Львівські католики побачили "оригінал" Божого Лику

До Львова з особистої захристії Папи Римського прибула унікальна реліквія – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа, яка за всю свою історію перебування у Ватикані вдруге покинула його. Відсьогодні до 15 лютого святиня буде виставлена до почитання у соборі святого Юра. Як передає кореспондент IA ZIK 30 січня, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) у співслужінні з владиками Синоду УГКЦ звершив у церкві Юра вечірню, після якої відкрив для привселюдного почитання Нерукотворний образ Ісуса Христа.

До храму прийшло дуже багато людей. За словами прес-секретаря Львівської архиєпархії УГКЦ, капелана Львівської міськради о. Павла Дроздяка, паломники прибули і продовжують прибувати зі всієї України.

«Це є справжня реліквія, оригінал. На ній – найдавніше зображення обличчя Ісуса Христа. Вона прибула до Риму з Едесси, дорогою побувавши у багатьох різних місцях. Згодом, у 1870 році, зважаючи на те, що це одна з найцінніших реліквій, Блаженний Папа Пій ІХ наказав перевезти її до Ватикану. З того часу цю реліквію лише вдруге дали до Богопочитання у храмі. Крім того, Ватикан вперше дозволив цілувати її. Це – як виняток для України у такий складний для неї час. Також це присвячено 25-річчю виходу УГКЦ з підпілля, – розповів журналістам о. Павел Бенедік, відповідальний за приватну Папську захристію у Ватикані.

О. Роман Кравчик, адміністратор собору святого Юра, зазначив, що коли натрапив у літературі на цей Нерукотворний образ, то захопився ідеєю привезти його в Україну.

«Мені говорили, що неможливо, аби Ватикан дозволив вивезти за його межі реліквію світового значення. Але молитва і добрі наміри, віра перемагають усе. Ми почали працювати і реліквію таки вдалося привезти до нас. Для України зараз це дуже потрібно», – підкреслив він.

На початку богослужіння Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) наголосив на тому, що ми сьогодні маємо унікальну можливість – «побачити Боже обличчя». За його словами, Нерукотворний образ Ісуса Христа Ісуса – це реліквія, що є свідком земного життя Спасителя.

«Ісус Христос взяв особисто в руки цей обрус і притулив до свого обличчя. Тому він називається нерукотворним. Цим обрусом він зцілив Едесського царя від прокази. А сьогодні споглядати обличчя нашого Спасителя на цьому Нерукотворному образі можемо ми з вами», – зазначив Блаженніший.

Він додав, що цими днями ми так шукаємо Божого лиця і бачимо, що Він не просто привертає до нас своє обличчя, а дає нам його поцілувати – «як дитина цілує лице свого батька».

«Коли дитина бачить свого отця, то почувається впевнено, зникають усі страхи, висихають сльози, – підкреслив Глава УГКЦ. – Тому дякуємо сьогодні нашому Богові-Отцеві за його любов до нашого народу і Спасителеві – Ісусові Христові, який діянням Духа Святого робить своє обличчя для нас доступним».

Додамо, що святиня буде виставлена до почитання у соборі святого Юра до 15 лютого.

«Храм відкритий з 07.00 до 23.00. Кожен може прийти і помолитись, а також відчути ту благодать, яка йде від цього образу», – наголосив о. Павло Дроздяк.

Він додав, що умови виставлення Нерукотворного образу вимагають посиленої охорони.

«Посилена охорона як всередині храму, так і ззовні. Це є особлива вимога Апостольської столиці, оскільки йдеться про унікальну автентичну реліквію, яка за всю свою історію вдруге покинула Ватикан», – зауважив капелан ЛМР.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що усіх, хто збирається відвідати собор св. Юра, закликають не брати з собою жодних зайвих предметів, великих валіз чи будь-чого, що могло б зашкодити безпеці людей і реліквії.

Читати далі...

