Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату
Показ дописів із міткою содоміти. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою содоміти. Показати всі дописи

понеділок, 8 вересня 2014 р.

Росіяни - найбільші поціновувачі гей-порно відео

Один з відомих порноресурсів, продемонстрував справжню моральність громадян Росії. Про це пише «Преса України». Сучасна Росія, що намагається постати в світлі країни з високою моральною і духовною культурою суспільства, не втрачає жодного шансу, для того, щоб облити західний світ брудом. Звинувачуючи країни ЄС в популяризації гомосексуалізму . Російські політики під час місцевих ток-шоу не втрачають можливості підкреслити , на їх думку очевидний факт, що сучасна Європа перетворюється в Садом і Гоморру.

В свою чергу один з популярних Інтернет- ресурсів, який спеціалізується на порнографічних фільмах, вирішив стримати російський пил та виклав статистику відвідувань сайту, що поділила користувачів по країнам. Таким чином підтвердивши, що вся російська моральність закінчується на рівні слів і вихвалянь.

Нагадаємо, тільки за офіційною статистикою в високодуховній Російській Федерації , кількість абортів за рік становить 1 мільйон 200 тисяч, хоча не за офіційними даними їх від 5 до 12 мільйонів на рік. 




субота, 28 червня 2014 р.

УПЦ закликає ігнорувати заходи та акції «Київ-прайд-2014»

Речник УПЦ протоієрей Георгій Коваленко – про майбутній гей-парад у Києві: — Українська Православна Церква закликає засоби масової інформації проігнорувати заходи та акції «Київ-прайд-2014», головною метою якого є не захист прав і свобод громадян України, а пропаганда того, що Церква вважає гріхом, а українське суспільство — збоченням. В Україні немає дискримінації за сексуальною орієнтацією, тому не треба її вигадувати, щоб пропагувати розпусту.

В Україні є традиції релігійні та сімейні, і їх треба поважати та зберігати. Тому, ми просимо організаторів «Київ-прайд-2014» утриматися від проведення гей-параду «Марш рівності» в Києві як з етичних міркувань (щоб не ображати почуттів віруючих християн, мусульман та юдеїв), а також з міркувань унеможливлення інформаційних та інших провокацій довкола акції.

Одночасно ми закликаємо державу унеможливити проведення акцій ЛГБТ-спільноти, що можуть спричинити сутички та насильство, а також негативно впливати на суспільну мораль.


При цьому наголошуємо, що Церква бореться не з грішниками, а з гріхом і пропагандою гріха. Від грішників Церква чекає щирого каяття та навернення до заповіданого Богом способу життя та світогляду.

А особисто для мене, з огляду на Святе Письмо (1 Кор. 6:9-10), «гей-парад» подібний до «маршу подружніх зрад», «параду корупціонерів та крадіїв», «фестивалю нецензурної лайки», або «рекламної кампанії на захист порно, алкоголізму та наркоманії».

субота, 17 травня 2014 р.

Західноукраїнська секта проти Євроінтеграції

Декілька років тому Анатолій Догнал — колишній священник римо-католицької церкви — незаконно перетнув чесько-український кордон і заснував у Львові церкву. Незареєстровану невизнану релігійну організацію в Україні люди згодом назвали «Чорним братством» або сектою Догнала. Своїх адептів сектанти почали вербувати три роки тому  у школах, лікарнях та держустановах. «Священники» зомбували людей, руйнували сім’ї, змушували переписувати на них майно, займались окультизмом. Ходили навіть чутки про ритуальні вбивства.

На закритих зборах в молитовних будинках людей нібито поїли чаєм з якоюсь магічною сумішшю, яка допомагала ними маніпулювати. «Черниці забрали у мене і моїх «одногрупниць» мобілки, не дозволяли виходити на вулицю, поїли нас чаєм  з трав’яним смаком. Після цього чаювання я почувалась млявою і сонною. Нас переконували, що телевізор та інтернет — це зло. Я зрозуміла, що тут щось нечисто і негайно звідти пішла», – розповіла львів’янка Наталія про свій досвід спілкування з сектою.

Справжні греко-католицькі священики запевняють, що з такими групами, дійсно, краще не мати справи. «Ці войовничі секти володіють гіпнозом і впливають на підсвідомість людей. Вони заманюють обіцянками вирішити проблеми», — переконує один із священників Української греко-католицької церкви.

Самого засновника церкви Анатолія Догнала судили за хуліганство і покарали штрафом. У 2012 році суд прийняв рішення депортувати хулігана з країни, але той нібито пропав. Зараз він у розшуку.


Проте навіть без керівника секта продовжувала «функціонувати» і стала справжньою проблемою західноукраїнського регіону. Довгий час львів’яни не могли провести недільну службу у церкві Петра і Павла. Під стінами церкви кілька місяців проводили свої ритуали адепти секти Догнала. Хоча на той час її діяльність вже була заборонена судом. Конфлікт так загострився, що віряни молилися в присутності наряду міліції, яка їх захищала. Проблема вичерпалась тоді, коли сектантам заборонили перебувати під стінами церкви і порушення цієї заборони каралась арештом.

З початком протестних акцій, пов’язаних зі зривом підписання Януковичем асоціації з ЄС, «догналівці» звернулися до президентів Росії та Білорусі із закликом «врятувати» Україну від євроінтеграції, ввівши на її територію війська. У своєму листі сектанти також оголосили зрадниками України лідерів української опозиції Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Володимира Кличка, які хотіли підписати  угоду з Європейським Союзом, в той час як «пріоритетом внутрішньої та зовнішньої політики США та ЄС є гомосексуалізм». Догналівці відзначили, що час для дипломатії закінчився і треба рятувати Україну.

«Саме до Вас кличемо SOS, щоб Ви направили миротворчі спецпідрозділи в Україну для збереження легальної влади та незалежності народу. Без Вашої охоронної допомоги буде проведено запланований путч і встановлена тотальна диктатура гомосексуалізму, поєднана з владою сексуальних маніяків і з жорстокою системою викрадення дітей у люблячих батьків», – йшлося у листі.

Представники секти написали його відразу після того, як Львів відвідав повноважний посол Сполучених Штатів Америки в Україні Джеффрі Пайетт.


«Одним з перших, з ким зустрівся новий посол США, який є гомосексуалістом і пропагує гомосексуалізм, був Глава УГКЦ Шевчук, який обіцяв йому підтримку. Він також відвідав Український Католицький Університет та представників місцевої влади у Львові, – написали догнали. – Група «Першого грудня», заснована кардиналом Гузаром, який пропагує гомосексуалізм, має таку ж програму — проведення путчу. Ми як правовірні єпископи від цих церковних зрадників відділилися і представляємо справжнє християнство, справжні моральні цінності і справжній патріотизм України».

