Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату
Показ дописів із міткою Україна. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Україна. Показати всі дописи

понеділок, 16 лютого 2015 р.

Делегація УПЦ в Канаді прибула в Київ

Делегація з Української Православної Церкви в Канаді здійснить робочий візит в Україну 16 - 20-го лютого 2015. Делегація буде в Києві для зустрічі з релігійними та політичними лідерами України. 

Делегація на чолі з Предстоятелем УПЦК Його Високопреосвященством, Митрополитом Юрієм планує відвідати Майдан у Києві для вшанування панахидою пам’яті героїв Небесної Сотні. До делегації Української Православної Церкви в Канаді приєднається делегація Української Православної Церкви в США. Єпископи УПЦК і УПЦ США, представляючи Постійну Конференцію Українських Православних Єпископів поза межами України, служитимуть разом Панахиду в пам’ять тих, хто віддав своє життя за Україну. 

У складі УПЦК входить: Предстоятель УПЦК, Високопреосвященніший митрополит Юрій, Архієпископ Вінніпеґу і Середньої єпархії, Преосвященніший єпископ Іларіон, єпископ Едмонтону і Західної єпархії, Преосвященніший єпископ Андрій, єпископ Східної єпархії, канцлер УПЦК, протопресвітер Віктор Лакуста, в супроводі інших мирян.

«Во имя Господа – огонь!...»

«Во ім’я Господа Ісуса Христа - вогонь!»… Цими словами чада релігійної екстремістської організації «РПЦ» (в Україні ця організація діє під назвою «УПЦ»), вбивають наших захисників Вітчизни та мирних жителів – нас із вами. Так, вам не почулось. Вони дійсно вбивають нас «в ім’я Ісуса Христа». Більшого богохульства та зневаги віри точно не існує. Споглядаючи за такими гіркими плодами «віри» на нашій землі,  варто звернути увагу на те дерево, яке родить їх: 

...Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його! Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю? Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх. Лук.6 розділ. 44 -47 вірш.

Це зле дерево зветься Московський Патріархат. Посаджене воно не Христом, а самим генералісимусом  і отцем всіх народів (!) Йосифом Сталіним  1943 року. Посадив він це дерево на місці знищеної Російської Православної Церкви – мучениці. Облачив це дерево чужі одежі, навчив у всьому мавпувати покійницю, заповнивши вакантні місця пастирів своїми агентами. 

У підсумку вийшла диявольська карикатура на Церкву Христову, яку Кремль почав насаджувати по всіх просторах «неосяжного СССР». У нас, в Україні, ця організація, для кращого обману називається «УПЦ» - Українська Православна Церква, маючи, насправді,  з патріотизмом доволі непрості стосунки.

Розуміючи все це, а також, дивлячись на такі відео давно вже треба було робити висновки. Жодна нормальна, щира і любляча свою Батьківщину людина, не може перебувати в організації ворожій до України та українців. 

У важкий час російської агресії та війни проти нас із вами, особливої гостроти та актуальності набувають слова Отто фон Бісмарка: «Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики». Саме зараз відбувається боротьба за незалежність і волю нашого народу

Якщо ми хочемо вижити як нація, залишитись вільними, а не рабами, зберігши країну для нащадків, треба робити правильні висновки з того, що бачимо навколо. В тому числі з того, що показано на цьому відео. Український народ повинен вичавити з себе сталінське творіння. В іншому випадку,  ця хвороба, як ракова пухлина, вб’є все наше тіло. Помагай нам Боже!



Єпископ Адріан (Кулик), bishop.in.ua

неділя, 1 лютого 2015 р.

Як українофоб може бути Героєм України?

На позачерговій конференції обласної організації Спілки журналістів України делегати запропонували позбавити єпископа Лонгіна (Михайла Жара) почесного звання Героя України, пише Молодий буковинець.

Журналісти закидають йому антиукраїнську позицію. Зокрема, днями в одній із буковинських газет вийшла частина проповіді настоятеля Свято-Вознесенського Банченського монастиря, в якій він закликає "не віддавати дітей на смерть", а керівників держави називає "сатаністами". Голосування з цього питання було практично одностайним. Із понад 50 делегатів лише кілька не підримали цю ініціативу.