Монахиня-капелан служить у військовому шпиталі

Перша і поки що єдина в Україні жінка-капелан служить у військовому шпиталі у селищі Черкаське Дніпропетровської області. Симеона - монахиня Свято-Введенського монастиря має дві освіти. За фахом жінка психолог. Проходила курси медичної підготовки. Через це, навіть, отримала повістку в армію. Та через сан її не зарахували до збройних сил. Тоді монахиня пішла служити капеланом.

 Джерело: 5 канал

Читати далі...

Меморандум про єдину Україну та єдину Українську Помісну Православну Церкву (ФОТО)

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
САРНЕНСЬКА ЄПАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
РІВНЕНСЬКА ЄПАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
РІВНЕНСЬКА ЄПАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ-КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
РІВНЕНСЬКО-ВОЛИНСЬКА ЄПАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
ЛУЦЬКИЙ ЕКЗАРХАТ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

МЕМОРАНДУМ

про єдину Україну та єдину Українську Помісну Православну Церкву

13 листопада 2014 року                                                                                                        м. Рівне

Рівненська обласна державна адміністрація, як орган виконавчої влади, що діє на підставі Конституції України та Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, в особі голови РИБАЧКА Сергія Леонідовича та в особі заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань САВЧУКА Олександра Івановича,

Сарненська єпархія Української Православної Церкви, що діє на підставі Статуту, в особі керуючого єпархіальним управлінням митрополита Сарненського і Поліського АНАТОЛІЯ,

Рівненська єпархія Української Православної Церкви, що діє на підставі Статуту, в особі керуючого єпархіальним управлінням митрополита Рівненського і Острозького ВАРФОЛОМІЯ,

Рівненська єпархія Української Православної Церкви – Київський Патріархат, що діє на підставі Статуту, в особі керуючого єпархіальним управлінням архієпископа Рівненського і Острозького ІЛАРІОНА,

Рівненсько-Волинська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви, що діє на підставі Статуту, в особі керуючого єпархіальним управлінням митрополита Львівського МАКАРІЯ,

Луцький Екзархат Української Греко-Католицької Церкви, що діє на підставі Статуту, в особі правлячого єпископа екзарха Луцького ЙОСАФАТА,

цим Меморандумом про єдину Україну та єдину Українську Помісну Православну Церкву визначили наступне:

1. Всі православні церкви Рівненської області визнають і моляться за цілісну і єдину державу – Україну.

2. Всі православні церкви Рівненської області виступають за створення єдиної Української Помісної Православної Церкви.

3. Всі православні церкви Рівненської області засуджують дії Росії як агресора та інших держав щодо захоплення території України та посягання на цілісність і державний суверенітет України.

4. Всі православні церкви Рівненської області засуджують розпалювання міжрелігійної ворожнечі і захоплення православних храмів однієї конфесії іншою.

5. Всі православні церкви Рівненської області не заперечують релігійне волевиявлення жителів Рівненщини щодо конфесійної належності згідно із Законом України „Про свободу совісті та релігійні організації”.

Виходячи з вищевикладеного, сторони домовилися про створення робочої групи, до складу якої будуть делеговані представники всіх сторін-підписантів для врегулювання спірних ситуацій і взаєморозуміння та для створення підгрунтя для створення єдиної Помісної Православної Церкви в Україні.

Меморандум складено українською мовою у 9 примірниках.

Керуючий Сарненською єпархією УПЦ Митрополит Сарненський і Поліський АНАТОЛІЙ,

Керуючий Рівненською єпархією УПЦ Митрополит Рівненський і Острозький ВАРФОЛОМІЙ,

Керуючий Рівненською єпархією УПЦ-КП Архієпископ Рівненський і Острозький ІЛАРІОН,

Керуючий Рівненсько-Волинською і Таврійський УАПЦ Митрополит Львівський МАКАРІЙ,

Правлячий єпископ Луцького Екзархату УГКЦ ЙОСАФАТ,

Голова Рівненської обласної державної адміністрації С. РИБАЧОК,

Заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації О. САВЧУК.

Читати далі...