Нещодавно відбулося символічне вивезення сектантів із Дрогобича. Але, схоже, «правовірні католики» не планують припиняти свою діяльність. Декілька днів тому представники секти Догнала були затримані під час засідання Львівської обласної державної адміністрації. Вони намагались «захистити» нового губернатора Львівщини Ірину Сех, оскільки її призначення на цю посаду викликало безліч критики серед галицької інтелігенції. Кого будуть захищати «догналівці» надалі,  і проти чого виступатимуть, залишається тільки здогадуватись.

Підготувала Дарія Гірна

пʼятниця, 16 травня 2014 р.

Гомосексуалізм – це патологія, яку потрібно лікувати!

Останнім часом у засобах масової інформації все частіше з’являються матеріали «висококваліфікованих» психологів, які намагаються переконати нас у нормальності гомосексуальних стосунків. Мовляв, люди такими народилися, нічого тут не поробиш, тому ми повинні толерантно ставитись до їхнього стилю життя і любити їх такими, якими вони є.

Проте цю нездорову думку розділяють далеко не всі психологи. Кандидат психологічних наук, практикуючий психолог-консультант, декан факультету психології Київського інститут бізнесу та технологій, а також мати шістьох дітей Людмила Гридковець впевнена: гомосексуалізм – це патологія, яку не тільки потрібно лікувати, й яка – успішно лікується .

«Нами маніпулюють, коли намагаються довести нормальність гомосексуальних стосунків»

– Пані Людмило, нині гомосексуальні статеві зв’язки часто вважаються природними. Деякою мірою провина за це лежить на тих психологах, які за допомогою ЗМІ привчають нас ставитись до гомосексу як до альтернативи традиційним стосункам. Навіщо ваші колеги займаються такою пропагандою?

– Є кілька причин. Перше – це продукування власного патологічного внутрішнього світу назовні. Іншими словами, людина завжди розповсюджує те, що має всередині. Якщо має цноти – продукує цноти, якщо має патології, то відповідно продукує патології… Свого часу я проводила дослідження, після якого могла зробити висновок – 73 відсотки студентів-психологів йдуть навчатися задля вирішення особистих проблем. Але проблема в тому, що у близько 90 відсотках вишів вивчають лише теорію психології, а ось людину, її внутрішній світ – ні. Тож, психолог, який не вирішив власні проблеми, після випуску з вишу, починає їх культивувати.


Друга причина – маніпуляція. Відбувається це дуже просто. Спеціаліст, який має особисті проблеми, не міцний у своїх цінностних орієнтаціях, відвідує певний тренінг, частіше за все з гендерної рівності у Штатах чи Канаді, і стає першою жертвою маніпуляції. Після починає застосовувати отримані знання й, не усвідомлюючи, використовувати ті ж самі маніпулятивні технології.

– Як саме відбувається маніпуляція свідомістю?

– Насправді все дуже просто. Вам дається тільки певна частина інформації і пропонується звірити факти в цій частині. Наприклад, певні науковці довели, що гомосексуалізм існує у вищих ссавців, у первинних племенах, протягом історії людства. Існує? Та існує. Який висновок нібито напрошується? Нібито гомосексуалізм – норма людського буття. Але насправді це чистої води маніпуляція. Якщо ми розширимо коло інформації, одразу бачимо абсурдність теорії. Убивство, канібалізм, педофілія – все це також має місце серед вищих савців, первинних племен та протягом історії людства. Проте такі явища нормою ми не вважаємо. Тобто варто всього-на-всього розширити інформацію і все стає на свої місця. Втім за законом маніпуляції доступ до усвідомлення цієї простої істини перекривається.

– Напевно яскравим прикладом маніпуляції свідомістю з боку психологів можна назвати й випадок з геєм Елтоном Джоном, який під час візиту в Україну зазначив, що хотів би всиновити ВІЛ-позитивного хлопчика з Будинку дитини у Макеєвці. Тоді саме психологи, посилаючись на якісь дослідження, переконували українців у тому, що наукою ще не доведений вплив виховання у гомосексуальній сім’ї на психіку дитини. Мовляв, далеко не факт, що хлопчик також виросте гомосексуалістом.

– Насправді ніхто не проводив таких досліджень. Простіше сказати, що «такий факт не доведено», ніж провести такі дослідження. Адже на них потрібні значні суми. А хто їх дасть?

«Владна мати, витіснені психотравми, пропаганда ЗМІ, втрата духовних основ – все це причини чоловічого та жіночого гомосексуалізму»


– У чому причина чоловічого гомосексуалізму з точки зору психології?


– Їх декілька. Наприклад, хлопчик виховується у сім’ї, де мати дуже активна й владна жінка. Вона контролює дітей, пригнічує чоловіка. Десь як у тому анекдоті: «Хто в домі господар? Тато. А ось хто сьогодні буде татом, вирішує мама». У дитини виникає протест проти поведінки матері, не усвідомлюючи це, вона входить у таку собі коаліцію з батьком. Відповідно, шукає собі чоловіка, який сильніший за матір.

– Тобто у вихованні чоловіків-гомосексуалістів більшою мірою винні матері?
– Так, але є одне «але». Коли я почала консультувати людей з такими проблемами, то побачила, що причина насправді більшою мірою у батькові. Зазвичай син не може простити йому слабкість, відсутність бажання захистити від матері, або полишеність. Взагалі непрощення батька – є базовим у гомосексуалізмі. А вже потім – стосунки з матір’ю, про які згадувала раніше.

– А з чим пов’язаний жіночий гомосексуалізм? 


– Найцікавіше те, що саме жіночих гомосексуальних стосунків ніде у природі не зустрічається – це виключно фантазійна прерогатива людей. Основна причина лесбійських стосунків – витіснена психотравма, яка найчастіше пов’язана з конкретним чоловіком. Тобто це сексуальні домагання у різному віці, про які більшість дівчат навіть не пам’ятає. Можна сказати, що психіка «попіклувалась» і витіснила все у несвідоме.

Наприклад у моїй практиці був випадок, коли у процесі консультацій з’ясувалося, що у дев’ять років дівчинку сексуально домагались. Для неї це стало жахливою травмою, тому психіка, аби позбутись її, просто витіснила цей випадок. Такий досвід призвів до того, що дівчина не могла мати жодних стосунків з чоловіками, навіть похід до лікаря-чоловіка ставав справжньою проблемою.

– Ще одним модним нині різновидом сексуальних стосунків можна назвати бісексуалізм…


– Хочу сказати, що до такої викривленої моделі стосунків часто призводять самі психологи. На жаль… Ось, наприклад, розповсюджений випадок. До психолога приходить підліток і каже: «У мене такий класний товариш, що я ледь у нього не закоханий. Що робити?». Психолог не пояснює йому, що це звичайна дружба, а певні еротичні хвилювання і потяг до представника своєї статі пов’язані з підлітковим віком. Натомість каже: «То визначись вже нарешті до кого ти належиш». Після такої «поради» спеціаліста підліток починає мучити себе цим запитанням і приходить до висновку, що йому дійсно подобаються представники своєї ж статі.

– Пропаганда за допомогою ЗМІ може вплинути на формування гомосексуальної поведінки?


