Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату
Показ дописів із міткою УПЦ США. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою УПЦ США. Показати всі дописи

вівторок, 28 січня 2014 р.

УПЦ Вселенського Патріархату нагадала про права людини

Собори єпископів Української Православної Церкви в США і Канаді, що знаходяться в канонічній юрисдикції Вселенського Патріархату, оприлюднили звернення з приводу останніх подій в Україні, яку вони вважають своєю духовною Батьківщиною, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні"

"Події останніх декількох днів, особливо, останніх кількox мiсяців у житті незалежної України спонукали Собор Єпископів Української Православної Церкви США закликати братів і сестер в Україні залишатися вірними своїм прагненням продовжити розвиток справжнього демократичного суспільства, яке є під серйозною загрозою, -- йдеться у зверненні УПЦ в США до віруючих. -- Як ви знаєте з різних ЗМІ, тисячі громадян України взяли на себе сміливість відстоювати свої переконання, беручи участь в акціях протесту на Майданах по всій Україні, а особливо в столиці — Києві". 

"За всю історію України, були мільйони людей, які віддали своє життя за свободу, гідність, людські права та для того, щоб домогтися права на мирну демонстрацію, політичні та громадські дії. Голоси тих, хто на вулиці, повинні бути почуті та взяті до уваги. Використання сили, боротьби та насильства не допоможуть у вирішенні політичних проблем! Майбутнє демократії України залежатиме від діалогу. Необхідним є те, щоб панував свідомий розум та спокій. Ніяка фізична сила ніколи не знищить свободи вибору та голосу громадян! Усі лідери та громадяни України мусять, як Апостол Павло нагадує нам, зодягнути себе в “милосердя, доброту, покору, лагідність та терпіння.” (Кол. 3:12)", -- говориться у зверненні, яке підписали церковні ієрархи США митрополит Антоній і єпископ Даниїл. 

"Майбутнє України може бути дуже добре визначене діями та словами і тих, що на урядових посадах і тих, хто протестує мирно на вулицях з любов'ю до своєї нації. Діалог повинен бути встановлений між усіма зацікавленими сторонами з метою, щоб уникнути погіршення ситуації в бік хаосу та економічної розрухи, -- наголошується у документі. Єпископат Української Православної Церкви в Канаді також висловив глибоку тривогу і занепокоєння у зв’язку з трагічними подіями в Україні -- "нашій духовній Батьківщині". 

"У день великого і світлого свята Богоявлення Господнього ми побачили жахливу темряву і кровопролиття. Ми глибоко стривожені фізичним насильством і трагічною загибеллю людей і приєднуємося до всього світу висловлюючи наші щирі співчуття родинам тих, хто загинув і хто був поранений протягом останніх днів", -- говориться у зверненні, яке підписали очільники Церкви митрополит Юрій, єпископи Іларіон і Андрій. 

Єпископи зверненулися до українців Канади молитися за тих, які "ризикуючи своїм життям, борються за єдність народу, за моральну справедливість і побудову Української держави". Також єпископи повідомляють Уряд Канади про свою стурбованість з приводу останніх трагічних подій в Україні. Єпископи США і Канади благословили проведення панахид у своїх церквах "за упокій душ невинно вбитих від насильства і переслідування", а також матеріально підтримати потребуючих учасників протестних акцій.

субота, 7 грудня 2013 р.

У Вашингтоні закладений меморіал Голодомору

У Вашингтоні відбулася церемонія закладки першого каменю меморіалу, присвяченого Голодомору - повідомляє Голос Америки. Очікується, що цей важливий історичний монумент буде відкритий вже наступної осені Пам'ятник повинен нагадувати людству про трагедію, яка сталася з українським народом, "щоб подібне більше ніколи і ніде не повторилося". У церемонії закладки каменю взяло участь більше 200 осіб, серед яких - представники Конгресу та Державного департаменту США, Національної паркової служби США, колишні посли США в Україні, посли іноземних держав, українські дипломати, представники української громади.

Церемонію освячення каменя очолили Предстоятель Української православної церкви США Митрополит Антоній і Митрополит Української Католицької Церкви в США, архієпископ Філадельфійський Стефан Сорока.


вівторок, 3 грудня 2013 р.