УГКЦ більше не визнає канонічність Київського Патріархату

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) заявив про те що УГКЦ визнає Українську Православну Церкву Московського Патріархату єдиною канонічною Православною Церквою в Україні і "поважає канони та внутрішній порядок православної сторони".   Про це він сказав в ефірі SiriusXM The Catholic Channel 16 жовтня, повідомляє департамент інформації УГКЦ.   

"Сьогодні для нікого не є секретом, що єдиною канонічною Православною Церквою в Україні, тобто такою, яка перебуває в повноті сопричастя зі світовим православ’ям, є Українська Православна Церква в єдності з Московським патріархатом. Існують й інші православні церковні спільноти, які в часи незалежності України, у різний час та з різних причин, відлучилися від цього патріархату; їх інші Православні Церкви вважають неканонічними”, - зазначив глава УГКЦ.   

“Ми, як Східна Католицька Церква, вболіваємо з приводу цих поділів в українському православ’ї, але поважаємо канони та внутрішній порядок православної сторони. Ніколи з нашого боку не було намагання втручатися у внутрішні справи Православної Церкви, чи дискутувати про її канонічність, чи заохочувати якусь спільноту від когось відколюватися. Новими розколами, від’єднаннями чи приєднаннями цій справі не зарадиш”, - підкреслив Блаженніший Святослав.   

“Ми переконані, що українські православні дадуть собі раду без нас. Разом із тим сподіваємося, що ці розколи в недалекому майбутньому вдасться залікувати. Яку роль тут відіграють Москва чи Константинополь, якою буде ця єдина помісна Православна Церква в Україні – побачимо”, - підсумував глава УГКЦ.   

Як повідомляв УНІАН, 17 жовтня у Ватикані відбулася зустріч Папи Римського Франциска і голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополита Волоколамського Іларіона (Алфєєва), на якій глава ВЗЦЗ МП розповів понтифіку про ситуацію на сході України і повідомив про залученність УГКЦ, на думку РПЦ, у політичний конфлікт. Cторони обговорили різні аспекти православно-католицької взаємодії.

Читати далі...

Презентовано книгу А.Аржаковського «Очікуючи на Всеправославний собор. Книга II»

2 жовтня 2014 року відбулася презентація книги вченого-богослова, директора-засновника Інституту Екуменічних Студій Антуана Аржаковського «Очікуючи на Всеправославний собор. Книга II» в приміщенні Українського католицького університету (вул. Хуторівка, 35а). 

Вихід книги у світ підтримали Тарас Курилець, докторант Папського університету св. Томи Аквінського; Андрій Юраш, релігієзнавець, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка; Олександр Саган, доктор філософських наук, професор Інституту філософії ім. Г.Сковороди; Віталій Хромець, доцент кафедри культурології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. 

Книга є надзвичайно актуальною, оскільки вже визначена дата "Всеправославного собору" - дні П'ятидесятниці 2016 року. Автор пише про розуміння важливості Всеправославного собору, роль екуменізму та екуменічних наук у світі, а також намагається знайти шляхи міжхристиянського діалогу. 

Тарас Курилець розповів про важливість книги та труднощі, пов’язані з її публікуванням: «Книга написана мовою високо-наукового рівня, тому були труднощі в перекладі, зокрема богословських термінів. Вона порушує величезне коло питань на актуальні проблеми – від церковних і соціальних до філософських». 

Відбулась презентація книги Антуана Аржаковського «Очікуючи на Всеправославний собор. Книга II»

Як зазначив сам автор, його праця – це особистий шлях розуміння важливості екуменізму як дружнього діалогу, завдяки якому ми можемо подолати багато проблем в релігійному житті православ’я. 

«Автор не просто констатує факти, але дає поради людям, які працюють над проведенням Собору», - говорить Олександр Саган. 

За словами Андрія Юраша, Антуан Аржаковський є символом нової, модерної православної думки, а сама книга. «Це спонука для роздумів. Це теологія, церковна ідеологія, що змушує нас шукати мир у собі і мир ззовні». – вважає Андрій Юраш. 

Важливість книги відмітив Віталій Хромець: «Її ідея – старт для міжхристиянського діалогу та теологічної науки в Україні». 

Читати далі...

