Дорогі мої українці – православні й не православні! Нині в нас біда – ворог, внутрішній і зовнішній, топче нашу рідну землю, вбиває наших дітей, братів, сестер, батьків, калічить молодий цвіт нашої нації, намагається покорити нас. Але скільки їх вже було – тих підкорювачів? І де вони нині? Про більшість із них забув і народ, забула й історія. А народ український є, а Україна стоїть усім ворогам наперекір. Як писав незабутній Павло Тичина про наш народ від його імені: «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була!»
За нами правда життя, над нами Господь Бог наш Ісус Христос, під нашими ногами рідна українська земля, просякнута кров’ю мільйонів українців, які пролили кров і віддали своє життя заради України впродовж багатьох століть своєї історії, її героїчного минулого і великого майбутнього. Сили й мужності в боротьбі з ворогами нашому народові, його воїнам давала віра в Бога й молитва, бо в усі часи українцям, окрім Бога, ні на кого було покладатися – всі тільки того й прагнули, аби поживитися за рахунок ослабленої в кривавих битвах за життя України.
Дорогі брати й сестри – ви, що стоїте переді мною, добродійці і всі, хто побажає прилучитися до нас, всі віруючі в Ісуса Христа, хто є в огорожі Тіла Христового – Церкві, і хто поза огорожею, але душа його болить і серце крається від тієї кривавої біди, що прийшла в наш дім – Україну із півночі й крижаним поглядом смерті дивиться в очі й душі всіх нас. Московські хижаки уже й Христа не соромляться закликати собі на поміч – духовні вбивці в рясах благословляють вбивць тілесних на криваве діло війни проти українського народу.
Браття і сестри! Боротьба за волю рідної Вітчизни завжди була святою справою для народу – хто зі зброєю в руках на фронті боїв, хто в тилу, забезпечуючи перемогу над ворогом своєю працею, віддаючи воїнам-захисникам усе, що може. Але повну перемогу над ворогом не можна здобути лише зброєю. Молитва соборна – всіх нас в час Божественної літургії по церквах і монастирях, а ще молитва кожного небайдужого до долі своєї Вітчизни українця вдома, дає таку непохитну віру й силу, що навіть найменше військо стає непереможним, бо те, що не під силу людині, те під силу Богу.
Я знаю, що всі ви молитеся за Україну, за мир на її землі, але закликаю вас до посиленої молитви саме зараз, коли загроза нашій незалежності особливо посилюється. І тоді за нашими палкими молитвами «чи Бог не захистить вибраних Своїх, що волають до Нього день і ніч, хоча й замешкується захистити їх? Сказано вам, що скоро подасть їм захист. Але Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі?» (Лк., 18:18). В ці дні наша віра не повинна ослабнути, а навпаки, повинна стати міцною, як криця, ні на мить не сумніватися в Богові, а ще більше молитися. Наша спільна молитва до Бога захистила й привела до перемоги Майдан. З Богом у серці й молитвою на вустах переможемо й московського хижака. Згадаймо слова із псалма царя Давида: «Ввечері і вранці, і в полудень буду молити й волати, й він почує голос мій, захистить у мирі душу мою від тих, хто повстає на мене» (Пс., 54:18-19).
Тож закликаю всіх вас, ваших рідних, близьких, сусідів, співробітників, усіх небайдужих ставати до спільної молитви за мир в Україні кожного вечора о 22-ій годині. Читаємо вечірні молитви, канон покаянний, молитви, надруковані в цьому числі «Добродія», та після молитов Псалтир по 1 кафизмі. Молитовне правило продовжуємо до повної перемоги українського народу над агресором і встановлення міцного миру. Всі, кого залучите до моління, нехай також долучать своїх рідних і знайомих. Нехай приєднується до нас вся Україна.
Таким чином кожен із нас буде включений до спільної боротьби цілої Христової Церкви за волю рідної Вітчизни, за збереження українських життів, за напоумлення ворога й за найскоріше встановлення миру й. В народі кажуть – один у полі не воїн, а ми станемо на поміч нашим воїнам всі як один – молитовна армія вірних синів і доньок Вітчизни, армія миру. Нехай молиться увесь народ, щоб були врятовані всі – я, ви, ваші сім’ї, родини, вся наша велика волелюбна українська нація, адже всі ми, хто живе на українській землі в однодумності й однодушності, – єдина українська нація. А молитва є великою силою в руках віруючої людини – палка молитва живої віри.
Молімося, щоб сини темряви, зла не кривдили боголюбивий народ України, аби вони покаялися, очистили свої серця від злоби й ненависті й навернулися до Живого Бога, Творця всього видимого й невидимого, всього сущого на землі.
Нехай Господь наш Ісус Христос благословить всіх нас на молитовний подвиг в ім’я Бога й України! Амінь!
Преосвященний Афанасій, єпископ Харківський і Полтавський УАПЦ
// "Добродій", №17, 12 вересня, 2014 р.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