Офіціоз УПЦ США закривають, бо нема грошей на друк

Як повідомляє репортер інтернет-проекту «Помісна Церква» з посиланням на інформаційне повідомлення Митрополії УПЦ США, незадовільний матеріальний стан цієї Церкви призвів до того, що надруковане грудневе число за 2013 рік офіційного інформаційного видання «Українське Православне Слово», стане останнім номером виведеним на друк. Надалі усі випуски часопису, починаючи з січня 2014 року, будуть виходити лише в електронному варіанті. 

Владика Даниїл (Зеленський) – редактор видання – просить парафіяльні управи роздруковувати нові випуски самостійно для тих, у кого немає доступу до інтернету, як тільки новий часопис з’являтиметься на сайті. Єпископ також просить молитов за успішне подолання фінансової кризи, що з'явилась в УПЦ США. Повідомляється також, що для того, щоб не втрачати аудиторію, в кінці року буде видано альманах з усіма випусками, та розповсюджено по парафіях. 

Слід зауважити, що останнім часом ця Церква підтримує тісні звязки з відомим провладним олігархом Дмитром Фіртешем, котрий щедро фінансує спорядження Українського Меморіалу Голодомору у Вашингтоні.  Уже точно відомо про суму в 2,5 млн. американський доларів.

В свою чергу, редакція інтернет-проекту "Помісна Церква", також просить читачів молитися та складати пожертви для допомоги виданню, яка відоме в українській діаспорі ще з 1950 року.




пʼятниця, 31 травня 2013 р.

Зроблено пожертву в $30 тис. для місії в Україні

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на джерела в митрополії УПЦ США (Константинопольський Патрірахат), пані Ірена Щерба, парафіянка храму Покрова Пресвятої Богородиці у Філадельфії, штат Пенсільванія, нещодавно відвідала Центр митрополії, де в присутності Високопреосвященнішого Митрополита Антонія і Ольги Коффі, члена Ради митрополії, вручила єпископу Даниїлу, голові консисторії УПЦ в США два чеки на суму $ 30 000, призначені для двох служінь церкви - $ 20 000 на програму допомоги дитячим будинкам і $ 10 000 до Загального фонду УПЦ в США, який надає підтримку численним проектам з розширення церковної діяльності.

Відповідаючи на щедрий подарунок пані Щерби, єпископ Данило висловив подяку від імені членів консисторії Церкви і заявив: «Ваш пожертва для нас - справжнє благословення. Мені важко навіть сказати, скільки добрих справ буде зроблено за рахунок коштів, якими Ви сьогодні поділилися з Церквою. Через кілька днів Місіонерська група студентів коледжу відправиться в українські дитячі будинки для того, щоб прийняти участь в житті невинних, але важко хворих дітей. Завдяки Вашій щедрості, Ви будете частиною цієї місії ... "

"Як і безліч церков сьогодні, ми боримося за виживання після економічної криза 2008 року," продовжив єпископ.

Зробила пожертву в $30 тис. для місії в Україні
"... Церкві в цілому та парафіям на місцевому рівні було нанесенно важкий удар, велика кількість людей втратили роботу, що також відбивається на здатності наших віруючих повністю фінансувати місіонерське служіння Української Православної Церкви США. Проте, віруючі знаходять способи стримати свої обіцянки продовжувати надавати підтримку служіння Христа серед тих, кого торкнулося Слово Боже в наших парафіях. Ви - один з таких прикладів самовідданості, і ми вдячні Вам за це ... "

Пані Щерба відповіла наступне: '' Я дивлюся на моє життя, і я думаю: коли я збираюся запропонувати свою підтримку Церкви, якщо не зараз? Я знаю, це промисел Божий, тому що я не змогла б це зробити сама ... Бог був зі мною упродовж усього шляху, показуючи мені, що Він завжди присутній у моєму житті. Прийшов час поділитися чим можу з Господом через служіння Його Церкви ... " 

 Коли я збираюся запропонувати свою підтримку Церкви, якщо не зараз? 
Благодійний візит пані Щерба в Центр митрополії Української Православної Церкви США завершила офіційна зустріч з митрополитом Антонієм, під час якої Його Високопреосвященство подякував їй за внесок і подарували пам'ятний подарунок. 

понеділок, 29 квітня 2013 р.