У Львові презентовано книгу «Йосиф Сліпий. Спомини»

11 вересня у м. Львові під час XXI Форуму видавців було презентовано книгу «Йосиф Сліпий. Спомини» Це особисті спогади Патріарха Йосифа Сліпого, яким уже 50 років від дати написання. Видання приурочене до 30-ття з дня смерті Патріарха Йосифа Сліпого і є бестселером сучасності, адже цей рукопис довго був під замком. Ця книга увійшла у 20-ку найкращих книжок Форуму-2014 року.

Як зізнаються редактори о. д-р. Іван Дацько та д-р. Марія Горяча, серйозна робота над працею розпочалась з червня 2012 року  і тривала  два роки. Д-р. Марія Горяча особисто не знала Патріарха Йосифа Сліпого, але взялась за редагування книги. Вона під час презентації відзначила, що саме глибоке почуття відповідальності зробило з нього провідника і лідера. 

«Йосиф Сліпий не здався, не зламався. Це був муж молитви. Молитва допомагала вистояти, коли уже не було сил».  – розповіла д.-р. Марія Горяча. За її словами, у «Споминах» є багато недомовок, їх треба читати поміж рядків, особливо у табірний період, бо чимало є інформації, яку він замовчав. «Робота над працею була важкою, адже рукопис не був написаним, а надиктованим секретарю Іванові Хомі». – додала вона. 

Книга вийшла в світ завдяки головному редактору о. д-ру. Іванові Дацьку, який був 8 років особистим секретарем Патріарха. «Я відчув відповідальність перед історією, щоб оприлюднити ці «Спомини», і постановив, що докладу всіх для цього зусиль. - розповів о. д.-р. Іван Дацько. - Адже це енциклопедія історії УГКЦ у період життя Патріарха Йосифа Сліпого, і є цінною історичною, науковою книгою для української публіки». У книзі є не лише спомини Патріарха, але й коментарі упорядника д-ра Марії Горячої, документи про переговори митрополита Йосифа Сліпого з радянською владою, спогади Нормана Казенса, журналіста, що брав участь у звільненні  Йосифа Сліпого. 

Блаженніший Кардинал Любомир (Гузар) висловив своє захоплення від видання книги листом, адже не зміг особисто бути на заході. У ньому він відзначив неймовірну  працьовитість Патріарха Йосифа Сліпого і його активність після років таборів і заслання. «Марнування часу в очах Патріарха Йосифа було одним з найбільших гріхів», - поділився Блаженніший Любомир Гузар. 

У Львові презентовано книгу «Йосиф Сліпий. Спомини»

В свою чергу, ректор УКУ о. Богдан Прах вважає, що ця книга є дороговказ для кожного вірного нашої Церкви. «Коли будемо ці сторінки перегортати, ми побачимо ким був блаженної пам’яті Йосиф Сліпий:  не що він написав, не що він говорив, але ким він був, з ким зустрічався. Там побачите біографії сотні людей, яких він зустрічав, з якими він будував торішнє майбутнє», - сказав він. 

«Рідко з’являється такий твір, який настільки добре опрацьований. Ви впізнаєте в ній всю епоху. Ми в цей час шукаємо опору. А його постать дає наснагу, адже він у віці перейшов через табори, заслання, в’язницю і витримав. Він свідчив, що правда переможе», - розповів свої враження від книги президент Українського католицького університету Преосвященний Владика Борис (Ґудзяк). 

Під час презентації вітальне слово виголосили також голова Львівської Обласної Ради  Петро Колодій та рецензенти книги «Споминів» професор Ґданського університету Ігор Галайда, науковець та історик Ігор Скочиляс, та історик Ляна Гентош. 

За словами о. д.-ра Івана Дацька, книгу планують видати ще одним накладом і перекласти іншими іноземними мовами. 

Читати далі...