– Я хочу наголосити на тому, що до гомосексуальних стосунків призводить цілий ряд різних факторів. Є більш вагомі причини, є менш, але їх декілька. Пропаганда через ЗМІ, демонстрація фільмів про гомосексуальну «любов» може стати тим довершуючим фактором, який схилить людину до практикування нетрадиційних стосунків. Так само як і закрите середовище – в’язниця, школи для хлопчиків, дівчат. Так, у моїй практиці траплялися випадки, коли вихованок футбольних клубів розбещували більш старші дівчата.

«Гомосексуалізм потрібно й можна вилікувати»


– Для вас, як практикуючого психолога, гомосексуалізм – це… 
– Гомосексуалізм – це патологія, яку потрібно лікувати. Тому гомосексуаліст має усвідомити, що він хворий і захотіти вилікуватись.

– У вашій практиці були випадки успішного лікування гомосексуалістів?

 
– Моє перше, так би мовити, знайомство з представниками гей-культури відбулося у 92-му році у Швеції. Тоді там зібралася молодіжна тусовка з усієї Європи, аби послухати психологічні лекції у тому числі й з приводу гомосексуалізму. Лекції виявились абсолютно примітивними: геї – теж люди, давайте їх не бити.

Але, практично не отримавши нічого корисного під час лекцій, я тоді отримали цінний досвід. Річ у тому, що присутні там гомосексуалісти чомусь саме мене обрали «своєю жилеткою». Вони розповідали мені про своє «важке» життя, плакались, як їх ніхто не розуміє і так далі. По суті ці хлопці були просто стали жертвами розбещення – вони мали коханців у віці, які їх утримували, намагались переконати себе у нормальності таких стосунків. І в результаті ми мали те, що мали.

На той момент я постійно думала: «Господи, ну за що мені все це? Всі собі розважаються, а я маю вислухувати нещасних гомосексуалістів». Коли ж у 1995 році до мене вперше звернулася людина з такою проблемою, дякувала Богові за той досвід.

Можу сказати, що клієнтів, які приходили з проханням вилікувати їх від гомосексуалізму, налічується з десяток. Більше тих, яких хвилювали депресії, суїцидальні думки, алкогольна залежність, галюцінації. Вони хотіли позбавитись цього і в процесі терапії з’ясовувалось, що насправді проблема глибша. Люди осмислювали це, продовжували психотерапію і через деякий час ставали здоровими.

«Любов – основне у шлюбі та вихованні дітей»

– Нині у багатьох країнах гомосексуалісти намагаються добитися, аби їхні «шлюби» вважались законними. На вашу думку, шлюб – це виключно союз між чоловіком та жінкою чи можливі альтернативи?
– Взагалі я не люблю слово союз. Для мене шлюб – це посвята. Втім для гомосексуалістів союз – саме те слово, щось штибу «союз рабочего и крестьянки». У них не може бути посвяти, довічного пізнання один одного, довічної присяги один одному…


– Окрім того, що ви досвідчений психолог, ще й мати шістьох дітей. Як ви вважаєте, чого під час виховання дитини батьки повинні уникати, а на що звертати увагу? 



– Варто уникати дуже розповсюдженого нині фактору унікальності дитини. У чому він полягає? Коли мама бачить талант дитини у чомусь, вона починає підносити дитину над іншими – з тим не гуляй, туди не дивись і т.д. Підростаючи, дитина шукає таку ж талановиту, розумну і… такої ж статі. Іншими словами, шукає свою копію… 

Зрозуміло, що це може мати плачевні наслідки. Проте приниження дитини також призводить до розвитку патологій. То ж даючи малюкові розуміння його унікальності і дивовижності, необхідно при цьому також давати йому розуміння неповторності і цінності кожної людини.


Звертайте особливу увагу на любов у сім’ї – це базове і у шлюбі, і у вихованні дітей. Мати повинна кохати свого чоловіка, а батько – свою дружину. І дуже важливо, щоб діти бачили свідчення цієї любові. Також неймовірно важливо любити свою доньку чи сина не за щось, а просто тому, що він чи вона у вас є.

 - Дякую за інтерв’ю.

Зоя Никитюк, "Всі разом!".

середа, 5 лютого 2014 р.

Шотландія узаконила одностатеві шлюби

Парламент Шотландії у вівторок, 4 лютого, прийняв закон, який дозволяє одружуватися людям однієї статі, повідомляє BBC News. Законопроект під назвою Білль про шлюб і партнерство був прийнятий у третьому читанні. На його підтримку проголосували 105 депутатів, проти висловилися 18. Закон гарантує священнослужителям право не брати участь в укладанні гей-шлюбів. 

Раніше пресвітеріанська Церква Шотландії і Шотландська католицька церква висловлювалися проти прийняття закону. Закон підтримали шотландські квакери, буддисти і Федерація язичників. Міністр охорони здоров'я Шотландії Алекс Ніл заявив, що перші шотландські одностатеві шлюби будуть укладені восени. На даний момент в Шотландії геї мають право вступати в цивільні союзи. 

Нагадаємо, в 2013 році англійський парламент узаконив одностатеві шлюби на території Англії та Уельсу. Перший гей-шлюб Великобританії буде укладено 29 березня.

ООН критикує Ватикан за захист священиків, а не дітей

Комітет захисту прав дітей при ООН закликав Ватикан негайно позбутися священиків, причетних до розбещування дітей. Організація Об'єднаних Націй розкритикувала Ватикан за систематичне здійснення політики, яка дозволяла священикам сексуально розбещувати тисячі дітей. Комітет ООН із захисту прав дітей заявив, що Святий престол повинен негайно позбутися всіх представників духовенства, яких підозрюють у нарузі над дітьми. Комітет також піддав критиці ставлення Ватикану до проблем гомосексуалізму, контрацепції і абортів. Ватикан створив комісію, яка має розслідувати і вирішити проблему з порушенням прав дітей представниками Римо-католицької церкви. 

У середу ця комісія готується оприлюднити заяву про доповідь комітету ООН із захисту прав дітей. Рекомендації комітету не є обов'язковими до виконання і не передбачають механізмів втілення. У своїй доповіді Комітет ООН із захисту прав дітей закликає Ватикан відкрити доступ до персональних справ представників духовенства, які "приховали свої злочини", щоб їх можна було притягти до відповідальності. Комітет висловив величезну стурбованість тим, що Папський престол не визнає того, наскільки масштабна проблема наруги над дітьми. 

У заяві Комітету сказано: "Глибоку стурбованість викликає сексуальна наруга над дітьми з боку представників католицьких церков, які підпорядковуються Папському престолу, що дозволило священикам сексуально розбещувати десятки тисяч дітей". В ООН також розкритикували практику переведення священиків з однією парафії в іншу чи навіть за кордон, що дозволяє їм втікати від відповідальності. На думку авторів доповіді, така практика ставить під загрозу нових домагань дітей у багатьох країнах, "бо десятки порушників дитячих прав і далі мають доступ до дітей". 