Михайло Жар - архієрей Української православної церкви (Московського патріархату) з титулом «єпископ Банченський», вікарій Чернівецької єпархії. З 2008 року — намісник Вознесенського Банченського чоловічого монастиря.

Відомий громадський діяч і церковний будівничий, засновник і керівник великого дитячого притулку, який діє при монастирі в Молниці. Має державне звання Герой України. Неодноразово прізвище Михайла жара опинялося у центрі скандалів. Зокрема він відомий як друг президента-втікача Януковича. 

субота, 31 січня 2015 р.

Чи можна за допомогою цифр доводити духовну перевагу?

"Чи можна виміряти духовність УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ?", - ставить запитання в заголовку редакція Правлайфа. Виявляється, що так. За якими ж параметрами стає можливим таке виміряння? Як можна визначити міру життя у Христі, ступінь духовного зростання? Як можна виміряти тайне, що ще не стало явним (Мф. 6.6)?

В УПЦ (МП) це питання вирішили напрочуд просто: критерієм міри благодатного життя Церкви виявилася… кількість монастирів. Таким чином, питання духовного виміру звелося до елементарної арифметики. Дійсно, нащо голову ламати, коли благодать можна зміряти поштучно в «умовних духовних» одиницях.

Дивно бачити, коли дехто свою духовну перевагу намагається довести у цифрах подібно до того, як колись у Радянському Союзі «доводили», що у ньому краще жилося, ніж у "буржуазних" країнах. Якщо мову цифр взяти за основу і бути до кінця послідовним, тоді варто визнати повне фіаско світового Православ'я перед Католицькою Церквою, число вірян котрої перевищує православних у рази.

Це по-перше. По-друге, якщо вже й порівнювати мовою цифр, то не за загальною кількістю монастирів, що дісталися в спадок УПЦ, які практично не можуть перейти до Київського Патріархату (інакше це прихильниками УПЦ МП буде розцінено як «захоплення»), а числом тих монастирів, які з'явилися після доленосного для українського православ'я 1992 року. А по-третє, слід враховувати процентну характеристику в самій конфесії (відношення числа монастирів до числа парафій), щоб виявити якісний показник монастирського життя Церкви, а не кількісний.


Але знову повернімося до питання: чи може кількісна характеристика відповідати духовній якості? Чи може взагалі християнин ототожнювати видиме з невидимим? У Христа також вимагали видимих проявів божественної могутності: це пропонував диявол під час відомих трьох спокус, це вимагали фарисеї («покажи нам чудо!»), цього нарешті очікував і сам народ, який й віддав свого Месію на розп’яття власне за те, що Він не виправдав очікувань земних і видимих.

Якщо, скажімо, письменник (художник, актор, співак, футболіст тощо) N похвалиться тим, що у нього більше шанувальників, ніж у пана M, побожний християнин не виявить у цьому християнських мотивів. Якщо ж до подібного прийому вдаються звичайні віряни УПЦ (МП), то це викликає лише привід для суму. Бо ж духовне життя передбачає самовдосконалення через невидиму брань, а не фарисейське вихваляння видимими успіхами.

За матеріалами сайту
Рівненської єпархії УПЦ КП

В трьох могилах в Старосіллі поховали їх...

Позаминулого року в селі Старосілля Городищенського району Черкащини було встановлено хрести на могилах невідомих юнаків, учасників трагічних подій під Крутами. 29 січня цього року на місці поховання вшанувати пам'ять про учасників бою під Крутами зібралась найбільша в історії Старосілля спільнота: це і місцеві мешканці, і гості з Черкас - ініціатори ГО "Воля ХХІ", представники "Дзвону Черкащини", Об'єднання теротиріальних громад, члени Всеукраїнського об'єднання ветеранів. 

Розпочато захід було представниками трьох конфесій української церкви - УПЦ Київського патріархату на чолі з митрополитом Черкаським і Чигиринським Іоаном, УАПЦ (о. Назарій Кучерявий) та УГКЦ - о. Петро Кічула. Було відслужено панахиду (літію) за загиблими в борні за Україну Героями. На закінчення служби отцями було сказане слово про подвиг Героїв, було відзначено зв'язок у часі й поколіннях - адже боротьбу ще не закінчено. 

