"Святого", що мучив православних вшанували тенісом!

23–25 листопада у вінницькій греко-католицькій парафії Святого Йосафата (Кунцевича) проходили Дні пам’яті цього католицького святого мученика. У рамках цих днів, тема яких «Щоб усі були одно», відбувся Парафіяльний турнір із настільного тенісу імені святого Йосафата, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ. Крім цього, до парафії завітав вінницький Академічний міський камерний хор «Вінниця» із концертною програмою «Симфонія душі», а також відбулося нагородження переможців та учасників вищезгаданого тенісного турніру. 25 листопада в храмі виставили мощі святого Йосафата. Цього дня, після всіх богослужінь, відбувся перегляд документального фільму «Апостол єдності і віри».

Уніати вшанували святого, який мучив православних - тенісом!

Читати далі...

Голову Вінницької облради нагородили орденом УАПЦ

Сергій Татусяк, що очолює Вінницьку обласну раду, отримав нагороду Української Автокефальної Православної Церкви – ювілейний орден Святого рівноапостольного Великого князя Володимира. Ювілейну медаль Сергію Татусяку вручив Керуючий Вінницькою єпархією митрополит Вінницький і Брацлавський Роман. Відповідний Указ №10 був підписаний 14 серпня 2013 року, в ньому зазначено, що нагорода вручається «за взаємне розуміння і співпрацю та з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі». 

Довідка: Орден святого рівноапостольного Великого князя Володимира встановлено для нагородження єпископату, духовенства, мирян, а також державних діячів, працівників культури та мистецтв за особистий внесок у справі відродження духовності, піднесення ролі Церкви у житті суспільства і держави.

Читати далі...

Унікальний монастир під загрозою руйнування. Відео

Лядівський монастир на Вінниччині - під загрозою руйнації. Скелі, на яких стоїть святиня, початок якій поклав ще Антоній Печерський - почали тріскатися. Нещодавно тут стався зсув. Священики бідкаються - на території обителі усі проблеми ліквідовують самотужки, а от на зміцнення породи навколо монастиря - бракує коштів. Гора, на якій стоїть стародавній Лядівський монастир, вкрилася тріщинами. Надзвичайники стверджують - на території обителі стався зсув землі. Причиною такого явища називають підземні води та будівельні роботи, які там проводять.

Олександр Кутовий, начальник прес-служби управління ДСНС України у Вінницькій області: "Позасипали джерела, вододжерела не мають виходу на поверхню, плюс те, що була велика кількість опадів цієї зими - загострило ситуацію і почали утворюватись на поверхні цього схилу дуже великі тріщини".

У монастирі стверджують - на будівництво мають усі дозвільні документи. До того ж, зводять не "з нуля", а лише відновлюють храми, зруйновані за радянської влади. Настоятель каже - вони проклали дренажну систему, вивели назовні джерела та збудували захисну стіну, щоб убезпечити обитель.

Архімандрид Антоній, настоятель Лядівського монастиря: "Зсувів таких немає, якщо десь там трошки сиплеться земля чи тече вода - ми її зразу відводимо і ліквідуємо, тобто страшного в цьому нічого такого немає".

Головний архітектор області каже - сам монастир поки що у безпеці. А от скеля під ним та територія довкола - потребує зміцнення.

Сергій Царенко, начальник управляння містобудування та архітектури Вінницької ОДА: "Оця дільниця історичної підпірної стіни, вона вважається незадовільною і місцями там аварійний стан, тому що її без розбирання і демонтажу укріпити неможливо. Тому, скажем так, танцювати на цій підпірній стіні я би не радив, треба бути обережними".

Аби убезпечити паломників - при вході до Лядівських храмів установили попереджувальні таблички, однак на них мало хто зважає.

Прочани: "Нас це не лякає, ми ходимо під покровом Богородиці і Господа, ми скель не боїмося".

Прочани: "Я приєхал с Индии до друга в гости, и слушал про такой старинный монастирь, и хотел его бачити. Конечно, жалко будет, если он развалится".

Цьогоріч у вересні Лядівський монастир святкуватиме своє 1000-ліття. На його відновлення під час однієї з поїздок регіоном президент Янукович пообіцяв виділити 25 мільйонів гривень із державного та місцевого бюджетів. Місцева влада гроші дала, а от із Києва - чекають досі.

Олена Бучацька, Олександр Семенов,
Вінниччина, 5 канал.

Читати далі...

У Вінницю повертається “Біле братство”

“Біле братство” - у 90-тих ці два слова наводили жах. Багато людей цю організацію сприймають, як одну із найжахливіших сект. Зараз “Біле братство” знову активізувалося. А його засновниця Марія Деві Христос шукає нових послідовників. Зокрема - серед вінничан - Закон я не порушую, а владу підтримую, - говорить на одному зі свіжих відеороликів Вікторія Преображенська. Вона ж Марія Деві Христос. Вона ж Мати Світу. Вона ж Марина Цвігун - засновниця і верховне божество сумно відомого "Білого братства".