Доповідь комітету ООН оприлюднено по тому, як минулого місяця представники Ватикану публічно відповідали на запитання про те, чому вони не надають інформацію про порушників і що вони роблять, аби запобігти порушенню прав дітей у майбутньому.

За матеріалами bbc.co.uk

субота, 18 січня 2014 р.

Ватикан позбавив сану близько 400 священиків-педофілів

Папа Римський Бенедикт XVI у 2011-2012 роках позбавив сану 400 священиків, підозрюваних у педофілії, повідомляє АР з посиланням на надані Ватиканом документи. Повідомляється, що у 2008-2009 роках, коли Ватикан вперше визнав існування священиків-педофілів, сану за підозрою у неналежному поводженні з неповнолітніми були позбавлені лише близько 170 осіб. 

Дані про позбавлених сану священиків-педофілів містяться в документах, підготованих Ватиканом для Комітету ООН із захисту прав дітей. Ця структура Організації Об'єднаних Націй влітку 2013 року зажадала від керівництва Римо-католицької церкви надати інформацію про священнослужителів, запідозрених у сексуальному насильстві над дітьми. Ватикан у наданні такої інформації відмовив, запропонувавши Комітету ООН із захисту прав дітей звернутися до правоохоронних органів країн, що розслідують справи про священиків-педофілів. Причому у грудні глава Римо-католицької церкви розпорядився створити спеціальний комітет з боротьби з педофілією у Католицькій церкві.

Ватикан позбавив сану близько 400 священиків-педофілів
Римо-католицька церква протягом останніх декількох років опинилася залученою у численні скандали, пов'язані з обвинуваченнями священиків у педофілії. За однією з версій, саме скандали зі священиками-педофілами змусили Бенедикта XVI, обраного Папою Римським у квітні 2005 року, у лютому 2013 року залишити посаду глави Римо-католицької церкви. Новий Папа Римський Франциск пообіцяв вести безкомпромісну боротьбу з педофілією серед священиків.

середа, 8 січня 2014 р.

Охлобистін попросив повернути покарання за мужолозтво

Актор, режисер і тимчасово заборонений у служінні православний священик Іван Охлобистін звернувся до Володимира Путіна з відкритим листом. Актор попросив "сприяти якнайшвидшому поверненню в КК РФ сто двадцять першої статті, яка передбачає покарання за статеві зносиниміж чоловіками". Лист Охлобистін опублікував у своєму блозі. Він зазначає, що прийнятий влітку 2013 року закон про заборону пропаганди нетрадиційних сексуальних відносин недостатньо ефективний, "оскільки наявність офіційно зареєстрованих спільнот гомосексуалістів сама по собі є прямою рекламою гомосексуалізму". 

"Затягувати з вирішенням цього законодавчого протиріччя ніяк не можна, інакше це загрожує неминучим і досить швидким отриманням содомітами статусу "соціальної групи", а значить – конституційної можливості розтлівати підростаюче покоління, адже своїх дітей у содомітів бути не може і ця "соціальна група" буде змушена поповнюватися за рахунок наших дітей", - йдеться в листі. 

У грудні 2013 Охлобистін опинився в центрі скандалу у зв'язку з різкими заявами стосовно гомосексуалістів. Зокрема, в ході виступу в Новосибірську він заявив, що "живцем б їх у грубку запхав". Після цього російська ЛГБТ-спільнота звернулася до компанії Apple з проханням розірвати відносини зі стільниковим рітейлером Евросеть, креативним директором якого є Охлобистін. Про реакцію Apple на цю заяву не повідомлялося. 

Закон про кримінальне покарання за мужолозтво діяв в Радянському Союзі з 1934 року. У червні 1993 року стаття 121 була виключена з КК РРФСР. З цього моменту мужолозтво як таке перестало бути складом злочину, але збереглося як ознака складу за статтями 132-134 КК РФ про протизаконні дії сексуального характеру.

пʼятниця, 3 січня 2014 р.

Кураєва звільнили з Духовної Академії через содомітів

Протодиякон Андрій Кураєв вважає, що його звільнили з Московської духовної академії через записи щодо гомосексуального скандалу в Казанській духовній семінарії Про це він написав у своєму блозі на Livejournal. «Моє звільнення відбулося саме в рамках голубого скандалу, причому він був прямо згаданий. Мовляв, за винесення сміття з дому», - заявив протодиякон. 

За словами Кураєва, в Казанської семінарії провів перевірку протоієрей Максим Козлов, який у приватній бесіді і на засіданні вченої ради Козлов підтвердив провину проректора семінарії ігумена Кирила Ілюхіна. Крім того, зауважив протодиякон, у своєму блозі він писав про скандал в Казані з посиланням на пресу, і зовсім не він «зробив казанську інспекцію надбанням гласності». Саме в доповіді протоієрея Козлова і було поставлено питання про звільнення Кураєва. 

«У трьохсотрічної історії Академії я не можу згадати подібного випадку: звільнення професора за рішенням Вченої ради. Звільнення без голосування при явному наявності різних позицій. Звільнення без звинувачень в єресі. Звільнення за висловлювання, зроблені не з обов'язку служби, тобто не з академічної професорської кафедри, а за записи в даному окремому щоденнику», - написав Кураєв. 

Кураєва звільнили з Духовної Академії через содомітів
«Ця історія тепер стане очевидним для багатьох доказом існування найвпливовішого голубого лобі в нашій Церкві (не в Московській Академії: у ній зараз чисто)», - додав Кураєв. Нагадаємо, Андрій Кураєв, який викладав в Московській духовній академії місіологію, неодноразово озвучував думку з різних питань, що не співпадає з офіційною позицією РПЦ.

неділя, 15 грудня 2013 р.

Елладська Церква захищає традиційні сімейні цінності

Священний Синод Елладської православної церкви офіційно виступив проти закону, що дозволяє парам, що не перебувають у шлюбі, юридично визнати своє «партнерство», повідомляє Аgionoros. На думку ієрархів подібні цивільні союзи підривають інститут сім`ї та створюють загрозу для «сьогодення та майбутнього грецького суспільства. Адже повсякденною практикою стало нехтування людською особистістю... А те, що десакралізується - неминуче знецінюється». 

На думку Елладської церкви подібного знецінення в першу чергу піддався священний інститут сім`ї, яка «вже не розцінюється як "мала Церква", а зведена до договору про співжиття». В умовах прийняття державою подібних антихристиянських законів «церква покликана заявити про свою позицію щодо сучасних альтернативних форм приватного життя, які протистоять традиційній сім`ї та суперечать церковному вченню, яке покликане підтримати членів церкви на важкому шляху до Царства Небесного».


субота, 14 грудня 2013 р.

ЄС відповів на "одностатеві шлюби" Азарова

Заява прем'єр-міністра Миколи Азарова про те, що Україні для отримання безвізового режиму з ЄС необхідно узаконити одностатеві шлюби, не має нічого спільного з реальністю. Про це заявив голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, пише Zaxid.net. За його словами, угода про асоціацію з ЄС тут ні до чого. Коментуючи причини проголошення такої заяви Азарова, Томбінський заявив: "Можливо, (владі) треба знайти додаткові доводи і докази для людей у тому, що ЄС – це не шлях для України. Та це не відповідає дійсності. Це неправда". 