Наступним кроком заходу були виступи представників громади: від ГО "Воля ХХІ" слово мав Назар Обідзінський, який нагадав, яким чином постав такий (нехай і не яскраво-визначний) комплекс пам'яті про Героїв-Крутян у Старосіллі - хто приклав своїх зусиль до його появи. Зазначив, що ці хлопці стали предтечею сьогоднішніх "кіборгів". Також подарував місцевій школі фільм про події січня-лютого 1918 р. і побажав в найближчий час провести в школі урок, присвячений Героям Крут. 

Далі слово мав сільський голова с. Старосілля Василь Микитенко, який відзначив важливість того, що у селі зберігається історична пам'ять. На жаль, не змогли бути присутніми голова "Дзвону Черкащини", народний депутат минулого скликання Леонід Даценко, який надав немалу допомогу у створенні оновленого місця поховання, та голова Об'єднання територіальних громад, депутат обласної ради Наталка Старікова. Зокрема, Наталія Володимирівна передала звернення до учасників заходу: "Ми не повинні забувати своїх героїв, які не побоялися вступити в нерівний бій з ворогом. Історія повторюється, і сьогодні Героями Крут стають українські бійці, які теж змагаються в нерівному бою з ворогом. Я вірю в те, що наша країна вистоїть і ми переможемо, принаймні щоб не бути в боргу перед тими, хто вже поклав свої голови, захищаючи Україну".





 У перших рядах йшла 85-річна упівка Віра Борушевська.




Учасники пройшли ходою від площі Б.Хмельницького  і закічили її на Театральному майдані.

Світлини: Олександр Костирко.

В. о. гендиректора музею у Пирогові під Києвом став священик Юрій Бойко

Міністерство культури України призначило нового в. о. гендиректора найбільшого скансену Європи – Національного музею народної архітектури та побуту України – Пирогово. Саме він колись розпочинав богослужіння в одній з церков музею. Про це повідомляється на сайті парафії Різдва Пресвятої Богородиці Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (О). 

Бойко Юрій Анатолійович – протоієрей, настоятель парафії Святих великомучеників Бориса і Гліба. Народився 24 жовтня1961 у с. Горохове на Київщині. Закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова. За спеціальністю є художник-графік. Також закінчив Колегію ім. патріарха Мстислава (бакалавр богослов’я). Юрій Бойко був народним депутатом України IV скликання та радником президента у 2007 році.

Прот.Юрій Бойко

четвер, 29 січня 2015 р.

Як Москва фальшувала Шевченка

1958 року в Москві видали "Кобзар" з майже всіма поетичними творами Тараса Шевченка. Порівнюючи московський переклад з українським оригіналом, переконуємося у фальшуванні творів Шевченка. Наведемо кілька прикладів російського перекладу слів "москаль" і "московський", що їх часто вживає у своїх творах поет.

Кожен з нас пригадує початок поеми "Катерина": "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями". Офіційні більшовицькі коментарі стверджують, що "москаль" - це "солдат". Але це слово, як ми знаємо, Шевченко вживає в інших місцях для позначення національності. І тут московські перекладачі, супроти всяких засад перекладу, обходять це слово, аби тільки не образити почуття своїх читачів. У такий спосіб сфальшовано не лише поетичні образи, а й думки Шевченка.

Отже, приклади з "Розритої могили".
В оригіналі:
Ой, Богдане! Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала...

У перекладі:
О, Богдан мой, сын мой милый!
Горе мне с тобою,
Что ты сделал, неразумный,
С матерью родною?
О, Богдан, когда б я знала,
Что мне жизнь судила,
Я бы тебя в колыбели
насмерть задушила.

В оригіналі:
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалі
Господарювати...

У перекладі:
Но растет уж перевертень...
Вырастет, поможет
Он хозяйничать в отчизне чужаку...

У поемі "Сон", де є такі Шевченкові слова:
То город безкраїй,
Чи то турецький,
Чи то німецький,
А може, то й московський...