Церква іде на війну разом із солдатами

Під кулями та снарядами греко-католицький священник отець Іван Гуня ризикував своїм життям поряд з українськими солдатами на cході України. Священики з усієї України ризикують життям разом із солдатами. Там іде війна. Справжня війна, де стріляють, вбивають. Ми попали один раз під обстріл такий... Два рази там обстрілювали нас. Ну звичайно, як на війні. Для мене це – звично, а для багатьох людей – дуже важко, – говорить капелан Самооборони Майдану Тернопільщини отець Іван Гуня.

Воїни потребують духовної підтримки

За плечима в отця Івана – війна в Афганістані та служба капеланом Самооборони Майдану Тернопільщини. Тепер його духовної підтримки потребують воїни, які протистоять сепаратистами та російським найманцям.

Смерть дивиться їм в очі. Відчуття близькості кінця і смерті відповідно приводить людину в певний стан такої замкненості, депресії, в якій людина сама не знає, що вона хоче. І відповідно їй треба допомогти. Молитвою і духовною зміною цього внутрішнього стану людини, коли він зрозуміє, що це – природно на війні бачити, відчувати близько смерть. Але важливо і природно для людини боротися за життя, – говорить отець Іван Гуня.

Батальйон небайдужих допомагає харчами та спорядженням

Допомагає українським воїнам і Православна Церква Київського Патріархату. Архієпископ Полтавський Федір координує роботу волонтерів Полтавського батальйону небайдужих, який збирає благодійну допомогу для земляків, які беруть участь в АТО. На передову відсилають не лише харчі, а й військове спорядження: броньовані та розвантажувальні жилети, тактичні окуляри.

Полтавські волонтери зібрали для армії майже 300 тисяч грн

Звіти про використані кошти викладають на сторінці Батальйону небайдужих в мережі Facebook. На даний час волонтерам вдалося зібрати для армії 300 тисяч гривень.

Біженцям допомагають не лише житлом, а й працевлаштуванням

Священник Київського патріархату отець Микола допомагає розселити біженців зони АТО в Центрі реабілітації та соціальної допомоги, що діє при місцевій православній громаді в селищі Коцюбинське на Київщині. В Центрі проживає більше 100 біженців з різних міст Донеччини. Їм не лише допомагають знайти дах над головою, а й влаштуватися на роботу.

Відвідувачі магазинів самі обирають, що купити та пожертвувати

Так збирає допомогу мешканцям звільнених від сепаратистів Слов'янська і Миколаївки отець Захарія з Православної Церкви Московського патріархату. Відвідувачам гіпермаркету роздають список продуктів, яких потребують жителі зруйнованих міст, і кияни охоче допомагають співвітчизникам. Аби не вигнали, отець Захарія залучив до акції свого друга актора – Володимира Горянського.

Люди йдуть і кажуть: "Яке вам велике спасибі. Ми хочемо допомогти, але не знаємо як і куди. І ось, ось такі акції, де ми стоїмо біля мегамаркетів, біля великих магазинів і говоримо, що потрібно – піти в магазин, і для людей, які потребують, щось купити потрібне і віддати, –  говорить актор Володимир Горянський.

Допомогу, зібрану Церквою, отримали жителі Слов'янська

За плечима в отця Захарії – служба православній пастві під час конфліктів в Лівії та Сирії, поранення. Тепер лікувати рани, завдані війною, йому доводиться у власній країні. В Слов'янську допомогу, зібрану православними волонтерами, отримали до двох тисяч мешканців міста.

Протестантський пастор організував евакуацію мешканців Слов'янська

Допомогти ближнім в біді намагаються і протестанти. Баптистський пастор зі Слов'янська Петро Дудник організував евакуацію жителів міста, коли його контролювали сепаратисти. Наляканих мешканців приймали, годували, допомагали з одягом, грошима та медикаментами християни-баптисти в місті Ізюм Харківської області.

Українські іудеї рятують єдиновірців

Врятувати єдиновірців, які гинуть під час бойових дій на сході України, намагаються також українські іудеї.

Те, що відбувається там – це схоже на те, що в Секторі Газа. Тобто бойовики. Тобто незрозуміло звідки отримає удар. Жителі під обстрілами. Бойовики прикриваються місцевими жителями. Стріляють з шкіл, з лікарень. Тобто почерк скрізь – один і той же, – головний рабин України Моше Асман.

