базальтовим камінням, дуже важко. Та ще й із низьких хмар постійно накрапає, повітря дуже вологе, суцільний туман.

Як збереглися фрески і як піднімалися на гору будівничі з вантажем, просто не можна осягнути. До того ж тут і зараз водяться дикі звірі — ведмеді, вовки, шакали. Монастирські споруди вмонтовано у скелю, але до її вершини ще далеко. Це можна побачити на фото, але на знімку не розгледіти глибину прірви під монастирем, бо він насправді існує між небом і землею. Закритий монастир перебуває немовби у летаргічному сні, охоплений спогадами про минулу славу. Дивовижної форми камені навколо здаються просто сплячими воїнами-охоронцями обителі.

Спеціалісти розрізняють їх за стилістичними ознаками та особливостями іконографії. Ранні фрески у стилі візантійського іконопису, на думку відомого візантолога Д. Талбота Райса, який бачив їх 1929 р., вказують на руку якогось балканського майстра зі слов’ян. Тут зображено усі свята — Зішестя Святого Духа, Вознесіння, Преображення... Є великі багатофігурні композиції — І Нікейський Собор (де зображено святителя Миколая у сцені заушення Арія), докладна композиція «Успіння Богородиці», «Христос — Великий Архієрей». Ці іконографічні схеми згодом були закріплені й повторені у традиції християнського іконопису.

Так само як і започаткований тут образ «Богородиця Платернетисса» («Знамення» — у традиціях нашого іконопису). Зустрічаються тут і ранні варіанти іконографії Старого Завіту. Таких давніх скельних циклів розписів, які дійшли до нашого часу, дуже мало у цілому світі. У Туреччині, крім зазначених вище, подібні розписи збереглися лише в Каппадокії.

Із 1972 р. Сумельський монастир став музеєм і перебуває під охороною держави, а його територія є національним заповідником, який приваблює туристів з усього світу.

Ніна Пархоменко,
"Церковна православна газета", № 7 (329) квітень 2013 

пʼятниця, 19 квітня 2013 р.

Турки збирають підписи за ісламізацію собору Софії

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на грецькі ЗМІ, у той час, коли грецький уряд оголосив про будівництво в передмісті Афін мечеті, коли з турецького Сходу до Греції прискореними темпами триває наплив мусульман, в самій Туреччині почалася масштабна кампанія, яка має на меті знову перетворити символ Православ'я - храм Святої Софії Константинопольської в мусульманську мечеть. Мусульманська організація «Фонд молоді Анатолії», більшість членів якої є вихідцями з правлячої ісламської партії турецького прем'єр-міністра Р.Т. Ердогана, почала масову кампанію зі збору підписів за перетворення Святої Софії в мечеть. 

За інформацією турецьких ЗМІ, збір підписів на користь «ісламізації» Святої Софії буде проходити упродовж місяця: з 15 квітня по 17 травня 2013 року. Ця кампанія навіть проводиться під характерною гаслом: «Розбийте кайдани - відкрийте Святу Софію в якості ... мечеті».

Турки збирають підписи за ісламізацію собору Софії
За словами голови «Фонду молоді Анатолії» Салиха Турхана, храм Святої Софії, цей шедевр архітектури, є... символом Фатіха - Мехмеда Завойовника, який, як тільки вступив до Константинополя, перетворив храм Святої Софії в мечеть. А тому й зараз цьому храму повинен бути знову повернутий його справжній статус ... мусульманської мечеті.

«Наша кампанія досягне мети тільки тоді, коли з усіх чотирьох мінаретів Святої Софії Константинопольської знову звучатимуть заклики до намазу, і ця подія буде святкуватися всім ісламським світом», - заявив Саліх Турхан.

Рекламний проспект мусульманської акції
Як відзначили в «Фонді молоді Анатолії», дана ініціатива користується непрямою підтримкою ісламського уряду Т. Ердогана. Але найцікавіше в цьому питанні те, що ініціатори хочуть додати йому панісламський характер, поширивши збір підписів і на інші мусульманські країни. Вони навіть йдуть ще далі, порівнюючи Святу Софію, як символ ісламу, з відомою мечеттю Аль-Акса в Єрусалимі, що вважається третьою святинею ісламу після мечетей Мекки і Медіни. 