У російському перекладі:
В тот город - не знаю -
То ли турецкий? То ли немецкий?
А может быть, что и русский!

В оригіналі:
Ото дурний! А ще й битий
На квиток повірив
Москалеві. От і читай,
І йми ти їм віри!

Російський переклад:
Вот дурак! Расписке поверил
Чиновничьей! Вот и читай их,
Не теряя веры!

В оригіналі:
Може, Москва випила (Україну)
І Дніпро спустила
В синє море, розкопала
Високі могили -
Нашу славу?

Перекладачі сфальшували так:
МОжет, выжжена Украина?
Может Днепр спустили
В сине море? Раскопали
Курганы - могилы, нашу славу?

В оригіналі:
А межи ними і землячки
Де-де проглядають.
По-московськи так і ріжуть,
Сміються та лають
Батьків своїх, що змалечку
Цвенькать не навчили
По-німецьки, - а то тепер
І кисни в чорнилах!
П'явки! П'явки! Може, батько
Останню корову
Жидам продав, доки вивчив
Московської мови.
Україно! Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі,
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені! Плач Україно!
Бездітна вдовице!

Перекладено:
А меж ими и землячки
Кое-где мелькают,
По-господски так и чешут
Да отцов ругают,
Что те, мол не обучили
Деток своих малых
По-немецки, - а теперь вот
И кисни в чернилах!
Пиявки, пиявки! Отец, может,
Последней лишился
Коровеньки, чтоб ты русской
Грамоте учился.
Украина! Это твои сыновья родные,
Чернилами политы,
Под царевой беленой
А немецких темницах
Заглохшие! Плачь, Украина!
Сирая вдовица!

Поему "Великий льох" теж сфальшовано, прозаяк вона є гострим обвинуваченням Москві за лихоліття в Україні:
Як все москаль позабирає,
Як розкопа великий льох.

Перекладачі огидно змінили на:
Когда начальство раскопает
И славный обкрадет подвал...

У Шевченка:
Як Батурин славний
Москва вночі запалила...

Перекладачі сфальшували так:
Как батурин славный
Рать царева подпалила...
.........
Ну, а в твоїй Московщині
Є чим похвалиться?
Чи чортма й тепер нічого?

Перекладено:
А в той земле царевой есть ли
чем питаться? Или черт знает,
Как убого?

Читаємо у Шевченка:
Січ... жидвою поросла.
Та й москаль незгірша штука:
Добре вміє гріти руки!

Перекладачі змінили на:
Сечь Немчугою обросла.
Русские царевы слуги
Тоже греть умеют руки!

У Шевченка:
По-московськи лає...
У московській бані...
Так малий льох у Суботові
Москва розкопала...

Перекладено:
Крепкой бранью осыпает...
Царева баня...
Малый подвал раскопали...

В поезії "Стоїть в селі Суботові" є такі Шевченкові слова:
Москалики, що заздрили,
То все очухрали...-

Сфальшували на:
Царских слуг объяла зависть,
Все поразоряли.

А в поезії "Чигирине, Чигирине" є слова:
За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?

Московські перекладачі сфальшували так:
За что же панов рубили?
Орду бесчисленную били?
И острой пикой боронили
Татарам ребра?

Не пожаліли перекладачі й поезії "Сліпий", де є такі слова:
Як січ руйнували,
Як москалі серебро, злато
і свічі забирали з покрови...
Ляхи були - усе взяли.
Кров повипивали!
А москалі світ Божий
В пута закували...

Російською читаємо:
Как Сечь разодрали,
По церквам оклады-ризы,
Свечи забирали.
Шляхта была ы все взяла, кровь повыпивала.
А царица даже воздух
В цепи заковала.


Звісно, поетів вислів "москаль" може означати не лише "солдат", як у "Катерині", а й національність. Може, саме тому в російському перекладі вжито слово "русский". Але чистим фальшуванням позначено ті місця перекладу, де слово "московський" замінено на "царский", "царица", "крепкий" та ін.. Безсоромне фальшування Шевченка і в тім, що перекладач не хоче показати ненависті Шевченка до москви і просто пропускає слова "Москва", "московський" або замінює іншими словами, як от: "Москва випалила Україну і Дніпро спустила в синє море". Коли ж українці "скородили списами московські ребра"у перекладача - татарські. Як же безбарвно і фальшиво перекладено Шевченкове "степи мої запродані жидові, німоті" - "овладели чужеземцы моими степьями".