Зараз Вікторія ПреобРАженська (саме так пише вона своє прізвище, натякаючи на зв’язок із єгипетським богом Ра) стала художницею. Один з останніх її вернісажів пройшов не де-небудь, а у вінницькій бібліотеці імені Тімірязєва. Такої кількості відвідувачів цей заклад давно не бачив. - До нас ніколи на виставку не приходило стільки людей, а тут просто один за одним йшли, - каже завідувачка відділу бібліотеки, де проходила виставка. - На Соборній перед входом жінка перепиняла перехожих і запрошувала у зал. Хоча виставка була специфічна, люди дивилися картини, слухали пояснення до них.  

Успіх художниці тривав недовго. Виставку «Сириус-Сурья» достроково закрили - посприяв цьому обласний відділ у справах релігії.

Через картини - до свідомості

- Останнім часом новітні релігійні течії відходять від тих методів роботи, які вони колись використовували, - каже начальник відділу у справах релігії Ігор Салецький. - Збирали публіки в залах і там проповідували. Сьогодні в практиці релігійних течій виставки, і ця не перша. Легка, “космічна” музика, приємні екскурсоводи, що розповідають про картину, про те, що саме надихнуло автора. - Ці ж екскурсоводи можуть володіти певними методиками відбору людей, - каже Салецький. - Заходить відвідувач, а екскурсовод, розповідаючи дивиться, як людина сприймає тематику. Якщо позитивно - то екскурсоводи пропонують більш детально познайомитись з духовним світом автора: або десь зустрітись, або навіть у гості напрошуються. Саме така зараз технологія “вербовки”. За словами Ігоря Салецього, організували виставку не вінничани. Але для вінничан.

«Нічого не змінилося»

Така ж виставка на початку року проходила у Києві. Сюжет про неї робили журналісти телеканалу «Інтер». Але вони не просто розповіли про творчість, а з’ясували, хто ж така Вікторія Преображенська. Саме ця жінка у 1993 році називала себе Марією Деві Христос та проповідувала свою релігію. «Біле братство» вважалося тоді однією з найнебезпечніших релігійних течій. Люди, що туди потрапляли, майже не піддавалися поверненню у нормальне суспільство. Після сюжету про справжню суть «богині», прихильники жінки відзняли власне відео про себе «білих і пухнастих». І в цьому ролику Вікторія Преображенська сама викрила свої наміри. Вона сказала, що “за цей час в мене нічого не змінилось, я просто тоді рано прийшла, а зараз я потрібна. Закон я не порушую, владу цю я підтримую”.

Саме вчення братства полягало в тому, що Марія Деві Христос готує свідомість людей до майбутнього «преображення планети Земля». І той, хто не виконував її заповіді Матері Миру, буде покараний на страшному суді. - Вона сама сказала, що її догматика не змінилась і зараз вона працює з інтелігенцією, художниками, письменниками, - каже Ігор Салецький.

Вінниця на черзі

В Україні ще жодної справи по статті «вплив на підсвідомість людини» не було доведено. І виходить нонсенс – всі про це говорять, але довести цього ще ніхто не може. До речі, виставка у Вінниці не перша. Картини Вікторії Преображенської виставлялись у січні на виставці в Торгово-промисловій палаті. Заявку на три роботи оформлювала сама художниця. Ми зв’язалися по телефону з чоловіком, який представився директором Вікторії та назвав себе учнем Анатолієм Преображенським. Чоловік розповів, що у Вінниці багато бажаючих бачити роботи Вікторії і її вчення. - Все впирається у приміщення та кошти, адже проводимо ми ці виставки за рахунок ентузіастів. Серед людей про роботу Вікторії створений негатив, і зараз усі її зусилля йдуть на те, аби його розвіяти. Вікторія – видатна особистість, яка не вписується в жодні рамки. Вона передрікає нам майбутнє, хоче допомогти знайти шлях. В історії людства таких людей завжди переслідували, а країни, які їх виганяли, переслідували політичні та економічні кризи. Політики роблять з людей сіру масу, заганяючи їх у рамки, місія Вікторії - дати їм свободу.

Версія Матері Миру

На офіційному сайті Вікторії Преображенської представлені і танці, і театр, і музика, вона пише книги. А ще там є нова версія біографії Вікторії.

За цією редакцією, журналістка, що з шести років писала вірші, під час операції померла. Через три з половиною години – ожила зі словами «Я – Месія!». Після цього розписується шлях Месії, створення релігійних груп та проповідування. А у 1992 році спецслужби сфабрикували проти неї справу. Влада України поширює неправдиву інформацію про самоспалення людей у соборі і переслідує керівників групи. Після затримання, арешту та чотирьох років в’язниці, жінка знову активно продовжує свою духовну роботу. Вона очолила «Космічне Полімистецтво Третього Тисячоліття».