Богослужіння в сoбoрi св. Вoлoдимира, Парма, США

Вхiд Гoспoднiй в Єрусалим вiднoситься дo oдних iз найдавнiших свят у Святiй Правoславнiй Церквi та вхoдить дo 12 найбiльших свят рoку. Як ми знаємo, щo пiсля вoскресiння Лазаря, наш Спаситель, сiвши на мoлoдoгo вiслюка вирушив дo Єрусалиму. Прo Йoгo прихiд у мiстo Єрусалим, звiстка рoзiйшлася дуже швидкo i багатo людей вийшли на зустрiч з Месiєю, вийшли на зустрiч з Тим, Хтo вoскресив Лазаря. Люди були настiльки дoбрoзичливими, радiсними, щo вoни зривали гiлки з дерев, i знiмали верхнiйoдяг та стелили дoрoгу Спасителю, вiтаючи: «Осанна Сину Давидoвoму! Благoслoвен, хтo йде в Ім’я Гoспoднє! Осанна у висoтах!» (Мф. 21:9) Нарoд радiв, бo знав, щo Бoг – Ісус Христoс, щo твoрить чудеса, вoскрешає мертвих, вхoдить у мiстo, вигукував «Осанна – Спасiння!», але через декiлька днiв буде кричачи: «Рoзiпни Йoгo!» (Ін. 19:15)

Славна пoдiя Вхoду Гoспoдньoгo є вхoдoм Ісуса Христа на дoрoгу Йoгo хресних страждань. Тiльки сам Христoс знав, щo Йoгo в’ïзд дo Єрусалиму встелений пальмoвими гiлками, вiв Йoгo дo Хреста i Гoлгoфи i щo Йoгo страждання були дoбрoвiльними.

В цьoму рoцi святo Вхoду Гoспoдньoгo в Єрусалим булo урoчистo вiдсвяткoванo у Кафедральнoму сoбoрi св. Вoлoдимира, щo у Пармi. Святкування цьoгo свята звеличив Гoлoва Кoнсистoрiï УПЦ в США, керуючий iєрарх Захiдньoï Єпархiï Святoï нашoï Церкви - Владика Даниïл. Йoгo Преoсвященствo прибув дo Парми на oстаннєзасiдання Украïнськoï Правoславнoï Лiги перед Кoнвенцiєю, яка вiдбудеться в цьoму рoцi у Пармi, Огайo. У Лазареву субoту, перед засiданням, Владика Даниïл oчoлив Бoжественну Лiтургiю у Сoбoрi св. Вoлoдимира у спiвслужiннi з заступникoм настoятеля o. Михайлoм Гoнтарукoм та диякoнoм Іванoм Шерестoм. Такoж у цей день у вечерi була вiдслужена Велика Вечiрня з Лiтiєю, яку oчoлив Йoгo Преoсвященствo разoм у спiвслужiннi o. Михайлoм Гoнтарукoм, o. Іванoм Генрi та прoтoдиякoнoм Ігoрем Махлаєм.

У саме Святo Вхoду Гoспoдньoгo в Єрусалим, у Сoбoрi св. Вoлoдимира булo вiдлуженo двi Бoжественнi Лiтургiï. Перша, англoмoвна Служба Бoжа,була oчoлена настoятелем o. Іванoм Накoнечним та в присутнoстi Владики Даниïла. Другу Бoжественну Лiтургiю oчoлив Владика Даниïл у спiвлужiннi кафедральнoгo духoвенства. Як на першoму так i на другoмубoгoслужiннях Йoгo Преoсвященствo звернувся дo вiрних з пoвчальними прoпoвiдями, у я ких вiн нагoлoшував, щo:

«кoжний з нас пoвинен з смиренням прoйти разoм з Христoм через цi страстнi пoдiï щo наближаються. Не рoзпинати свoïми пoганими вчинками Христа, а навпаки рoбити щoсь дoбре. Наприклад, так як пiд час славнoгo в’ïзду в Єрусалим, Христoс пoслав двoх ученикiв пo неoб’ïждженoгo вiслюка, який був чиєюсь власнiстю, якoю пoдiлився гoспoдар. Це вiн зрoбив для Гoспoда. Так самo i ми, пoвинi пoдiлитися чимoсь свoïм з ближнiм нашим у цi святi днi. Бo як гoвoрить Гoспoдь: «Кoли ви вчинили це oднoму з цих найменших братiв Мoïх, тo Менi вчинили.» (Мф. 26: 40)

Бoгoслужiння були надзвичайнo духoвнo пiднесеними, щo милoзвучнo oзвучували свoïми ангельськими гoлoсамикафедральнi хoри пiд керiвництвoм диригента Маркiяна Кoмiчака. Численна кiлькiсть вiрних приступили дo Святих Таïнств Спoвiдi i Причастя, пiдгoтoвляючи себе дo Свiтлoгo Свята над Святами Христoвoгo Вoскресiння. На закiнчення, Владика oсвятив вербу, яку тримали всi присутнi у храмi та пiд час цiлування хреста на згадку свoгo перебування уКафедральнoму сoбoрi св. Вoлoдимира, вiн рoздав iкoнки Святoгo Вoскресiння та пoбажав всiм вiрним благoслoвеннoï Пасхи.