Як доказ, що Тарас Шевченко словом "москалі" окреслював увесь московський народ, наведемо цитату з передмови Шевченка до другогог видання "Кобзаря" 1847 р. (цитуємо не за якимось "сфальшованим" виданням "буржуазних націоналістів", а за повним зібранням творів Шевченка, виданим Академією Наук у Києві 1939 р., том 1, с.374-375): "Чую, а іноді читаю: ляхи друкують, чехи, серби, болгари, черногори, москалі - всі друкують, а в нас ані телень, неначе всім заціпило... А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму".

Коли Шевченко виокремлює москалів з інших народів, то це найкращий доказ, що він мав на увазі цілий народ, а не лише царя, царську вояччину, царський бюрократичний апарат, як це подавали московські перекладачі. Цікавий теж порядок, у якому Шевченко перераховуєназвані народи. Схоже, що у тій черзі москалі не випадково на останньому місці - це свідчення справжнього ставлення Шевченка до названого народу.

Фальсифікуючи Шевченка, спотворюючи світлу пам'ять про нього, Москва ставила перед собою мету поховати вдруге Великого Кобзаря, цим разом уже в духовно-ідеальному розумінні, тобто відірвати Шевченка від українського народу. Тільки так вона могла остаточно змосковщити і поневолити Україну.

За матеріалами видання "Персонал-плюс" 

вівторок, 27 січня 2015 р.

Суд поновив на посаді "грифонівця", підозрюваного у викраденні помічника митрополита

Печерський суд Києва вирішив поновити на роботі заступника командира спецпідрозділу "Грифон" Олександра Олішевича, якому Генпрокуратура інкримінує викрадення особистого помічника колишнього предстоятеля УПЦ МП, митрополита Володимира. Про це йдеться у репортажі Сергія Андрушка для програми "Радіо Свобода" "Схеми".

Рішення винесла суддя Печерського суду Катерина Середа 19 січня, йдеться в сюжеті. "ГПУ звернулася до суду з клопотанням про відсторонення від посади заступника командира "Грифону" в Києві, оскільки йому Генпрокуратурою оголошено про підозру у вчиненні злочину, а саме незаконне позбавлення волі протягом тривалого часу особистого помічника предстоятеля УПЦ МП. Суд ухвалив рішення, щоб вказаного громадянина, працівника міліції на посаді відновити", – прокоментував рішення суду Денис Мирополець, слідчий з особливо важливих справ ГПУ.

Натомість адвокат підслідного повідомив, що рішення суду – це ще не автоматичне поновлення, а лише підстава для керівництва міліції поновити Олішевича на посаді. "Це означає те, що у керівництва главку міліції, якому підпорядкований підрозділ, є підстави видати наказ про поновлення людини на посаді" – прокоментував рішення суду адвокат Олішевича Андрій Почтаренко.

Раніше прокуратура повідомляла про закінчення розслідування, в якому встановлено, що помічника митрополита, вікарія Олександра (Драбинка) викрали працівники спецбатальйону "Грифон" міста Києва. За даними слідчих, протягом шести місяців його утримували командир і заступник спецбатальйону "Грифон".

За даними ГПУ, вони діяли за наказом екс-керівника міліції Києва Володимира Коряка, якому в свою чергу, наказував колишній міністр внутрішніх справ Олександр Захарченко. Вікарія утримували на території Києва і Київської області з метою змусити його переконати митрополита Володимира відмовитись від посади предстоятеля УПЦ (МП), кажуть у ГПУ.


Джерело: radiosvoboda.org

неділя, 25 січня 2015 р.

Круглий стіл: "Соборна Україна: мирна та єдина"

Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква", днями в прес-центрі "Укрінформ" було проведено круглий стіл під назвою "Соборна Україна: мирна та єдина". У робочому засіданні взяли участь українські політичні та державні діячі, представники громадських організацій, релігійних конфесій та національних общин України. Організували захід Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі спільно з Всеукраїнським благодійним фондом "Заради тебе" та Духовним управлінням мусульман України "УММА".