Мистецтво в маси

Картини Преображенської не продаються, зате можна замовити фотокопії вподобаної картини. Найменша копія розміром 50 на 70 сантиметрів коштує 800 гривень, найбільша – метр на метр - півтори тисячі гривень. Незалежний експерт, мистецтвознавець обласного художнього музею Сергій Бартко висловив свою думку про роботи художниці. Аби ніяк не вплинути на неї, ми надали мистецтвознавцю лише фотокопії, навіть не повідомивши імені автора. - Роботи виконані олією, це узагальнене мистецтво. На картинах відчуваються різні культурні течії, такі як індійська філософія, символізм послідовників символіста Реріха. В роботах є романтичний напрямок, є щось від фантастики, щось від кришнаїтів. Це малювала жінка. Не відчувається художньої освіти, скоріш за все автор працює з досвідченим майстром. Говорити про художню цінність цих картин важко, потрібно бачити самі роботи.

Батько радить контролювати дітей

Вінничанин Борис, п’ять років тому рятував свою доньку із секти «мунітів» - так називають “Церкву Об’єднання”, засновану Мун Сон Мёном. Керівництво секти основну роботу проводило з молоддю. Їх тактика “бомбування любов'ю” - нового адепта оточують увагою, відривають від родини. Потім везуть у інше міста. А через деякий час одружують із іншим адептом. Хто кому буде чоловіком і дружиною, у “мунітів” вирішує релігійний лідер. - Контакт між дитиною і батьками не повинен втрачатися, поки батько живий, він відповідальний за своїх дітей, - каже Борис. – Потрапляючи в секту, людина втрачає волю. Її привчають не витрачати грошей, мало їсти, мало спати, а лише працювати і молитися. Це все робить людину слабкою подавлює волю. За два тижні, які моя донька провела з цими людьми, вона заявила, що ми не її батьки. Я знайшов старшого у Вінниці цієї секти і примусив його подзвонити доньці і сказати, щоб вона не приїздила до них. Мені коштувало неймовірних зусиль, часу та зв’язків, щоб її витягти.

Історія “Білого братства”

За матеріалами сайту “Україна секстантська” «Біле братство» - одна з найскандальніших вітчизняних сект. Засновники секти проповідували кінець ери Риб - ери християнства і початок нової ери Водолія, яку вони ототожнювали з приходом до влади «Білого братства» і настанням Царства Божого на землі. Засновник і до недавнього часу головна дійова особа секти - Юрій Кривоногов. Ця людина - творець ідеї, кандидат технічних наук, майже написав докторську дисертацію. Будучи в Дніпропетровську, Кривоногов познайомився Мариною Цвігун. Він відразу оцінив її по гідності і узяв у свою команду, а незабаром оголосив її "Богом" на землі, попередньо на ній оженившись.

Марина Цвігун працювала в Дніпропетровському райкомі комсомолу, потім у місцевій газеті. Була членом КПРС і Спілки журналістів України. За свідченням її чоловіка, під час сьомого аборту вона пережила щось подібне до клінічної смерті, Кривоногов оголосив, що душа її покинула тіло і піднеслася на небеса, а в покинуте тіло Марини вселилася інша душа - Божественна. У земне служіння істоти, яка вселилася в Марину Цвігун, була «включена» «програма порятунку Землі - Юсмалос». Була оголошена дата завершення програми - 24 листопада 1993 року. Юоанн Свамі і Марія Деві Христос повинні були піти зі світу останніми. У цей день повинен був відбутися Страшний суд, мир звалитися, а світло згаснути. Злий світ загине в язиках полум'я, а “Біле братство” врешті-решт відродиться для нового життя.

До призначеної дати в Києві зібралося кілька тисяч молодих людей, що чекали кінця світу. Однак його не відбулося. «Белобрати» вдерлися в київській Собор Софії, почали молитись. До храму зайшли міліціонери. Було затримано декілька сотень сектантів, які відразу впадали в ступор і оголошували суху голодовку. Марину Цвігун, Кривоногова і Віталія Ковальчука (тодішній патріарх секти) заарештували. Цвігун дали чотири роки, Віталієві Ковальчуку - шість років, Кривоногову - сім. Після арешту лідерів, багато хто з сектантів впали в свого роду летаргійний стан і почали чекати, коли їх покличуть знову. У серпні 1997 р. “громадянка Цвігун” вийшла на свободу. Спочатку «живий Бог» ховалася від більшості своїх прихильників і не поверталася до активної діяльності. Вона чекала виходу на свободу “апостола” Ковальчука. Як тільки це сталося, "молодята" поєдналися законним шлюбом. 

За матеріалами видання "20 хвилин"

Читати далі...