Духoвенствo Сoбoру булo раде бачити та спiвслужити з свoïм духoвним батькoм та наставникoм та разoм з вiрними з великoю насoлoдoю слухали йoгo духoвнi настанoви та мали мoжливiсть oсoбистo з ним пoспiлкуватись. Всi бажали Владицi радiснoгo святкування Свiтлoгo Гoспoдньoгo Вoскресiння, яке вiн прoведе у oднiй iз наших парафiй у штатi Флoрида.

o. Михайлo Гoнтарук








пʼятниця, 26 квітня 2013 р.

УПЦ Вселенського Патріархату вшанувала Чорнобильців

27 років тому потрясла світ наймасштабніша техногенна катастрофа, що сталася на Чорнобильській АЕС, яку неможливо стерти з пам’яті. Адже наслідки цієї аварії ми досі відчуваємо у власному житті. Поліське містечко Чорнобиль, що на півночі України в Київській області, з мальовничою природою та давньою історією, розкинулося на берегах ріки Прип’ять. У 70-80х роках в місті була харчова промисловість, чавуноливарний завод, ремонтно-експлуатаційна база Дніпровського річкового пароплавства, цех мистецьких виробів, районне об'єднання «Сільгостехніка», медичне і професійно-технічне училища. А населення становило більше 10 тисяч осіб.

Тоді ж поблизу міста на березі Прип’яті і була збудована перша атомна електростанція в Україні – Чорнобильська АЕС. Тоді місто жило і буяло... Зараз там залишився тільки відгомін плачу та горя. Для Чорнобиля час зупинився у 1986 році, все завмерло і, здається, навіть сонце померкло. Сьогодні ми називаємо його мертвою зоною або зоною відчуження. Від слова «Чорнобиль» холоне в жилах кров навіть у тих, кого у ті часи ще не було на світі, бо розповіді про цю жахливу подію вселяють страх та скорботу у серця.

Щороку 26 квітня Україна відзначає той трагічний день, коли вона потрапила на чорну сторінку в історії світу. Відзначаємо цей день і ми, українці, які перебувають далеко поза межами своєї Батьківщини, проте пам'ятають не тільки радісне про свій рідний край, але й трагічне...

25 квітня 2013 року в осередку Української Православної Церкви в США (Константинопольський Патріархат) зібралися разом вірні, духовенство та представники уряду до спільної молитви за душі усіх, хто загинули невинною смертю внаслідок Чорнобильської катастрофи. У своїй проповіді Єпископ Даниїл зазначив: “1986 рік — аварія на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації.[...] Зона відчуження — злочинна, мертва зона, яка охоплює 2712 квадратних кілометрів. Для когось це, можливо, і “зона відчуження”, а для нас це прадавня Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край. Це наша зона національної трагедії...”

Митрополит Антоній також звернувся до громади на англійській мові, закликаючи до щирої молитви за померлих та за тих, що продовжують страждати від наслідків цієї трагедії. Після спільної молитви зі словом виступив генеральний консул України в м. Нью-Йорку Ігор Сибіга, який також повернувся у 1986 рік спогадами про ту подію. Він закликав усіх пам'ятати про ті важкі часи українського людства і єднатися тут, на чужині, по-братськи та молитовно, щоб підтримати свою рідну країну. Після панахиди усі разом з процесією відправилися на церковне подвір'я, щоб посадити два деревця у пам'ять загиблих жертв Чорнобиля та тих, що пережили і живуть з його наслідками до сьогодні. Цей пам'ятний захід продовжився у малому залі сестрицтва презентацією документального фільму “Битва Чорнобиля”.