Пропонуємо вам переглянути повний відеозапис роботи круглого столу.

понеділок, 19 січня 2015 р.

Батюшка з Санкт-Петербурга вирішив постріляти укрів

Батюшка з Санкт-Петербурга вирішив постріляти укрів на Донбасі Артем Єгурний – піп із Санкт-Петербурга. Сьогодні він воює на Донбасі, на боці бойовиків. Інформацію про це можна знайти в соціальний мережі Вконтакте.


Таким Єгурний був у Петербурзі.



А так він виглядає на Донбасі. 

пʼятниця, 2 січня 2015 р.

Про настання Нового року українців сповіщатимуть дзвони Михайлівського Золотоверхого собору

Відтепер про Новий рік українцям сповіщатимуть дзвони Михайлівського Золотоверхого собору. Таку традицію запропонував запровадити президент Петро Порошенко. «Пишаюсь, що наші українці в критичних ситуаціях забувають про особисту безпеку і демонструють справжню козацьку вдачу, любов до ближнього та взаємодопомогу. Щиро вдячний Михайлівському Золотоверхому монастирю, що там відкрили двері і захистили студентів. 

З великим задоволенням започатковую нову традицію – відтепер Новий рік на всю Україну завжди сповіщатимуть дзвони Михайлівського Золотоверхого, монахи якого заслужили на таку честь», - повідомляється в FB президента. 

Нагадаємо, що цього року головну ялинку країни вперше встановили на площі біля Михайлівського собору.


четвер, 25 грудня 2014 р.

Московський патріархат канонізував українського отамана

Українська Православна Церква Московського патріархату приєднала до лику святих останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. Про це повідомляє прес-служба УПЦ МП. "Священний Синод 23 грудня розглянув рапорт голови Синодальної комісії з канонізації святих архієпископа Херсонського і Таврійського Іоанна, на основі чого благословив місцеве прославлення та шанування в межах Запорізької єпархії останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського", - йдеться у повідомленні. 

Також були затверджені молитви Калнишевському, його іконописне зображення і день його пам'яті - 31 жовтня за старим стилем і 13 листопада - за новим. 

Нагадаємо, Українська Православна Церква Київського патріархату канонізувала Петра Калнишевського ще в 2008 році.

вівторок, 2 грудня 2014 р.

Слово Патріарха Філарета на Молитві за Україну

Ваше Блаженство! Ваші Преосвященства! Всечесні отці, дорогі браття і сестри! Слава Ісусу Христу!

Україна, після отримання своєї Незалежності, переживає складні часи. Проти нас звершена агресія з боку братнього російського народу. Агресія від того, хто повинен бути гарантом недоторканості нашої території. І він, замість того, щоб бути гарантом, відібрав від нас тимчасово Крим, а тепер зазіхає на Донбас, і не тільки на Донбас, а й на значну частину України.

Що нам треба робити у ці складні часи? Нам треба звертатись, насамперед, до Бога. До Того Бога, Який сказав, що волосина не падає з голови без Його волі. Якщо волосина не падає без Його волі, то і все, що відбувається, теж відбувається з Його попущення. І ми, дорогі браття і сестри, повинні звертатись насамперед до Нього, щоб Він помилував нас. А гріхів у нас багато, і гріхи наші стали причиною всіх цих скорбот і смертей. Тому нам треба, насамперед, каятись у своїх гріхах, бо найбільшим нашим ворогом є не Росія, а найбільшим ворогом є корупція. Через неї всі біди в Україні. Тому ми повинні виправляти свої гріхи. А Господь Милосердний, Він бачить і віру нашу, і смирення наше, і чує наші молитви, і знає, що ми йдемо шляхом правди. Не ми нападали, а на нас напав ворог. Ми свою ядерну зброю віддали, гарант скориставшись нашою слабкістю, звершив агресію. Скажіть, з ким буде Бог? З правдою чи з неправдою? З правдою! Правда на нашому боці, тому Бог з нами. А де Бог, там перемога.