Говорячи про те, що євроінтеграційне законодавство загалом передбачає більш демократичне ставлення до сексуальних меншин, представник ЄС зазначив: "Так, і таких вимог (про які згадував Азаров - УП) немає". 

"Не йдеться про те, щоб ставитись більш толерантно, насамперед, до сексуальних меншин. Йдеться про те, аби вирішити проблему дискримінації загалом. Дискримінація може бути різною: вікова, за станом здоров’я, дискримінація щодо релігійних поглядів. Але також і сексуальна. І взагалі не йдеться про те, аби було вироблено принципи, що це все стосується тільки сексуальних меншин", - підкреслив Томбінський.

"В Євросоюзу немає жодних загальних засад щодо того, як підходити до питання одностатевих шлюбів. Адже це та сфера, у якій кожна окрема країна сама вибирає свій шлях та приймає свої окремі закони з цього питання", - зауважив він. Як відомо, 14 грудня під час виступу на Європейській площі перед прихильниками ПР Азаров заявив: для отримання безвізового режиму з ЄС Україні необхідно узаконити одностатеві шлюби і прийняти закон про рівність сексуальних меншин.

пʼятниця, 8 листопада 2013 р.

Що втрачає Римо-католицька церква в Польщі?

Римо-католицька церква в Польщі чи не вперше у своїй історії останніми часами перебуває не стільки у ролі вчителя і наставника, скільки у ролі такого собі неслуха, який намагається виправдатися перед батьками за свої погані оцінки. Причиною цьому чи не в першу чергу є нещодавні гучні скандали з випадками педофілії серед польського духовенства і не зовсім вдалі спроби церкви засудити це явище. Події, що трапилися у традиційно спокійний для Польщі серпневий період відпусток, сколихнули не лише церкву, але й усе польське суспільство. 

Громом серед ясного неба пролунала звістка з далекої Домініканської Республіки про відкликання з цієї острівної країни нунція (посла) Ватикану поляка Юзефа Весоловського через підозру у педофілії. Разом із ним у педофільному скандалі на острові нібито був замішаний ще один польський священик Войцех Гіль. Відразу після оприлюднення на одному з домініканських телеканалів інформації про секс-афери за участю польських священнослужителів нунцій Весоловский був відкликаний до Ватикану, а священик Гіль вилетів до Польщі. 

Відтоді колишній нунцій і столиця апостола Петра зберігають мовчання. Священик Гіль поінформував, що він невинуватий, а свідчення проти нього є справою рук місцевих бандугруповань, у яких він став на шляху. Польська прокуратура у вересні розпочала слідство у цій справі, а на початку листопада домініканська прокуратура передала польським колегам доказову базу щодо причетності священнослужителів до педофільного скандалу. 

Відтоді Римо-католицька церква в Польщі намагалася не коментувати цієї справи. Зрозуміло, чому. В контексті скандалу будь-які коментарі священнослужителів на тему моральності і виховання дітей викликали в суспільстві зворотну реакцію, протилежну від бажаної. Так у жовтні головний ієрарх РКЦ в Польщі, голова конференції єпископату РП архієпископ Юзеф Міхалік наразився на критику, передусім з боку батьків з неповних сімей, за слова, що діти часто страждають від нестачі любові батьків, які розлучаються. 

Ще гучніші наслідки мало висловлювання кілька днів тому польського священика Іренеуша Бохинського, який заявив, що “10-річні діти часто самі ініціюють вгамування сексуальних потреб з дорослими”. При цьому, він відмовився назвати відомі йому випадки, посилаючись на таємницю сповіді. Незважаючи на намагання священика згодом вибачитися за свої слова, польська прокуратура розпочала слідство за оприлюдненим фактом, а у ЗМІ судження священика назвали “думкою педофіла”. 

Нещодавнє соціологічне дослідження в Польщі, проведене Центром досліджень громадської думки (СBOS), засвідчило, що найбільшою проблемою, яку не може розв'язати церква в Польщі, поляки (43%) вважають випадки педофілії серед священнослужителів. Варто зауважити, що таке опитування проводилося ще до гучного скандалу на Домінікані. Відтак, можна припустити, що зараз цей відсоток може бути ще вищим. Останнім часом в Польщі спостерігається маса різного роду критичних заяв на адресу церкви і священнослужителів. Само по собі це є незвичайним явищем для традиційно католицької країни, де авторитет і вплив духовенства на суспільство був й надалі залишається доволі високим. 

Проте цілком очевидно, що консервативність поглядів, а також неготовність церкви у Польщі визнавати свої помилки чи прорахунки, можуть призвести до ефекту відторгнення від церкви певної частини суспільства. Цей шлях вже пройшли багато країн Західної Європи, де спостерігалося явище масового закриття церков через відсутність вірян. Чи загрожує такий розвиток Польщі? Поки що ні. Проте ця проблема може стати актуальною, коли церква продовжуватиме досліджувати “тріску в очах” пастви, часто не помічаючи при цьому “колоди” у власних. 

Юрій Банахевич, Варшава
8 листопада 2013 року // ukrinform.ua

середа, 6 листопада 2013 р.

Священика РПЦ оголошено в розшук за педофілію

Священик Гліб Грозовський, обвинувачений у педофілії і оголошений в міжнародний розшук, заявив, що всі звинувачення на його адресу сфабриковані. Про це в середу, 6 листопада, він написав на своїй сторінці ВКонтакте. "У матеріалах справи емоції і немає жодного доказу моєї провини - заявив священик. - Усі православні батьки на моєму боці і знають, що звинувачення сфабриковані і є наслідком моєї соціальної активності та твердої громадянської позиції, яку я готовий відстоювати. А також надалі захищати честь свого сану як священика і гідність як громадянина!" 

Наразі Грозовский перебуває у відрядженні в центрі для алко- та наркозалежних в Ізраїлі. Обвинувачений зазначив, що його представники подали апеляцію на рішення суду про оголошення його в міжнародний розшук. Священик також має намір оскаржити неправомочні, на його думку, дії оперуповноваженого і слідчого, що працювали у справі. За словами Грозовського, батьків дівчаток, у розбещенні яких його підозрюють, погрозами змусили написати заяви. 

"Багато жінок потрапили під вплив емоцій і розповіли все в педофільському світлі і тепер вони, зрозумівши, що їх обдурили, не знають,як вчинити", - пояснив він. Нагадаємо, 6 листопада суд у Санкт-Петербурзі заочно заарештував священика Гліба Грозовського, а потім оголосив у міжнародний розшук. Кримінальну справу було порушено 20 вересня цього року за пунктом б частини 4 статті 132 КК РФ (Насильницькі дії сексуального характеру, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку).