понеділок, 8 квітня 2013 р.

Храм Святої Софії названо творінням... мусульман

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на агенство церковних новин "Ромфея", згідно з «відкриттям» професора Стамбульського університету мистецтв Суфі Саатчі, опублікованому в щомісячному турецькому журналі з питань історії та культури «Yedikta Dergisi» за квітень 2013 року, нинішній храм Святої Софії є не візантійського походження, а творінням відомого османського архітектора Мімара Синана, автора безлічі мусульманських споруд по всьому Балканському півострову. За твердженням турецького професора, без прославленого Мімара Синана не було б сьогодні і Святої Софії, яка є основною архітектурною домінантою старого Стамбула. 

Безпрецедентні висловлювання турецького професора викликали сенсацію в Туреччині, і багато відомих газет передрукували цей матеріал під відповідною назвою «Шокуючі твердження про Святу Софію».

Абсурдна думка Суфі Саатчі будується на гіпотезі про те, що в османський період купол Святої Софії серйозно постраждав і обрушився в результаті землетрусу. Після цього, як вважає професор, Мімар Сінан з великою групою помічників-архітекторів відбудував храм заново, і з тих пір Свята Софія несе на собі османську печать цього великого архітектора. Тільки ось єдине, про що прихильники цієї абсурдної теорії забувають нам сказати, так це християнське походження знаменитого Мімара Синана.

Храм Святої Софії названо творінням... мусульман
За однією з версій, він був родом з грецької православної сім'ї Каппадокії, за іншою - з вірменської. Порівнюючи знамениту мечеть Сулеймана, побудовану Мимаром Синаном в період правління Сулеймана Пишного, зі Святою Софією, прихильники теорії приходять до висновку про правоту своїх поглядів на тій підставі, що куполи обох будівель схожі між собою. Таким чином, згідно турецьким поглядам, Храм Святої Софії Константинопольської - це не безсмертна спадщина греко-православної візантійської архітектури, але чисто османський архітектурний шедевр.

четвер, 4 квітня 2013 р.

Грузини у Туреччині хочуть відкрити два монастиря

На території історичних Тао-Кларджеті і Лазики (Туреччина), можливо, будуть засновані два грузинські монастирі закритого типу. Про це «IPN» повідомив митрополит Ахалцихе і Тао-Кларджеті, хорепископ патріарха Грузії Теодор (Чуадзе).За його словами, про це йшла мова на зустрічі з главою МЗС Туреччини Ахметом Давутоглу. «Ми говорили про відкриття двох грузинських монастирів - один у Тао-Кларджеті, а інший на території Лазики.

Вони будуть закритими; молитви будуть відбуватися тільки всередині них і ніякої проповіді Православ'я серед населення передбачається. Монастирі будуть приймати тільки богомольців із Грузії або інших країн », - заявив хорєпископ патріарха.

Грузини у Туреччині хочуть відкрити два монастиря
За його ж словами, храми, в яких планується відкрити монастирі, поки не підібрані. Сторони лише домовилися про те, що переговори в цьому напрямку будуть продовжені.

понеділок, 1 квітня 2013 р.

Туреччини все більше, а Греції все менше

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на портал briefingnews.gr, днями турецька газета Milliyet опублікувала «карту нової Туреччини». Крім, власне, турецьких територій до складу «Нової Туреччини» увійшли острів Кіпр, Північна Греція (аж до міста Салоніки), північні райони Сирії та Північний Ірак. Турецька газета веде мову про відродження планів з відтворення Великої Туреччини на територіях колишньої Османської імперії. На думку журналістів Milliyet, сприяти їх реалізації повинно сенсаційне звернення лідера курдських повстанців Абдулли Оджалана.  

Нагадаємо, що 21 березня 2013 Оджалан несподівано оголосив про одностороннє перемир'я між очолюваною ним Курдською робочою партією (РКП) і Туреччиною. Аналітики вже називають цю подію історичною. Промова Оджалана, який перебуває в ув'язненні в турецькій в'язниці на острові Імрали, транслювалася на курдською і турецькою мовами. "Прийшла пора замовкнути зброї, нехай перестане литися кров турецького і курдського народів. Складайте зброю і покидайте межі країни. Ми здійснюємо перехід від збройної боротьби до боротьби демократичної", - заявив лідер курдських повстанців.