Напруга зростає: миряни заступилися за Онуфрія

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на 20 хвилин-Вінниця, учора, 14 березня 2013 року у вінницькому прес-клубі миряни зібрали прес-конференцію з приводу звільнення архієпископа Онуфрія (Хаврука) з посади керуючого єпархією. Адвокат архієпископа Сніжана Губенко розповіла про свій погляд на обставини звільнення.

- Восьмого березня рішенням Священого Синоду перевели Онуфрія у Чернівецьку єпархію , але з цим рішенням миряни не згодні, - каже адвокат Сніжана Губенко. – Декілька священників – п’ять-вісім чоловік, що працювали не зовсім прийнятно для Онуфрія, вирішили його звільнити, написавши на нього скаргу. В ній головним чином йшлося про те, що Онуфрія не люблять, він нічого не робить і вимагає у священників кошти.

До Вінниці направили групу перевіряючих. Комісія встановила, що 90% духовенства підтримують свого керуючого. Але цей висновок не був поширений серед членів Синоду. І коли Онуфрія викликали у Київ, з’явилась заява про звільнення, яку він не писав. 

Миряни УПЦ (КП) заступаються за Онуфрія, якого звільнили з посади керуючого вінницькою єпархією

Після цього до патріархії поїхала делегація, з якої з Філаретом зустрілось лише троє людей. Нам сказали, що рішення прийнято і нас слухати не збираються, після чого виставили за двері. За день до другого Синоду Онуфрія знову викликали у Київ і він підписав заяву про звільнення. Це викликало велике обурення і протести з боку священників і мирян.  

Сніжана Губенко в підтвердження своїх слів наводить приклад про те, як зустрічали нового керуючого єпархією єпископа Михаїла (Бондарчука) – замість105 священиків до Вінниці приїхало 30.

На прес-конференцію запросили і мирян, які завжди підтримували Онуфрія і були близько з ним знайомі. Люди переконують, що його звільнили ті, хто був найбільш наближеним. - Вночі, коли Онуфрій перебував у Вінниці останній день, у церкву на Станіславського прийшли два батюшки, - каже одна з мирянок Оксана Кобець. – Онуфрій спустився у церкву з єпархії (будівлі стоять впритул), і викликав міліцію. А ці священники зателефонували у Київ зі словами, що Онуфрій «вивозить єпархію» і коли приїхала міліція, казали, що це вони її викликали.

Зараз люди мають намір самостійно навести лад у вінницькій єпархії за допомогою громадської організації, що створюють. Називатиметься вона «За висоту духовності України». Першою справою організації стане покарання священників, що написали скаргу на Онуфрія – на них планують подати до суду.  

За матеріалами http://20minut.ua

Читати далі...

Бунт на церковному кораблі: Вінницькі проблеми

Вірні Вінницької єпархії УПЦ КП розділилися в своїх поглядах щодо рішення Священного Синоду про звільнення Архієпископа Онуфрія (Хаврука) з керуючого єпархією та призначення на його місце іншого владики. 13 березня 2013 року вірні Київського Патріархату на Вінниччині зустріли нового керуючого єпархією єпископа Михаїла (Бондарчука) та архієпископа Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епіфанія (Думенка) з хлібом-сіллю та плакатами проти Патріарха Філарета, передає Православний Оглядач з посиланням на свого кореспондента у Вінниці.

Віруючі з плакатами, близько 20 людей, протестували проти звільнення з посади керуючого єпархією Архієпископа Онуфрія (Хаврука), а також проти самого процесу його відсторонення, який на їхню думку був несправедливим та принизливим, як для владики так і для частини прихожан.

«Ми вирішили вести себе по християнськи, не влаштовувати ніяких перешкод для єпископів, які прийшли помолитися до нашого храму, - говорить учасниця церковного пікету вінничанка Оксана Кобець. Її підтримують інші учасники. – Але мовчки споглядати на те, що відбувається ми також не можемо. Коли ми спокійно та мирно приїжджали до Київської патріархії з нашою біллю, то нас не вислухали, підсміхувалися над нами, вели себе не те, що не по-християнськи, а навіть не по людськи. А нашого владику Онуфрія не просто перевели до іншої єпархії, а зробили з нього посміховисько на всю Україну. Ми хочемо нагадати патріарху Філарету, що церква це не тільки він та Синод, а також віруючі люди, і якщо ви не хочете приймати їхню точку зору на якесь питання, то принаймні навчіться людей вислуховувати. Ми не Москва і не Ватикан, в Українській Православній Церкві голос мирян завжди мав важливе місце. І якщо Патріарх та його оточення про це забули, то ми хочемо їм про це нагадати».

Як повідомляє кореспондент Православного Оглядача, ніхто з єпископів з протестувальниками не спілкувався.

Читати далі...

Чому єпископа Михаїла перемістили до Вінниці?