Усі присутні були зворушені та стривожені почутим та побаченим, адже у деякі факти тієї страшної події було важко повірити. Питання Чорнобиля залишається відкритим по сьогодні, адже зруйнований четвертий реактор продовжує “жити” під саркофагом і бути реальною небезпекою для України та світу загалом. Отож після такого молитовно піднесеного та духовного об'єднання нашої української громади хочеться вірити, що незважаючи на усі небезпеки, які загрожують людству, ми все-таки перебуваємо під опікою нашого люблячого небесного Отця, який завжди чує наші молитви.





















середа, 17 квітня 2013 р.

Єпископи Вселенського Патріархату висловили співчуття

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на Релігійно-інформаційної служби України, 16 квітня 2013 року ієрархи Української Православної Церкви в США (Константинопольський Патріархат) висловили свій жаль з приводу теракту, який був вчинений  у Бостоні під час щорічного традиційного марафонського бігу. «Ми висловлюємо наші найщиріші співчуття членам сімей трьох жертв, чиї життя були забрані безглуздими і безрезультатними діями боягузливих людей.

Ми підносимо свої молитви за постраждалих, які повільно виліковуються від фізичних травм, але також і психологічних, емоційних і навіть духовних. Нехай наш Бог – який є Любов – обіймає їх всіх теплом свого Духа, який допомагатиме їм не втрачати надії і віри, що життя знову стане кращим. Можливо, воно ніколи не буде вже таким як було, але Бог Любові буде навчати їх, як впоратися з ситуацією».  

За словами православних єпископів Америки для українців, під час цих жахливих подій трапляються і позитивні моменти, коли люди об’єднуються для допомоги один одному: «Як неймовірно приємно бачити так багато людей, які поспішають на допомогу тим, хто страждає».

Єпископи Вселенського Патріархату висловили співчуття
«Від імені духовенства та вірних нашої святої Української Православної Церкви в США, ми висловлюємо свою любов і солідарність з тими, хто страждає і помер. А також із тими, хто став більшим від себе самого, допомагаючи ближнім. Можливо, терор має більше позитивний ефект, ніж негативний, на який сподівались ті, хто його замислив...», -–підсумували своє звернення Митрополит Антоній та єпископ Даниїл.  

Нагадаємо, 15 квітня під час Бостонського марафону пролунало два вибухи з інтервалом в 12 секунд. Вибухові пристрої, як вдалося з'ясувати експертам в ході розслідування, були виготовлені з побутових скороварок. Поранення отримали 176 осіб, кілька десятків перебувають у критичному стані. Серед жертв теракту – 8-річний хлопчик і 29-річна жінка – громадяни США, третій – громадянин Китаю, який навчався в США. 

понеділок, 25 березня 2013 р.

Конференція Північно-західного Деканату УПЦ США

Традиційно в час Великого Посту в Північно-Західному деканаті штату Нью-Йорк проходять збори духовенства деканату. Так і цього року 23 березня в храмі Святої Покрови м. Рочестер зібралися на Конференцію духовенства священники.

По традиції деякі з них прибули з родинами та приступили до Таїнства Святої сповіді. Божественну Літургію очолив декан Північно-західного Деканату штату Нью–Йорк прот. Ігор Креховецький настоятель парафії Св. Покрови в м. Рочестер, НЙ., в співслужінні священників деканату о.Івана Семка —настоятеля парафії Св. Покрови в м. Геркімер НЙ., о. Юрія Касьянова —настоятеля парафії Св. Трійці в м. Чіктовага, НЙ., о. Борислава Кронера —настоятеля парафії Св. апостола Луки в м. Варнерс НЙ.

По закінченню Богослужіння молитвою «Отче наш» розпочалася Конференція духовенства. Були докладно розглянуті питання духовного та загального стану кожної парафії та намічені спільні дії в підтримці та розвитку наших парафій відносно долучення до них нових членів. Особливо гостро стояло питання про залучення молоді та новоприбулих до активного життя громад і подолання різного роду перешкод в цьому напрямку роботи та взаємодопомоги серед духовенства деканату.

Конференція Північно-західного Деканату УПЦ США
Кожен із священиків ділився своїм особистим досвідом духовного служіння та адміністративної практики на теренах своєї громади. Конференція тривала декілька годин, але розмови продовжувалися, говорили про наболіле та стан справ на сьогоднішній день. В повному розумінні та братерській любові пройшов час спільного діалогу.