Туреччини все більше, Греції все менше
Milliyet вважає, що мова Оджалана стане першим кроком до відновлення союзу між курдами і Туреччиною. Адже за часів Кемаля Ататюрка вони вже плечем до плеча протистояли грекам і іншим християнам малоазійського регіону.  Відновлення хороших відносин з Ізраїлем, крах економіки Кіпру і перемир'я з курдами викликали захват у турецькій пресі. Багато аналітиків висловлюють упевненість, що Греція і Кіпр не зможуть реалізувати свої мрії з розробки нафтових і газових родовищ на шельфі Егейського моря і, як наслідок, стоять на межі повного краху.  

Туреччини все більше, Греції все менше
У свою чергу, газета Hürriyet в статті «Велика Туреччина» («Büyük Türkiye») пише, що греки вже зазнали поразки на всіх фронтах і не мають ніякої історичної перспективи. «Єдине, на що їм залишається сподіватися - милість з боку Туреччини, яка, можливо, зглянеться і погодиться приділити їм шматочок від енергетичних багатств Середземномор'я ». На думку турецької преси, експансіоністські плани Туреччини підтримує Німеччина, яка зацікавлена в спільній розробці природних ресурсів на шельфі Егейського моря. А також «історичні партнери Туреччини» США та Ізраїль.

понеділок, 25 березня 2013 р.

Греція не дозволить перетворити храм св.Софії у мечеть

Міністр закордонних справ Греції Дімітріс Аврамопулос заявив, що його відомство уважно стежить за долею храму Св. Софії в Стамбулі і змінами в політиці турецького уряду відносно християнських пам`яток в цілому, повідомляє Greekreporter.com. У документі, направленому до парламенту, міністр зазначив, що «Греція і весь християнський світ сподіваються, і Його Святість Вселенський Патріарх у тому числі, що голос розуму, нарешті, візьме гору, на користь поваги до пам`ятників і символів Християнства, які в той же час є і частиною світової культурної спадщини».

Перетворення церкви Св. Софії в Нікеї в мечеть, а також заяви офіційних осіб щодо очікуваних змін у використанні храму Св. Софії в Трабзоні, який на даний момент ще є музеєм, викликає заклопотаність у МЗС Греції. «Якщо Собор Св. Софії в Стамбулі буде використовуватися чином, протилежним його історичному і релігійному характерові, Греція буде реагувати на це як на двосторонньому, так і на міжнародному рівнях», - підкреслив Аврамопулос.

Греція не дозволить перетворити храм св.Софії у мечеть
Нагадаємо, що на початку цього року у турецький парламент надійшла пропозиція перетворити собор св. Софії в Стамбулі на мечеть, що викликало хвилю критики, як в самій Туреччині, так і за її кордонами. Крім храмів св. Софії в Нікеї та Трабзоні, важливих, як з історичної, так і з культурної точок зору, турецька влада планує також перетворити в мечеть і древній Студійський монастир. 

вівторок, 12 березня 2013 р.

Греція та Туреччина знову "воюють"

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на портал agioritikovima.gr, Анкара ясно дає зрозуміти, що вона не просто не визнає Міжнародне морське право, адже Конвенцію ООН з морського права 1982 року вона так і не підписала, але готова відстоювати свої позиції в тому числі і силою. Характерним у цьому зв'язку є висловлювання міністра закордонних справ Туреччини Ахмета Давутоглу: «Ніхто не може взяти в кільце Туреччину, у якої в Середземному морі найдовша берегова лінія. Туреччина має право проводити дослідження в Східному Середземномор'ї ».  

По суті, ці слова не можна інтерпретувати інакше, як сказані в дусі «холодної війни» (про що свідчить використання терміну «взяття в кільце») представником держави, що не поважає своїх сусідів. А те, що на захід від цієї берегової лінії є сухопутні території, що належать іншій державі, яка у зв'язку з існуванням архіпелагу «за потребою» контролює і внутрішні води, для А. Давутоглу, що грає роль «крутого хлопця» в цьому регіоні, не має ніякого значення.