За допомогою іудейської громади, біженців з зони АТО розміщують в санаторії в місті Шпола на Черкащині. Поранених українських силовиків відправляють на лікування до Ізраїлю.

В лавах Нацгвардії з сепаратистами воюють воїни-мусульмани

Воїни-мусульмани, які воюють з сепаратистами в лавах Нацгвардії, отримують від єдиновірців халяльну їжу, яку мають вживати в місяць Рамадан, та духовну літературу.

Ми знаходимо людей, які згодні прийняти сім'ї біженців. Зараз у нас місяць Рамадан. І кожен мусульманин старається допомогти іншому, якщо він має можливість. І ось ми за цей час за Рамадан допомогли більш ніж 40 сім'ям біженців, які мали потребу сааме в продуктах. Кожна сім'я отримала десь по 30 кг продуктів, – речник Духовного управління мусульман України "Умма" Олег Гузік.

Сепаратисти називають себе "православними воїнами"

Підтримкою церкви намагаються заручитися і сепаратисти. Нерідко вони називають себе російськими "православними воїнами", а одна з терористичних груп, що діють на сході України, називається Російською православною армією.

Священик з Луганщини очолював збройний загін сепаратистів

Віра не заважає терористам влаштовувати вогневі позиції поблизу храмів та дитячих закладів. Тим часом деякі місцеві священники Донеччини та Луганщини з георгіївськими стрічками благословляли сепаратистів на збройну боротьбу з українськими воїнами.

Священником виявився затриманий СБУ ватажок озброєного загону сепаратистів Володимир Марецький, який в травні намагався зірвати президентські вибори в одному з селищ Луганщини. Єпархіальна рада усунула священника-сепаратиста від пастирських обов'язків.

Чимало православних чинять сепаратистам пасивний спротив

"Хресні ходи" та "освячення", що їх влаштовують сепаратисти, тепер зазвичай відбуваються без священників. На окупованих територіях чимало православних чинять сепаратистам пасивний спротив. Так, били дзвони православного собору в Донецьку, коли донецькі водії гудками своїх автівок влаштували акцію на підтримку єдності України.

Жертвами терористів стають нові християнські мученики

Жертвами сепаратистів та російських найманців стають нові християнські мученики. В травні в Костянтинівці найманці-чеченці вбили позаштатного священника Московського патріархату отця Павла, який біля блокпосту  намагався врозумити сепаратистів. В Слов'янську сепаратисти розстріляли чотирьох прихожан протестантської церкви – двох дияконів та синів пастора, називаючи їх зрадниками російського народу.

Іудеям в Донецьку погрожували конфіскацією майна та виселенням

Мусульмани вимушені або відмовитись від нічної молитви в мечеті, або лишатись в ній до закінчення комендантської години. Про погрози з боку сепаратистів повідомляли також іудеї Донецька. В квітні невідомі в балаклавах розклеїли поблизу синагоги листівки з вимогою всім євреям пройти в ДНР реєстрацію вартістю 50 доларів. Тим, хто відмовиться, загрожували конфіскацією майна та виселенням.

Джерело:  Телеканал новин "24"

Читати далі...

Церква закликає до посту та молитви за єдність України

На вихідних в Івано-Франківську на майдані Шептицького за участю священиків та вірних УГКЦ, УПЦКП та УАПЦ відбувся Духовний майдан, присвячений Собору 12-и апостолів. Саме цього дня традиційно вшановують пам'ять про 12 апостолів, які, приймали мученицьку смерть за Христову віру, проповідуючи її по світу. Як повідомляють для ЗМІ в Архієпархії УГКЦ, під час Духовного майдану отцями спільно з мирянами було звершено молебень до Пресвятої Богородиці, а також молитви за примноження, поглиблення і зміцнення віри поміж українським народом та мир в Україні. 