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Прес-центр Київської Патріархії повідомляє, що звільнення преосвященного Михаїла (Бондарчука) від керівництва Дрогобицько-Самбірською єпархією та призначення його єпископом Вінницьким і Брацлавським жодним чином не пов’язане з подіями у Дрогобицько-Самбірській єпархії. Воно викликане виключно потребою заміщення вакантної Вінницької єпархії, керуючий якою преосвященний архієпископ Онуфрій (Хаврук) був звільнений на власне прохання.

У Предстоятеля і Священного Синоду Київського Патріархату не було і немає зауважень до преосвященного єпископа Михаїла (Бондарчука) щодо його керівництва Дрогобицько-Самбірською єпархією загалом та дій з врегулювання церковної ситуації у м. Самборі зокрема.

У Предстоятеля і Священного Синоду Київського Патріархату не було і немає
зауважень до преосвященного єпископа Михаїла (Бондарчука) 

Нагадаємо, вчора під час засідання Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату було відправлено за штат єпископа Коломийського і Косівського Іоана (Бойчука) у зв’язку із важкою хворобою (інсульт). На його місце призначено єпископа Юліана (Гаталу), звільнивши його від обов’язків єпископа Городоцького, вікарія Львівської єпархії. Єпископа Юліана також зобов’язали забезпечити довічне утримання владики Іоана.

Іншим своїм рішенням Священний Синод УПЦ КП звільнив архиєпископа Онуфрія (Хаврука) від обов’язків керуючого Вінницькою єпархією. Її відтепер очолюватиме Михаїл (Бондарчук) – колишній Дрогобицько-Самбірський архієрей.

Дрогобицько-Самбірською єпархією УПЦ КП тепер керуватиме колишній архієпископ Одеський і Балтський Яків (Макарчук). На місце владики Якова Священний синод УПЦ КП вирішив призначити єпископа Чернівецького і Кіцманівського Марка (Гринчевського). А на кафедру у Чернівцях єпископи Київського Патріархату призначили владику Онуфрія (Хаврука).

Читати далі...

Вінницькі отці не відпустили свого Владику за штат

У неділю у Вінниці прихожани висловили недовіру священику Миколі Мельнику з церкви Київського патріархату, що у знаходиться на провулку Станіславського. Цей випадок став продовженням конфлікту, в результаті якого владика Онуфрій написав заяву про зняття з нього обов’язків керуючого єпархією.  Перед початком служби священик Микола Мельник сам помолився і вийшов до прихожан. Так вимагають церковні канони. Звернувся до присутніх у церкві зі словами, які кожен священик повторює, перш ніж має приступити до служби: «Простіть мені!» Зазвичай прихожани відповідають: «Бог простить». Тоді батюшка починає проповідь.

Вимагали, щоб священик покаявся за гріх

Але цього разу, перед недільною службою третього березня, отець Миколай не почув у відповідь звичних слів. Натомість миряни, які зібралися в храмі, почали вигукувати: «Не прощаємо! Недостойний!»

Спантеличений батюшка запитав, чим все це викликано. Але в церкві продовжувало лунати «Недостойний! Недостойний!» Один з прихожан звернувся до священика із запитанням, щоб той сказав, як має діяти батюшка, коли громада виявляє йому недовіру?» На що священик відповів: «Ви не можете говорити за всю громаду, бо не є прихожанином церкви. Я вас тут не бачив раніше».

Однак чоловік наполягав на своєму, щоб святий отець відповів на його питання. Той не зробив цього. Він підійшов близько до людей:

- Я вклав у цей храм душу й серце, будував його, то чому я недостойний?

Частина прихожан повторювала вигукувати «Недостойний! Недостойний!» Інші вимагали, щоб попросив вибачення за скоєний гріх, і був чесним перед людьми. Вони стверджують, що настоятель храму - один з тих, хто зводить наклеп на владику Онуфрія. А це гріх – говорити неправду. Переконавшись, що діалог на фоні вигуків неможливий, святий отець із словами «Церква – не балаган!», зник за дверима вівтаря. А через деякий час службу продовжив інший священик.

Інцидент перед початком недільної служби став продовженням конфлікту між окремими священиками і владикою Вінницьким і Брацлавським Онуфрієм УПЦ Київського патріархату.

Єпархіальну споруду продали під торговельний центр

- Ще до приходу на службу у Вінницю владики Онуфрія за участі його попередника було продано підприємцям приміщення, яке міська влада передала під єпархіальне управління, - каже адвокат Сніжана Чубко, віруюча УПЦ Київського патріархату. – Владика ініціював перевірку цього факту, бо, як з’ясувалося, грошей від проданої нерухомості на рахунку управління не виявилося. Тоді ж встановили, що продати будівлю єпископ був змушений під тиском трьох священиків. Сам він не робив цього. Дав доручення одному з трьох священиків, які наполягали на тому, щоб продати будівлю. Коли всі обставини стали відомі, єпархія звернулася із заявою про злочин до прокуратури.