Подивіться, дорогі браття і сестри, що відбувається в Україні. Створюються батальйони; майже у кожній області свої батальйони, які йдуть на схід. Чого вони туди ідуть? Помирати за свою землю, за свій народ, за свою сім’ю. А Господь сказав, що ніхто немає більше тієї любові, як хто душу свою, тобто життя своє, віддасть за друзів своїх. Дивіться, дорогі браття і сестри, як народ наш український став жертовним, милосердним, віддають останнє для наших воїнів, які захищають нашу свободу і наше життя. Хіба це не виявлення любові до ближніх?

Бачить Господь і гріхи наші, але бачить і нашу любов. І тому дасть нам перемогу, і незабаром дасть нам перемогу, тому що Він Милостивий, а ми просимо Його. І сьогодні по всій Україні, у кожному обласному центрі збираються віруючі, духовенство і моляться до Бога. І ви думаєте, що Господь не почує нашу молитву? Почує, бо Він заради нас зійшов на землю і дав Себе розіп’яти на хресті заради нашого спасіння. То невже Він не послухає нас і не буде Милостивим до нас? Безумовно буде Милостивим, тому ми будемо Його прославляти. Йому слава навіки віків! І слава Україні!

(Слово виголошено після Молитви за Україну - молебна і акафіста до Покрова Божої Матері на Михайлівській площі м. Києва, 30 листопада 2014 року Божого)

понеділок, 1 грудня 2014 р.

Папа Римський і патріарх Константинопольський закликали до миру в Україні

Папа Римський Франциск і патріарх Константинопольський Варфоломій І закликали до миру в Україні і звернувся до всіх сторін задля вирішення конфлікту продовжити діалог на основі міжнародного права, пише “Радіо Свобода“. Високі служителі церков опублікували з цього приводу спільну декларацію, наголосивши на важливості досягнення миру в Україні. 

«Ми закликаємо всіх зацікавлених сторін йти шляхом діалогу та поваги міжнародного права з метою покласти край конфлікту і дозволити всім українцям жити в гармонії», – йдеться у зверенні. Крім того, провідники двох найбільших гілок християнства закликали припинити насильницьке переслідування християн в Сирії та Іраку з боку бойовиків Ісламської держави. 

Лідери римо-католицької та православної церков також закликали до «конструктивного діалогу з ісламом на принципах поваги і дружби». Папа Римський відвідує Туреччину з п’ятниці по неділю для підтримки відносини між представниками різних конфесій і релігій.


Екзарх Київського Патріархату в Греції молився за Україну

Сотні українців взяли участь у заході-молебні, що відбувся під егідою Української асоціації в Афінах у дворі Заппіон. Діти української школи "Tрембіta", танцювали, співали українські народні пісні та поставили театралізовану виставу, на тему подій, які мали місце рівно рік тому в Києві на центральній площі Майдані Незалежності. Усіх присутніх розчулила молитва однієї дівчинки, що прочитала молитву за мир і незалежність України. 

Участь у святковому заході взяв єпископ Херсонеський Хризостом, екзарх Української Православної Церкви Київського Патріархату в Греції у супроводі духовенства. 

У своєму виступі владика Хризостом передав усім присутнім вітання та благословення від Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та побажав, щоб в Україні запанували мир, любов і злагода. Джерело



















четвер, 13 листопада 2014 р.

Україна має готуватися до виснажливого протистояння з Росією - заява Кравчука і Ющенка

Україні не варто сподіватися на швидке вирішення конфлікту на Сході й варто готуватися до тривалої боротьби, адже Україна - лише початок стратегічної гри, яку веде Росія. Про це йдеться у спільній заяві президентів України Леоніда Кравчука (1991-1994 рр.) та Віктора Ющенка (2005-2010 рр.).

"Україна має готуватися до протистояння, важкого і виснажливого. Світ має збагнути, що сьогодні незалежна суверенна європейська Україна - це і є його геополітична зброя проти імперських претензій Росії", - йдеться у документі.