Православний священик, оголошений у міжнародний розшук за звинуваченням у педофілії, перебуває в Ізраїлі
За версією слідства, цього літа 34-річний Грозовський у православному таборі на грецькому острові Кос здійснив насильницькі дії сексуального характеру щодо дівчаток 9 і 12 років. Додамо, що офіційний представник інформаційного відділу Санкт-Петербурзької єпархії, ієрей Олексій Волчков повідомив, що священик Гліб Грозовський написав заяву про вихід зі штату РПЦ. "Ніхто сану отця Гліба не позбавляв, від церкви не відлучав. Він сам, аби не кидати тінь на церкву, подав заяву про вихід зі штату, - заявив Волчков. - При цьому він зберігає звання священика, тобто залишається священнослужителем, але поза штатом РПЦ".

неділя, 20 жовтня 2013 р.

Правда про інтимні питання: Рожевий серп і молот

Шановні читачі мабуть помітили загальносвітову тенденцію: усюди, де партії лівого спрямування приходять до влади, вони домагаються легалізації абортів, гомосексуальних форм співжиття та узаконюють розбещеність. Як підтвердження цього погляду, пропонуємо Вашій увазі чудову статтю Мірослава Сальвовского .

РОЖЕВИЙ СЕРП І МОЛОТ 

Одним з найбільш відомих аргументів, вживаних прихильниками морального лібералізму та лібертинізму, є ототожнення суворого ставлення до сексуальної поведінки та інших питань, з нею пов’язаних (наприклад, аборту) з теорією та практикою тоталітарних систем. Тоді як демократичні країни мали б відзначатися тим, що вони залишають громадянам вільний вибір у цій сфері, а навіть відкрито пропагують явища, які згідно з традиційними нормами християнської моралі слід назвати неморальними, збоченими і злочинними. Найвищими доказами на користь такого знаку рівності між тоталітаризмом і моральним „пуританством” мали би бути: Китайська Народна Республіка, в якій карають смертю за поширення порнографії, репресії гомосексуалістів в різних комуністичних державах (зокрема СРСР, НДР і Куба), запроваджена Сталіном заборона абортів і т.д. 

Коли порівняти це з безмежною свободою, якою в країнах демократичного Заходу втішається розпуста, гомосексуалізм, порнографія, контрацепція, аборт і т.д., то тим звабливішою стає спокуса розглядати більшовизм як систему, яка втілювала сувору мораль. Однак дійсність виявляється набагато складнішою, ніж цього би дехто бажав. Включення гріхів проти V і VI Божої заповідей до обсягу громадянських прав і свобод в демократичних країнах Заходу має відносно коротку традицію. В принципі, аж до кінця 60-х років ХХ сторіччя в цій сфері існував ряд репресій та карних санкцій. Порнографія була заборонена всюди – в 1910 і 1923 році ухвалено навіть міжнародну конвенцію, яка наказувала переслідувати тих, хто випускав та розповсюджував цього роду матеріали. На той час дуже розвиненою була моральна цензура, завданням якої було не допустити в обіг непристойні фільми, газети та книжки. 

Гомосексуальні акти (також і ті, які були скоєні таємно та за згодою зацікавлених) як і вбивство ненароджених дітей вважалися в кримінальних кодексах злочином, за який карали кількома роками ув’язнення. Не були рідкістю й закони, які карали розпусту, перелюб та проституцію – достатньо згадати, що в Баварії ще до 1969 року існувало покарання за конкубінат. Сполучені Штати, що були довголітнім антагоністом радянського тоталітаризму, а водночас мали найдовшу традицію демократичного врядування, передували в цього типу законодавчих регулюваннях. Фільми, які сьогодні вважалися б цілком пристойними й невинними, і через те могли би бути допущеними до транслювання по телебаченню в ранніх годинах, за Океаном протягом десятків років мали серйозні проблеми з легальним показом. Кодекс Гейса (Hays), який зобов’язував Голівуд понад три десятиліття, забороняв демонстрацію наготи, довгих поцілунків, вихваляння розпусти, подружньої зради і т.д. 

Про дух, який панував колись в США, може свідчити той факт, що коли в 1939 році на екранах з’явився фільм „Розвіяні вітром”, то вжитий там один вульгаризм викликав велике обурення. До сьогоднішнього дня в законодавстві деяких штатів можна знайти приписи, що карають статеве співжиття поза подружжям. Щойно вирок Верховного Суду США з 23 червня 2003 року у справі „Lawrence contra Texas” (Лоренс проти Техасу) скасував закон цього штату, який передбачав покарання за содомію. 

Крилатий ерос більшовизму 

Приписи, обов’язкові в комуністичних країнах, на фоні демократичних країн, зовсім не видаються ригористичними, а навіть якщо ближче до них приглянутися – роблять враження лібертинізму. Жовтневу революцію дехто небезпідставно називає „великою сексуальною революцією”. У встановленому російськими більшовиками Кримінальному кодексі взагалі були відсутні поняття злочинів у сфері сексуальної моралі. Комуністична Росія була першою новітньою країною (не беручи до уваги революційної Франції кінця ХVІІІ сторіччя), в якій (в 1920 році) скасовано покарання і легалізовано гомосексуалізм та аборти. 

Радянське законодавство про розлучення також відзначалося крайнім лібералізмом. Декрети, ухвалені 19-20 грудня 1917 року та радянський Сімейний кодекс, затверджений в 1918 році, вважали подружжя чисто формальною інституцією. Нове більшовицьке законодавство, крім ліквідації церковного шлюбу, передбачало можливість отримати розлучення навіть листом, за мінімальну платню і без необхідності інформування партнера. Однією з основних постатей радянської революції і пізнішого уряду Лєніна була Алєксандра М. Коллонтай. З 1920 року вона була керівником Жіночого Відділу Комуністичної Партії і народним комісаром соціального забезпечення. Коллонтай дуже гостро атакувала традиційну модель подружжя та сім’ї, проголошуючи, що їхнє місце повинен зайняти „крилатий ерос”. Цей „крилатий ерос” мав проявитися в цілковитому визволенні жінок і „вільній любові”. На її думку „головною помилкою” жінок „є віра в те, що остаточно знайдемо одного-єдиного чоловіка, якого будемо кохати”. На тих, хто не жив згідно з цими більшовицькими ідеями, чекали репресії. 

В багатьох радянських містах Комісаріати Свобідної Любові різками та батогами карали тих жінок, які відмовлялися мати статеві стосунки з чоловіками, що їх визначали дані Комісаріати. Такий широкий план побудови нової моралі швидко приніс відповідні плоди, які проявилися в різкому падінні природного приросту населення і старінні суспільства. Великою проблемою в СРСР були також діти, позбавлені як батьків, так і матерів, через що їх називали „нічиїми”. Вже в 1922 році на „батьківщині світового пролетаріату” „нічиїх дітей” було аж 7 мільйонів. Позбавлені рідної домівки, ці діти ставали тягарем для держави, заселяли дитячі будинки, або з вуличних „тусовок” потрапляли в колонії для неповнолітніх. Перед радянською державою стояла перспектива швидкого занепаду. 