Учасники Конференції прийняли пропозицію звернутися до всіх деканатів Святої Української Православної церкви в США з рішенням провести Конференцію деканів нашої церкви для обміну досвідом праці на теренах своїх деканатів. Прот. Іван Семко подав пропозицію в часі Великого Посту провести почергово в кожній парафії деканату Таїнство Єлеєопомазування за участю всіх священиків. Всі рішення прийнялися одноголосно. На закінчення Конференції отець декан Ігор Креховецький подякував Сестрицтву та Управі парафії Св. Покрови в м. Рочестер за смачний обід та гостинність, а всьому духовенству за присутність та прийняті рішення і молитвою завершив Конференцію.

Отець Юрій Касьянов
секретар Північно-західного Деканату Штату Нью-Йорк

вівторок, 12 березня 2013 р.

Вселенський Патріархат у США згадав Кобзаря

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на прес-службу УПЦ  США, 10 березня 2013 року на відзначення Шевченківських днів на теренах західної частини штату Нью-Йорк зібралися святковому залі Свято-Троїцької Української Православної церкви м.Чіктоваги українці всіх конфесій, щоб вшанувати пам'ять Тараса Григоровича Шевченка. Цього року проведення святкової академії на честь великого Кобзаря співпало з днем його смерті — 152 роки тому 10 березня 1861 року пішов з життя в молодому віці геніальний поет, патріот, непересічна людина — Тарас Григорович Шевченко.

Перед початком академії була відслужена соборна панахида за рабом Божим Тарасом, яку очолив настоятель Свято-Троїцького храму отець Юрій Касьянов в співслужінні священиків інших конфесій. Відбулася святкова програма з участю дітей та вчителів Рідної школи Українознавства м.Бафало, чудової групи танцюристів, аматорів та доповідачів які представляли різні теми промов на Шевченківські поетичні образи та життя великого генія українського народу. В кінці програми один з головних організаторів Шевченківських днів пан Іван Рішко подякував всім учасникам персонально за участь та підтримку в проведенні чудового свята, яке єднає всіх нас небайдужих до долі нашої багатостраждальної неньки України і виразив надію, що в наступному році в цій самій залі ми знову зберемось, щоб відзначати 200 річницю з дня народження нашого Тараса Шевченка. Зі співом гімну «Ще не вмерла Україна» закінчилося святкування.

Сьогодні згадуючи великого Кобзаря, ми, як християни, маємо принести щиру молитву за цю талановиту людину, за достойного сина великого Українського народу - «Все од Бога, од Бога все...».Шевченко — наш великий всеукраїнський поет! Духовна спадщина поета мала і нині велику консолідуючу силу, позитивно впливає на формування соборності української нації. Можна з упевненістю стверджувати, що печать Шевченкового духу лежала і лежить на всіх ділах і діях, на всіх сторонах суспільного і культурногорозвитку українського народу. Кожен народ у світі має саме свій національний зв’язок з Богом. Тарасова віра в Бога проста, ясна, сильна і чесна, якою вона і була сотні років у хліборобів-українців:

Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітесь.
(“Неофіти”)











Великопoсне Послання Конференції Українських Єпископів

Великопoсне Послання Постійної Конференції Українських Православних Єпископів поза межами України

Улюблені у Господі Священнослужителі!  Дорогі браття і сестри!

Ще не так давно перебуваючи в духовній радості Різдвяних свят, ми не помітили, як з ласки Божої Свята Церква ввела нас в новий період життя, в період та час посту і молитви, в період зміцнення духовних сил та очищення, духовного зростання та вдосконалення. Святий Великий Піст – це особливий час в житті кожного християнина, адже це час для покаяння та прощення, очищення нашої душі і тіла. Це той особливий період, який дає нам можливість ще більше наблизитись якомога ближче до святості, а відтак і до Бога.

Цей Піст називається Великим не тільки через те, що він найдовший серед інших постів в церковному році, але й тому, що підготовляє нас до великих сотеріологічних подій нашого спасіння – Розп’яття та Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Цей Великий Піст також являється самим древнім, про нього згадується в Канонах Святих Апостолів (69), а також в Канонах Першого та Сьомого Вселенських Соборів, адже встановленний Церквою в наслідування сорокаденного посту Спасителя перед Його виходом на загальну проповідь.

Слід зазначити, що піст був встановлений ще в раю самим Богом для Адама та Єви, забороною їм споживати з дерева пізнання добра і зла, однак наші прабатьки порушили цей піст за що були вигнані з нього. 