- Відповідь здивувала, бо в ній містилося нагадування про те, що церква відокремлена від держави, тому єпархія має самостійно вирішувати проблему. Нібито злочин церковний чимось відрізняється від злочину мирського, злочин він є злочин, - продовжує Сніжана Чубко. 

Трьох священиків, які були причетні до продажу єпархіальної споруди, владика Онуфрій позбавив посад настоятелів храмів. Миряни припускають, що саме вони ініціювали зняття з посади керівника єпархії владики Онуфрія. Лист з такою вимогою надійшов з Вінниці до Патріарха Київського і всієї Руси-України Святійшому Філарету. На засіданні Священного Синоду створили комісію для перевірки фактів, викладених у листі.

Більшість підтримала владику

Із 105 священиків храмів Київського патріархату, які діють в області, тільки восьмеро поставили свої підписи під листом до Святійшого Філарета з вимогою звільнити з посади владику Вінницької і Брацлавської єпархії Онуфрія. Серед тих підписів залишив свій автограф й отець Миколай. Саме за це релігійна громада висловила йому недовіру. 

- Комісія не встановила підстав для того, щоб звільнити з посади владику Онуфрія, - каже Сніжана Чубко. - Бо таких підстав нема. Якби щось було, його не можна б приховати.

5 лютого сановані церковні чиновники приїхали до Вінниці, де вивчали всі факти, викладені у скарзі. Зустрічалися з духовенством єпархії, мирянами. Переважна більшість духовенства підтримала владику Онуфрія. Свою довіру висловили йому також представники низки громадських організацій – Конгресу Української інтелігенції, обласної письменницької організації, правозахисної групи «Адвокати Вінниччини», 18 політичних партій, Братства святого апостола Андрія Первозванного, які зустрічалися з перевіряючи ми.

- Для нас стало несподіванкою і ударом оголошення в церкві владикою Онуфрієм про написання ним заяви про зняття послуху керуючого Вінницько-Брацлавською єпархією, - йдеться у зверненні до Святійшого Патріарха та Священного Синоду мирян храмів Київського патріархату.

 Віряни просять владику відкликати свою заяву, а Патріарха і Священний Синод спільними зусиллями загасити полум’я, яке розгорілося у Вінницькій єпархії.

Владика Вінницько-Брацлавської єпархії Онуфрій:

«Це надумана проблема, яку роздули на весь світ»

- Ситуацією у Вінницькій єпархії уже цікавляться навіть в діаспорі, але насправді тут нема про що говорити, - каже владика Онуфрій. – Бо це надумана проблема, штучна. Її роздмухують, як полум’я, бо комусь це, очевидно, вигідно. Насправді всі ті звинувачення можна було з’ясувати й обговорити в кабінеті керуючого єпархією, а не залучати до цього Святійшого Патріарха й Священний Синод. Це підтвердили й члени комісії.

З приводу своєї заяви, то я написав її з метою, щоб умиротворити ситуацію. Я приносив себе у жертву заради миру і спокою в єпархії. Але 90 священиків із 105 не підтримали мене в цьому. Так само проти висловлюється більшість пастви. Мене тепер звинувачують, що вчинив малодушно. Тому буду радитися зі Святійшим Патріархом і членами Священного Синоду, як бути далі. Буду відкликати заяву. Буду пропонувати шляхи вирішення проблеми, хоча ще раз повторюю, що насправді проблеми, як такої, не існує. Йдеться про поточні справи, без яких не обходиться життя в жодній єпархії.

За матеріалами 20minut.ua

Читати далі...

Владика Онуфрій: "Ми самі обираємо долю"

Увазі читачів бліц-інтерв’ю з архиєпископом Вінницьким і Брацлавським Онуфрієм Української православної церкви Київського патріархату виданню “Рівненщина релігійна”.

- Владико, скажіть, яким саме є прообраз сучасного священика? Священнослужитель Української православної церкви Київського Патріархату – хто він?

- Це переконана, дипломатична, стримана молода людина, дуже тверда у своїх переконаннях, яка має широкий кругозір. Священики Київського патріархату, тієї єпархії, що я очолюю, є переважно молодими. Середній вік більшості священиків - 27 років. Ці люди обов’язково мають світську вищу освіту й релігійну освіту. Зазвичай це – семінарії чи навіть духовні академії. Майже всі прагнуть здобути вищу світську освіту, оскільки релігійна освіта не є акредитованою, не визнається державою. Інколи священнослужителі працюють за сумісництвом викладачами чи на підприємствах, де, безперечно, користуються високим авторитетом.

- Ви вже говорили про те, що священики прагнуть отримати вищу освіту, але які ще риси повинен мати священнослужитель у наш час?