Рожевий серп і молот
В такій ситуації більшовицька Росія не тільки не могла претендувати на завоювання нових територій, але й серйозно могла побоювалася того, щоб самій не стати чиєюсь здобиччю. В 1934 році законодавство СРСР повернулося до заборони абортів і гомосексуалізму. Однак покарання за вбивство ненароджених дітей в Радянському Союзі не протрималося надто довго. В 1955 році радянське законодавство знову легалізувало аборти за бажанням жінки. Після 1955 року проабортне законодавство було введене в інших країнах східного блоку. Абортне людиновбивство було не лише законно санкціонованим, воно також стало позитивним героєм комуністичної пропаганди. Це приносило свої результати. В ментальності суспільств, в яких панував комунізм, поступово прижилося переконання, що аборт є одним із засобів контрацепції або хірургічним втручанням. 

В Югославії право на вбивство власної ненародженої дитини було навіть записане в конституції. Комуністичний Китай сьогодні є прикладом держави, в якій аборти є не лише легальними і схвалюваними, але й примусовими. В цій країні щодо сімей, які не погоджуються на офіційно пропаговану модель „2+1”, застосовують різні репресії: починаючи від позбавлення місця праці і помешкання і закінчуючи засланнями в концентраційні табори. Винятком в пропагуванні комуністичної проабортивної позиції є Румунія, де з 1967 року вбивство ненароджених дітей вважається злочином. Ставлення комуністичного уряду до сексуальної розбещеності – це окреме питання. 

Навчені досвідом більшовики повернулися, щоправда, до більш традиційних і суворіших приписів у цій сфері, однак це повернення було лише частковим і вибірковим. Наприклад, якщо стосовно гомосексуалізму комуністи переважно застосовували політику, що коливалася між обмеженою юридичною толерантністю (як це було в Польській Народній Республіці, де самі гомосексуальні акти не були карані, зато офіційне функціонування клубів і часописів, що пропагували це збочення, було просто немислиме) та цілковитою забороною (як в СРСР і НДР, у яких спійманих на подібних вчинках карали ув’язненням), то розпуста і подружня зрада були цілковито безкарні і легальні. 

Так само законодавство щодо розлучень в комуністичних країнах належало до найбільш ліберальних у світі. Моральна цензура в комуністичних країнах не було суворою. В Польщі, наприклад, порнографія була заборонена, однак існував не один виняток. В 60-тих роках високотиражний журнал „Форум” передруковував фотографії з західних порножурналів (між іншим з „Playboy”), а у 80-тих роках комуністична влада толерантно ставилася до неофіційного продажу порнографії. Такі матеріали без великих зусиль можна було придбати на базарах або місцях вуличної торгівлі. В громадському телебаченні з’являлися еротичні програми, а в популярній пресі були публіковані так звані „жіночі акти”, а також уривки непристойних повістей, таких як „Коханець леді Четерлей” чи „Камасутра”. 

Крім цього, протягом десятиліть в Польській Народній Республіці свободою втішалося й інше „сміття” поп-культури: поп-рок (під кінець 60-тих виступав в нас навіть „Rolling Stones”), дискотеки, фільми низької якості, що пропагували насильство або моральний лібертинізм. Така поблажливість комуністичної влади до пропаганди неморальності викликала численні і рішучі протести з боку Церковної влади. Так, наприклад, у 1970 році польські єпископи звертали увагу на „виразно перебільшену еротизацію масової культури, а навіть порнографію” в Польській Народній Республіці. У свою чергу в 1977 році Єпископат Польщі звинуватив власників засобів масової інформації в наміреному розповсюдженні антивиховних моделей „сучасної сім’ї”, а серед них – у пропагуванні серед жінок зразків, несумісних з материнством. Ще гірше виглядала ситуація в Югославії, де до перегляду порнофільмів допускали навіть 12-літніх дітей. 

Рожево-червона інвазія 

Ланцюгова реакція скасування покарань та легалізації порушень проти V і VI заповідей Декалогу в демократичних країнах Заходу почала набирати серйозних темпів щойно в 70-х роках минулого століття. Це збіглося з підсиленням комуністичної інфільтрації, якій були піддані західні народи. Молодіжні бунти, які пройшли в США та країнах Західної Европи наприкінці 60-х років, в ідеологічному значенні були мішаниною різновидів комунізму-марксизму, лєнінізму, троцкізму і маоізму. 

Не таємниця, що саме розвідувальні служби держав Східного блоку великою мірою надихали тогочасні контркультурні рухи. Якраз ці крайньо ліві молодіжні рухи стали головним рушійним мотором сексуальної революції. Західні комуністичні партії активно підтримували втілення в життя лозунгів моральної революції. Радикальна лівиця особливо притягувала середовища гомосексуалістів. Гаррі Гей (Harry Hay), піонер руху войовничих гомосексуалістів, мав немалий стаж в американській комуністичній партії. Ґій Окенґем (Guy Hocquenghem), один з найдовше діючих гомосексуальних активістів, міг похвалитися своїм членством в UEC („Союз Студентів Комуністів”) та співпрацею з троцкістським JCRC („Молоді Комуністичні Революціоністи”). До інших відомих діячів, які поширювали більшовицькі ідеї, належав між іншим італійський режисер П’єр Павло Пассоліні (Pier Paulo Passolini). 

Зрештою, мистецькі середовища, які не палають великою любов’ю до традиційних моральних та релігійних цінностей, віддавна були прихильниками лівих рухів, серед них – також комуністів. У свою чергу, відомий продуцент фільмів Джек Ворнер (Jack Warner) говорив, що серед акторів та режисерів є багато комуністів. Актор Адольф Менжу (Adolphe Menjou) зовсім не перебільшував, коли назвав Голівуд „одним з головних центрів більшовизму в США”. 

Мірослав Сальвовскі „Źródło”, styczeń 2006, nr 1 (731) s. 14-15. 
З польської переклала Галина Кришталь

неділя, 6 жовтня 2013 р.

Поляки не хочуть платити жертвам священиків-педофілів

Католицька церква в Польщі не буде виплачувати компенсації жертвам священиків-педофілів, тому що це, на її думку, повинні робити самі злочинці. Про це заявив прес -секретар польської Єпископської конференції Юзеф Клох (Józef Kloch). Як пише портал Dziennik.pl, Клох порівняв виплату компенсацій жертвам педофілії з автомобільною аварією. За його словами, цілком справедливо, що платити за рахунками повинен той, хто став її ініціатором, а не той, хто видав водієві права. 

Таким чином, церква відреагувала на позов 25-річного потерпілого від педофілії. Він зажадав від Кошалинсько- Колобжегскої єпархії компенсацію в розмірі 200 тисяч злотих ($ 64 тис.), а також публічних вибачень в пресі. Досягти досудової згоди двом сторонам не вдалося. Це не перший позов такого роду в історії Польщі. Всього в країні були засуджені за педофілію близько 27 священиків. Нещодавно в Домініканській республіці почалося розслідування щодо ще двох польських священиків, у тому числі папського нунція Йозефа Весоловського. За даними місцевої преси, він платив неповнолітнім хлопчикам за секс.