Наслідком порушення посту Адамом та Євою стали смерть, хвороби, дисгармонія, війни, екологічні катастрофи, несправедливість та ненависть... Однак Бог ніколи не хотів смерті і бід для свого творіння, а навпаки Він хоче, щоб вірний Йому нарід вийшов з рабського ярма смерті та гріха та перейшов до життя в єдності з Ним. Тому Святий Великий Піст – це той шлях переходу від гріховного життя до життя з Богом та в Бозі. Піст – це час ми можемо глибше зазирнути в себе та побачити свої гріхи, не осуджуючи нікого крім самого себе, а тим що зробили нам зло простити і не відплачувати злом за зло. Саме завдяки посту та безперервній духовній боротьбі ми можемо обміркувати наше життя і цим закласти добру основу для нашого духовного очищення та духовного вдосконалення.

Піст - це ще один шанс змінити наш спосіб життя 
Піст – це молитва тілом і душею. Ми не тільки маємо благочестиво молитись та творити добрі діла, але повинні також своїм тілом засвідчувати, що не хлібом єдиним живе людина. Споживаючи пісну їжу та обмежуючи себе в їді, ми тим самим зміцнюємо нашу волю в боротьбі та протистоянні з пристрасттями нашої душі. Через це Церква характеризує піст, саме як боротьбу з нашими пристрастями, а не як боротьбу з нашим тілом. Сам Господь дав нам приклад посту – постившись 40 днів перед початком Своєї Спасительної місії, особисто засвідчивши, що диявол з життя людини може бути вигнаний тільки постом і молитвою. Піст і молитва – це ті два крила, які підносять нас до Бога, від земного до небесного.

Великопосні богослужіння являються духовною зброєю, яка має особливо допомогти нам в нашому духовному вдосконаленні в ці дні Святої Чотиридесятниці. Свята Православна Церква завжди характеризувалась своїм багатим зворушуючим богослужбовим життям, яке в дні Святого Посту стає ще більш та по особливому баг атим, а всі її богослужіння пронизані глибокою духовністю та глибоким богословським змістом. Тому кожен із нас має своїм обов'язком приймати участь в богослужіннях, безперервно в чистоті серця та спокої розуму підносити свої молитви до Господа, таким чином стаючи енергійним та дієвим членом Церкви – Тіла Христового. Яке буде наше відношення до Посту, таке і буде свідчення нашої православності, тобто наскільки ми є правдивими, правильними і дійсними християнами. Адже якщо ми не будемо старатись постити, якщо ми самі будемо ігнорувати нашу духовність, то як ми зможемо подавати добрий приклад духовності та благочестивого життя оточуючим нас людям? Тому піст - це ще один шанс змінити наш спосіб життя, піднятись вище ще на один щабель нашого духовного зростання та досконалості, зробити ще один крок та наблизитись до нашого Творця.

Вся наша духовна боротьба спрямовані лише на одне – до покаяння, тобто зміни нашого шляху та образу мислення, спрямування нашого розуму до Бога, зміни нашого життя. Покаяння – це дорога до спасіння. Отже, ми повинні докласти всіх наших зусиль, щоб скористатись цією нагодою – часом Великого Посту, та добре потрудившись принести гідні плоди покаяння, щоб знявши з себе стару одежу пристрастей та омившись від гріхів, зодягтися нам у новий одяг Божественної Благодаті, полюбивши Христа всім своїм єством – з'єднатись з Ним у Святій Євхаристії.

У ці святі дні Великого Посту, щиро вітаємо побожний український нарід в Україні та розсіяний по всіх куточках землі – в США, Канаді, Західній Європі, Австралії, Новій Зеландії та Південній Америці з початком Великого Посту та закликаємо на всіх вас Боже благословіння, підносячи за всіх вас наші молитви до Небесного Престолу.

Нехай Всемилостивий та Всемогутній Господь допоможе нам провести гідно цей Великий Піст, щоб в чистоті серця та духовній радості сподобитися нам зустріти Його Світле Христове Воскресіння.

+ ЮРІЙ, Митрополит
Української Православної Церкви Канади

+ АНТОНІЙ, Митрополит
Української Православної Церкви США
Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі

+ ІОАН, Архиєпископ Української Православної Церкви в Діаспорі

+ ЄРЕМІЯ, Архиєпископ
Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

+ ІЛАРІОН, Єпископ
Української Православної Церкви Канади

+ АНДРІЙ, Єпископ
Української Православної Церкви Канади

+ ДАНИЇЛ, Єпископ
Української Православної Церкви США