- Сьогодні епоха нігілізму, люди розчаровані всіма сферами життя: політикою, частими виборами, які нічого не дають, несправедливістю в державі, соціальною незахищеністю. Здебільшого люди формують свої переконання за допомогою своєї родини, але потім вони і в цьому можуть розчаруватися. Але нам треба прагнути до ідеалів, бо вони існують. І в такому розрізі священики просто зобов’язані мати якісну освіту, бути чудовими ораторами, морально чистими, твердо знати, куди вони ведуть людей.

- Як Ви ставитеся до нововведень та реформ у церкві?

- Новизна повинна бути, церква ніколи не була ворогом розумної новизни, хоча і називають церкву архаїчною, дуже традиційною, але церква має виважено ставитися до всього нового. Новизна в церкві напевно потрібна, це, скажімо, використання новітніх технічних засобів, а в проповідях – прикладів із сучасного життя людей. Не може священик бути хорошим проповідником, коли він наводить приклади з ХІХ століття. Це не дасть йому змоги переконати молоду людину, яка впевнена у правоті свого світобачення, тому священик має знати всі сфери життя, бути чистим, знати відповіді на запитання і запити молоді. Треба допомагати людям також сформувати свої запити, щоб з’являлися духовні потреби, які потім священик зможе задовольнити. Дуже велика проблема, що люди швидко розчаровуються і не бажають далі реалізовувати свої запити, породжується байдужість, і це найстрашніше, коли людина не померла, але вже не живе.

- Яка робота церкви сприяє налагодження стосунків з мирянами? Як можна залучити нових парафіян?

- Є різні методи сучасної проповіді, просвітництва, але єдина вимога, щоб усе було справжнім, щоб не мало казенного підходу, не було просто для запиту. Коли молодь буде працювати й буде думати як реалізувати свої потреби, то нам потрібно буде просто не заважати. Єдина проблема, що УПЦ КП в Україні є гонимою, ми маємо й знаємо правдиву історію, але треба дати її для молодих людей, щоб вони мали про що подумати і це б допомогло їм формувати світобачення, духовні ідеали, справедливі вимоги. На основі цього сформувалася б гордість за своє місто, державу, за Батьківщину, бо коли ми бачимо несправедливість, то втрачається віра в сьогодення, але Господь усе одно приведе людей до віри.

- Що побажаєте читачам “Рівненщини релігійної”?

- Мирянами є всі люди. Людям можна побажати, щоб вони сформували свої переконання і захищали їх. Дуже часто ми забуваємо про те, що Господь дав нам право вибору. Без нашого вибору нічого не стається, ми самі обираємо свою долю. Часто, коли творимо свій вибір, не знаємо, до чого це призведе, і мирянам треба утвердитися в духовних ідеалах, треба зрозуміти, що Бог лише там, де правда. Я можу побажати всім: що б ви не робили в своєму житті – робіть по-справжньому добрі діла!

Спілкувалася Ольга Данилюк
blog.ogo.ua

Читати далі...

Архієпископ Онуфрій (Хаврук)

Архієпископ Вінницький і Брацлавський Онуфрій (в миру Яросла́в Яросла́вович Хавру́к) народився 25 червня 1966 р. в с. Дермань Здолбунівського району Рівненської області. У 1981 р. отримав свідоцтво про неповну середню освіту. У 1984 р. закінчив Дубнівське культосвітнє училище. З 1984 по 1988 рр. навчався у Луцькому державному педінституті ім. Лесі Українки на факультеті історії та суспільних дисциплін. У 1993 р. закінчив Київську духовну семінарію, заочний відділ. З 1988 по 1991 рр. працював на різних посадах педагогічної роботи. 

10 березня 1991 року Високопреосвященнійшим Іринеєм (Середнім), Архиєпископом Рівненським і Острозьким (УПЦ МП), був рукоположений в сан диякона. Служіння ніс у Дерманській Свято-Троїцькій парафіяльній церкві і в Дерманському Свято-Троїцькому жіночому монастирі. 3 червня 1992 року був рукоположений Високопреосвященнійшим Іринеєм на священика і направлений настоятелем Свято-Михайлівської церкви с. Миротин Здолбунівського району. Там прослужив 10 років. У 2002 р. Високопреосвященнійшим Варфоломієм був призначений настоятелем Свято-Воскресенської церкви м. Острога. 

З 2003 р. навчається в Аспірантурі при Національному університеті «Острозька академія» за спеціальністю «релігієзнавство», працюючи над дисертацією на здобуття наукового звання «кандидат філософських наук» на тему «Ідея утворення Православного патріархату в Українських землях в контексті міжконфесійних реалій в кінці 16 — першій половині 17 ст.ст.» З 2005 р. працює викладачем Національного університету «Острозька Академія» на кафедрі релігієзнавства. 

25 жовтня 2005 р. прийняв чернечий постриг у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких могилах з ім'ям Онуфрій. 30 жовтня 2005 р. хіротонісований на єпископа Дерманського та призначений вікарієм Рівненської єпархії з перебуванням у м. Остріг. 4 березня 2006 р. призначений єпископом Вінницьким і Брацлавським, керуючим Вінницькою єпархією. 