Поляки не хочуть платити жертвам священиків-педофілів
Католицька церква нерідко опиняється в центрі скандалів, пов`язаних з педофілією. Про необхідність жорстко боротися з цим явищам заявляв новий папа Римський Франциск. При цьому суди різних країн нерідко зобов`язують церкву відповідати за дії своїх священиків і виплачувати компенсації жертвам священиків-педофілів. Так, у 2007 році архидієцезію Лос-Анджелеса зобов`язали виплатити по 508 позовам $660 млн.

понеділок, 16 вересня 2013 р.

Меркель не проти гоміків, але проти їх усиновлення

«Християнсько -демократичний союз ( ХДС ) Німеччини не має наміру пропонувати жодного закону про право на усиновлення дітей одностатевими парами » , - заявила федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель в інтерв'ю Katholische Nachrichten - Agentur . «Сім'я і шлюб є фундаментом нашого суспільства. Це сім'я повинна залишитися під особливою охороною держави » , - додала канцлер . 

За її словами, ХДС не планує підготовку закону про право на усиновлення дітей «одностатевими парами» , і разом з тим підкреслила, що дискримінація гомосексуалістів теж не схвалюється партією. «Слід також поважати постанову Конституційного Суду, яка говорить про можливість так званого послідовного усиновлення, суть якого полягає в тому, що особи, які перебувають в гомосексуальному зв'язку, мають право усиновити дитину, що належить одному з партнерів» , - сказала Ангела Меркель , яка, до речі, сама є лютеранкою. 

Стосовно «Документу Євангельської Церкви», який містить «розширене» поняття сім'ї, включаючи в нього і гомосексуальні союзи, голова ХДС зазначила, що «кожен має право жити по-своєму, тому, що , напевно , і в інших формах зв'язку є цінності, важливі для суспільства », однак родина і подружжя повинні бути під особливою охороною держави , підкреслила Меркель. 

В інтерв'ю німецькому католицькому агентству KNA канцлер нагадала, що кожне суспільство спирається на ті цінності і норми, які вважає важливими . У Німеччині вони , безсумнівно, вкоренилися у християнстві. Завданням держави залишається, за її словами, підтримка релігійної свободи, міжнародного діалогу між представниками різного віросповідання . 

«Нинішня ситуація з християнами в Сирії та Єгипті повинна нагадати нам , як важливо вільно практикувати свою релігію » , - підсумувала Ангела Меркель.

четвер, 5 вересня 2013 р.

Папського нунція відкликали через скандал із педофілією

Ватикан усунув від посади папського нунція в Домініканській Республіці Юзефа Весоловські через скандал з педофілією, повідомляє агентство France Press. "Стосовно Весоловського розпочато розслідування", - повідомив офіційний представник Ватикану Федеріко Ломбарді. За даними ЗМІ, нунцій звинувачується в тому, що за гроші вступав у стосунки сексуального характеру з неповнолітніми хлопчиками в історичному центрі Санто-Домінго. Весоловські займав посаду нунція в Домінікані протягом останніх п'яти років. До цього він працював у країнах Центральної Азії і займав посаду папського нунція у Болівії. 

Нагадаємо, в липні комітет ООН з прав дитини зажадав від Ватикану надати інформацію про всі злочини, скоєні духовенством щодо дітей. Останнім часом скандали, пов'язані з обвинуваченнями католицьких священнослужителів у розбещенні малолітніх, спалахнули в декількох країнах Європи. Так, звинувачення за результатами багаторічного розслідування висунені приблизно 100 священикам в Ірландії, більшість з яких визнали свою провину.

четвер, 22 серпня 2013 р.

Луценко заради миру з Росією полюбив геїв

"Краще гей-паради раз на рік, ніж щодня чекати російських танків!". - Таку заяву зробив нещодавно звільнений екс-міністр міліції Юрій Луценко виступаючи на 10-му Світовому конгресі українців у Львові, повідомляє «Українська правда». Мовляв Україні необхідно заручитися підтримкою Європи щоб не стати розмінною монетою Кремля. Луценко також підтримав тезу про єдиного кандидата на виборах президента у 2015-му. 

Нагадаємо, у Львові цими днями відбувається світовий конгрес українців. Участь у ньому беруть голови усіх опозиційних партій.

Луценко заради миру з Росією полюбив геїв 

неділя, 18 серпня 2013 р.

Гомосексуалісти та збоченці пікетували Лавру. Фото

17 серпня виповнився рік, як учасницям російської групи Pussy Riot винесли звинувачувальний вирок за панк-молебень у Храмі Христа Спасителя. За цей рік про дівчат почув весь світ, а їхній вирок обурив всесвітньо відомих музикантів та громадських діячів. Прихильники гурту, які вимагають звільнити Pussy Riot, сьогодні провели акцію на підтримку панк-дівчат під головною брамою Києво-Печерської Лаври. Крім того, гей-активісти виступили проти того, щоб "державний апарат, поставлений на служіння сектантам, прагнув встановити православно-авторитарний режим". Фото від ТСН.









вівторок, 11 червня 2013 р.

Росіяни каратимуть своїх активних гомосексуалістів

У вівторок, 11 червня, Держдума РФ прийняла в третьому, остаточному, читанні закон про штрафи за пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх. За його прийняття проголосували 436 депутатів, один утримався. Закон вносить зміни до федерального закону Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їхньому здоров'ю та розвитку, й до окремих законодавчих актів Росії.

Відповідно до законопроекту, за "розповсюдження інформації, спрямованої на формування у неповнолітніх нетрадиційних сексуальних установок, привабливості нетрадиційних сексуальних стосунків, спотвореного уявлення про соціальну рівноцінність традиційних і нетрадиційних сексуальних стосунків або нав'язування інформації про нетрадиційні сексуальні стосунки, що викликають інтерес до таких стосунків" вводиться штраф для громадян до 4-5 тис. рублів.

Для посадових осіб ця сума виявиться більшою в 10 разів, а для юридичних - штраф може досягати 1 млн рублів. При цьому, як наголошується в документі, штрафи будуть збільшуватися, якщо в пропаганді задіяні ЗМІ або інтернет.

Крім того, в той же день Держдума в другому і відразу третьому читаннях закон про введення кримінальної відповідальності за дії, що ображають почуття вірян, з максимальним покаранням до трьох років позбавлення волі.

Згідно з новим законом, за публічні дії, що виражають неповагу до суспільства і вчинені з метою образи релігійних почуттів вірян, в тому числі у місцях релігійного шанування, богослужіння та проведення інших релігійних обрядів, передбачається покарання до трьох років позбавлення волі. Також у вигляді санкцій встановлені штрафи до 500 тисяч рублів, обов'язкові та виправні роботи.

Крім того, посилене покарання за незаконне перешкоджання діяльності релігійних організацій або проведення релігійних обрядів та церемоній. Штраф підвищений з 80 тисяч до 300 тисяч рублів, зберігається санкція у вигляді арешту на строк до трьох місяців.