По завершенні молитов голова Івано-Франківського міського проводу Спілки християнського відродження Богдан Марчук, з огляду на непростий для нашого народу та країни час, увагу присутніх акцентував на закликові Синоду Єпископів УГКЦ до вірних та всіх людей доброї волі щодня о 21.00 єднатися в спільній молитві за Україну а саме: 

• в понеділок – за успішне служіння Президента, Уряду та Верховної Ради України; 
• у вівторок – за ворогів: за навернення тих, хто переслідує і атакує нас;
• в середу – за українське військо;
• у четвер – за правоохоронні органи і міліцію;
• в п’ятницю - за поранених, полонених, біженців та їхні родини;
• в суботу – поминання померлих, зокрема загиблих воїнів і всіх невинно убієнних; 
• в неділю – за єдність і соборність України. 

Крім того в УГКЦ оголошено безперервний строгий піст, який згідно з розпорядком, в Івано-Франківській Архієпархії припадає на середу.

  "Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі". Сьогодні, як ніколи, особливо актуальні слова Господа до апостола Павла, якого мучили власні слабкості. В цей нелегкий для України час Всевишній піднімає  український дух і дає можливість мужньо повстати проти ворога. Говорить митрополит Галицький, керуючий Івано-Франківською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви Андрій (Абрамчук): слухати аудіо

Читати далі...

Безглузде речення у священичій присязі

На відміну від наших Східних Церков-сестер, і навіть від Римо-Католицької Церкви, в УГКЦ кандидати на священство складають перед рукоположенням священичу присягу. (Детальніше про неї див. тут: Петро Сабат. Історія та богослов’я акту визнання віри і присяги в чині рукоположення пресвітера УГКЦ. // Μετρον. Журнал з еклезіології і Церковного права, № 9. – Львів, 2012. – С. 113-126). 

Її текст первісно походить із «Служебника святителського», виданого у Львові у 1886 році, а актуальний, вживаний тепер в УГКЦ текст – з «Архиєратикону, або Святительського служебника», виданого в Римі у 1973 році та перевиданого Синодом УКЦ у 1988 році. Автор вищезгаданої статті пише, що цей служебник містить текст присяги в редакції, «майже ідентичній» редакції «Служебника святителського» 1886 року (op. cit., C. 119).

В тексті присяги із «Служебника святителського» 1886 року, серед інших пунктів, щодо яких присягає кандидат на священство, знаходимо таке речення: «Присягаю им?нїи церковныхъ не растачати, ни заставляти, ни продавати, ниже братству церковному выдавати на якую нибудь потребу къ проданию или къ заставлению» (op. cit., C. 119, підкреслення моє – П.Г.): тут йдеться про те, щоби священик ні сам не продавав чи віддавав в заставу церковне майно, ні не допускав, щоби такими продажами чи заставами довіреного йому майна займалося церковне братство.

Натомість, в «майже ідентичній» і тепер повсюдно вживаній редакції «Архиєратикону, або Святительського служебника» 1973/1988 року це речення дещо скорочене (з наміром?): «Присягаю не марнувати церковних дібр, ані не заставляти, ані не продавати, ані церковному братству не видавати їх на яку-небудь потребу» (op. cit., C. 123, підкреслення моє – П.Г.). 

Ось тут-то й проблема!

Перше, що кидається у вічі/вуха кожного, хто читає/чує це речення, це – дрімучий клерикалізм, яким воно відгонить: так, неначе б «Церквою» був сам священноієрей, а церковне братство – ні, і тому воно не може і не сміє претендувати на якісь «церковні добра»: ними має одноосібно розпоряджатися тільки священик! Більше того, у присязі церковне братство прямо розглядається як ворожа структура, якій кандидат на священство присягається нічого не видавати «на яку-небудь потребу», тобто – ніде, нічого і ніколи!