Як і слід було очікувати, на подібний досить агресивний по тону текст, в якому Давутоглу кидає непрямі обвинувачення в «блокуванні» Туреччини, грецький міністр закордонних справ Д. Аврамопулос відповів «слабенькою» заявою про необхідність дотримуватися «принципів чесної дипломатії» у відносинах між двома країнами, а також закликав Анкару відмовитися від проведення досліджень грецького шельфу. У той же час грецький міністр підкреслив необхідність завершити відповідні поточні переговори між Грецією і Туреччиною підписанням угоди про розмежування морського шельфу по лінії Евроc-Кастелорізо.

У своєму інтерв'ю одній із грецьких газет Д. Аврамопулос підкреслив, що для Греції «міжнародне право це як Євангеліє». Тільки от не врахував він одного моменту, що для Туреччини не існує подібного «Євангелія».

На думку Греції, Егейське море і прилеглий до нього морський регіон простягаються до острова Стронг, в той час, як Туреччина вважає, що Егейський регіон закінчується в районі острова Родосу. До слова сказати, Греція не укладала договорів з розмежування своєї виключної економічної зони з жодною з сусідніх держав, хоча могла це зробити, відповідно до Міжнародного морського права та Конвенції ООН з морського права.

Як відомо, Конвенція ООН 1982 року визначила 12-мильну зону територіальних вод (територіальне море -. Ок 22 км від берега). У цій зоні прибережні країни мають повну юрісдікцію.В 1995 році під час ратифікації Конвенції ООН Парламентом Греції Туреччина заявила, що в разі, якщо Греція розширить межі своїх внутрішніх вод більше ніж на шість миль, це буде сприйнято як зазіхання на її національний суверенітет. Цим твердженням між двома країнами досі зберігається казус беллі.  

понеділок, 4 березня 2013 р.

Турки платитимуть православним священикам зарплату

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква", Міністерство освіти і релігійних справ Туреччини змінило законодавство щодо грецького православного духовенства. Новий закон вступив в дію з 1 березня 2013 року. Відтепер, православне духовенство на території Туреччини, духовно підлегле Константинопольському Патріархату, матеріально залежатиме від держави. Всі ієреї будуть призначатися в греко-православні парафії Керівником відомства релігійних справ Туреччини за згодою пятичленной комісії, що складається з представника Міністерства закордонних справ Туреччини, представника Міністерства внутрішніх справ і трьох православних богословів. 

У зв'язку з цим рішенням подячні телеграми турецькому уряду направили грецькі партії «Нова Демократія», ПАСОК, «Незалежні греки» і «Золота Зоря», передає агентство «Ромфея».
Турки платитимуть православним священикам зарплату
Однак, агентство «Амен» повідомило, що Міністерство закордонних справ Греції спростувало відомості про прийняття нового закону Туреччини про призначення священиків у православні парафії країни. 

середа, 20 лютого 2013 р.

Грузинська Патріархія відбудує свої храми в Туреччині

Одну з тем, яку прем'єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі піднімав в ході свого візиту до Туреччини, представляла реставрація грузинських історичних пам'яток на території цієї країни, повідомляє Грузія-Онлайн. Прем'єр-міністр Грузії на зустрічі ознайомлювального характеру зі своїм турецьким колегою Реджепом Таійпом Ердоганом говорив і про спільне відновлення пам'яток культурної спадщини. "Ми говорили про культурну спадщину, про проблеми. Хочу подякувати прем'єру за питання, що стосуються культурної спадщини. В Туреччині йде відновлення храмів Ошкі і Ішхані і він [Ердоган] мені відразу відповів, що туди можливий допуск грузинських архітекторів", - заявив Іванішвілі. 

Грузинська Патріархія відбудує свої храми в Туреччині
Крім того, за його словами, однією з головних тем переговорів були спільні економічні проекти. По завершенні зустрічі прем'єр-міністрів Туреччини та Грузії відбулося засідання сторін в розширеній форматі. Керівники двох країн завершили зустріч спільною прес-конференцією.