23 січня 2012 р. Указом Святійшого Патріарха Філарета возведений в сан архиєпископа.

Читати далі...

Янукович турбується про монастир на Вінничині

Президент України Віктор Янукович підписав указ, яким доручив владі вжити заходів щодо збереження, реставрації та реабілітації пам'ятки археології національного значення - Усікновенського скельного чоловічого монастиря в селі Лядова Вінницької області. Про це повідомляється на сайті Президента України. Президент доручив органам влади зміцнити схили, на яких знаходиться монастир, а також побудувати захисну споруду. Указ також наказує провести урочисті заходи з нагоди 1000-річчя скельного монастиря і висвітлити їх у засобах масової інформації. Усікновенський скельний монастир знаходиться на лівому березі Дністра, на кордоні з Молдовою. 

Заснований в 1013 родоначальником руського чернецтва преподобним Антонієм Печерським на його шляху з Афону до Києва. У 1938 році, коли по Дністру проходив кордон із Румунією, тут будувалася секретна лінія оборони. Один з дзотів, згідно з планом, розташували біля підніжжя монастиря. Радянська влада, яка оголосила прихожан ворогами народу і контрабандистами, наказала підірвати обитель. Відродження монастирського життя почалося в 1998 році з приходом братії з Почаївської лаври.

Читати далі...

Під храм підкинули 3,5 кілограми ртуті

Під дзвіницею одного з храмів міста священик знайшов ртуть, йдеться в сюжеті ТСН. Небезпечний метал був у звичайній пляшці – як виявилось, ртуті там було три з половиною кілограми. "Спустився, дивлюся, лежить там капронова баночка. Мілілітрів може 200. Піднімаю - вона важить кілька кілограмів", - розповідає священик храму св. Ксенії отець Олексій Наваліхін. Найімовірніше, її сховав хтось із рибалок, які ховають поблизу церкви сітки. Міліція встановлює особу зловмисника. Якщо його затримають, то навіть за зберігання ртуті він може отримати строк. "За такий злочин передбачено покарання від штрафу до трьох років позбавлення волі", - зазначила речниця Вінницької обласної міліції Анна Олійник.

Читати далі...

Митрополит Симеон (Шостацький)

Митрополит Вінницький і Барський Симеон (Володимир Іванович Шостацький) народився 3 листопада 1962 року в селі Райківці Хмельницького району Хмельницької області в селянській родині. У 1980 році закінчив середню школу, служив в армії до 1982 року. З 1983 по 1987 роки навчався у Вінницькому медичному інституті, з 1987 по 1991 — у Московській духовній семінарії. 6 грудня 1990 року в Московському Даниловому монастирі пострижений у чернецтво з ім'ям Симеон (на честь Симеона Стовпника). 14 січня 1991 року був зведений у сан ієродиякона, 28 квітня — в сан ієромонаха. З 1990 по 1994 роки був доглядачем за Патріаршої резиденції в Даниловому монастирі. У 1994 році став ризничним Києво-Печерської лаври і вступив до Київської духовної академії. 

7 квітня 1995 року зведений у сан ігумена, 23 листопада — в сан архімандрита. 4 травня 1996 року висвячений на єпископа Володимир-Волинського і Ковельського, керівника новоствореної Володимир-Волинської єпархії. 

10 травня 2002 року зведений у сан архієпископа. Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 10 червня 2007 року призначений архієпископом Вінницьким і Могилів-Подільським, керівником Вінницької єпархії. 

9 липня 2011 зведений у сан митрополита.

Читати далі...

Архієрейську коляду відроджують на Вінниччині

Архієрейську коляду відроджують на Вінниччині. На свята в храмах 13-ти районів області можна почути різдвяні піснеспіви у виконанні духовних отців. За свої колядки священики просять не цукерок чи пряників, а грошей - на допомогу нужденним. Архієрейську коляду почали з Вінниці. У храмі Різдва Пресвятої Богородиці більш як два десятки панотців дарували вірянам святковий концерт. Акапельним співом диригував митрополит Вінницький та Барський Симеон. Після концерту колядники в рясах попросили робити пожертви. Парафіяни охоче відгукнулися.

Віталій Голоскевич, протоієрей: - Сталася з кимось аварія. Чи якась хвороба. І люди не мають грошей на лікування - вони часто приходять до церкви і просять: допоможіть. Далеко не кожен має можливість виділити такі суми. Тому що інколи лікування коштовне. І звертаються до Владики. І, просто, купуються або ліки, або просто дається якісь кошти людям в залежності від проблеми. Архієрейські колядки впродовж ще кількох днів зможуть почути парафіяни найбільших храмів тринадцяти районів Вінниччини.

Автор: Юлія Шипунова. Оператор: Олександр Миронов. Перший Національний.

Читати далі...