Кравчук і Ющенко також зазначили, що під час виборів президента України та позачергових виборів до Верховної Ради українці однозначно підтвердили власний європейський вибір, бажання позбутися комуністичного та авторитарного минулого, модернізувати країну за європейськими стандартами. Ці прагнення визначатимуть надалі діяльність влади, яка вже досягла "перших успіхів" на цьому шляху.

Разом з цим, на думку президентів, реальних зрушень поки що недостатньо. Влада так і не спромоглася зупинити втягування України до кремлівського сценарію окупації і перетворення східних територій на криміналізовані проросійські анклави.

Кравчук та Ющенко зауважили, що міжнародні переговори у різних форматах, у тому числі переговори  у Женеві, Мілані та Мінську, до цього часу не принесли жодних реальних змін у плани Кремля ліквідувати Українську незалежну державу методами гібридної війни.  Жодного дня бойовики не дотримали перемир'я, а Росія не припиняла потік зброї та незаконне вторгнення військ в Україну.

"Сьогодні є всі підстави констатувати, що захоплені терористичними організаціями "ЛНР" і "ДНР" території повністю вийшли з-під контролю української влади. Не зважаючи на присутність моніторингової місії ОБСЄ, через український кордон вільно проходять російські війська і техніка, так звані гуманітарні конвої", - йдеться у заяві.

Відповіддю на такі дії, на переконання обох політиків, має бути модернізація Збройних сил України та реформи в усіх сферах суспільно-економічного та політичного життя. При цьому Україна має радикально змінити економічну та соціальну політику щодо захоплених територій, припинити постачання енергоносіїв та фінансування виплат, якими можуть скористатися терористи.


"Не можна коштом українського бюджету нищити український суверенітет. Водночас, має бути знайдений механізм захисту пенсіонерів та інших вразливих груп, які опинилися на окупованій території", - наголошують президенти. Для доставки на окуповані території пенсій та соціальних виплат вони пропонують скористатися допомогою Червоного Хреста та інших міжнародних гуманітарних організацій.

Коментуючи прагнення ватажків самопроголошених республік вийти на прямі переговори з політичним керівництвом України, Кравчук і Ющенко одностайні в думці, що глава європейської держави не може домовлятися з терористами, які насправді є лише інструментом у великій геополітичній грі Росії.

"Ми маємо заявити свій ультиматум - ті, хто відмовиться скласти зброю і продовжить вбивати, морити людей голодом і холодом, зазіхати на територіальну цілісність України, будуть знищені. В Україні буде наведено державний порядок відповідно до українських законів та міжнародних норм права", - наголошується в документі.

Президенти констатують, що жодних переговорів за участі цих злочинних груп далі бути не може, адже це були б торги з приводу існування України як незалежної держави: "Такі переговори неможливі за жодних умов. Навіть за бажання міжнародних структур та європейських сусідів".

Лідери підкреслили, що ситуацію на сході країни потрібно розглядати у реальному масштабі. Вона є складовою російського зовнішньополітичного курсу.

"Військова агресія, анексія територій, усі можливі порушення міжнародного, в тому числі гуманітарного права - це стиль кремлівської політики, суть якої - утримання України в орбіті власних інтересів. Це ... конкретні дії з перегляду міжнародного порядку" - заявили Кравчук та Ющенко.

Вони підкреслили - час ілюзій минув: Росія не проявить поваги до демократичних держав, Путін не перетвориться з агресора на миротворця. Світ має збагнути, що сьогодні незалежна суверенна європейська Україна - це і є його геополітична зброя проти імперських претензій Росії. Водночас, у самої України немає іншого шляху, як тісніша інтеграція з ЄС та приєднання до НАТО.

"Сусідство Росії робить можливим збереження суверенітету і територіальної цілісності України лише через заявку на членство у НАТО. Цей намір потрібно формалізувати", - наголошують президенти.

Вони нагадали, що Україна, яка відмовилася свого часу від ядерної зброї заради міжнародної стабільності та миру, не отримала від країн-учасників Будапештського меморандуму жодних гарантій безпеки, й опинилася наодинці з агресією з боку одного з підписантів. В такий ситуації Україна має повне право розраховувати на всебічну, в першу чергу військову, підтримку з боку Заходу.