(Подібне нагадує боротьбу Львівського єпископа Гедеона Балабана зі Ставропігійським братством у 1586-1594 роках. Не виключено, що дана присяга виводиться ще з тих часів та була ним запроваджена для духовенства, яке він рукополагав: аби воно стало його заприсяженим бойовим загоном у боротьбі проти Ставропігійського братства). І це при тому, що (щоб згадати лише цих двох!) і Митрополит Андрей Шептицький, і блаженний священномученик Еміліян Ковч високо цінують роль церковних братств і подають свої пастирські повчання про те, як ці братства повинні діяти і як духовенство повинне про них дбати 

(див.: 

1. Про церковне братство. Пастирські послання Андрея Шептицького Митрополита Галицького, Архиєпископа Львівського, Єпископа Каменця-Подільського до духовенства та до вірних своїх єпархій (1905 р.Б.). – Комісія у справах мирян УГКЦ: Львів, 2013; 

2. Блаж. Еміліян Ковч. Церковні братства. // Чому наші від нас утікають? – Свічадо: Львів, 2006. – С. 91-93).

А по-друге: така присяга автоматично чинить усіх священиків кривоприсяжниками, бо ж усі парохи й адміністратори, керівники «Третіх чинів» і т.п. таки дають церковним братствам на потреби, пов’язані з життям парохії чи спільноти: на катехитичну школу, на свічки і ладан, на бляху, огорожу і будматеріали, сестрицям на квіти, полотно, вишиття і хоругви, надають братствам парохіяльні приміщення для їхніх зборів і діяльності, і т.д. – не задумуючись при тому, як безглуздо вони на власному рукоположенні присягали нічого їм не давати! 

Певна річ, що безглуздя не зобов’язує, але доки наші кандидати на священство будуть це безглуздя бездумно повторювати? Бо я підозрюю, що якби кандидат самочинно відмовився складати саме таку присягу, то йому відмовили б у рукоположенні... (Примітно, що автор вищезгаданої статті, пропонуючи свої два оновлені варіанти присяги [див.: op. cit., C. 120-124], на дану проблему не звертає уваги й у пропонованих текстах залишає по даному питанню все, як є). 

Тому очікується від Синоду УГКЦ, що єпископи звернуть нарешті увагу на це безглузде й шкідливе для розвитку Церкви речення й чимскоріше усунуть його зі священичої присяги.

Петро Гусак

Читати далі...

Священики з Тернопільщини їдуть в зону АТО

Чимало отців із Заходу, зокрема Тернопільщини виявили бажання підтримати наших бійців у східній Україні. Та потрапити в зону АТО сьогодні не так просто. Бажаючі священнослужителі мають пройти акредитацію в Міноборони України, подавши письмову заявку. Таких отців, кажуть у Тернопільсько-Зборівській архієпархії, чимало. 

«Отець Роман Сало, монах з Колодіївки, який виявив таке бажання знаходитися там, бути там. Це його таке внутрішнє рішення, покликання. Він приходив за благословенням до митрополита. Митрополит його благословив і тепер він подав свої документи в Міністерство оборони», – розповів синкел з питань стратегії розвитку Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ Віталій Козак. 

Крім того, в цей час працює комісія з питань душпастирства охорони здоров’я, яка навідує стаціонарні та військові госпіталі. Днями польові госпіталі відвідали 2 священики з нашого краю, які також перебуватимуть в зоні АТО. 

У церкві Різдва Пресвятої Богородиці православної церкви Київського патріархату зізнаються, що також допомагають бійцям. Пожертви від парафіян збирають ще з початку Євромайдану. Зараз купують амуніцію, продукти і речі першої необхідності. Усе це за допомогою волонтерів регулярно відправляють в зону АТО. 

«Помагаємо ми не тільки воїнам, а й помагаємо, стараємся вже сьогодні помагати церквам на Сході, тому що там теж треба підтримку. Тому що священики з східної України стали вже зараз всі капеланами. Вони всі зараз на бойових постах разом з нашими солдатами, підтримують їхній дух бойовий, їх і сповідають, і причащають, і служать молебні, і просять в Бога заступництва», – каже настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП Олексій Гловацький. 

Протоієрей Олексій Гловацький наголошує, що сьогодні все духовенство, парафіяни повинні бути єдині у захисті Сходу своєї держави. В іншому випадку незабаром війна може дістатися і Заходу країни.

Читати далі...

Депутатка Фарiон уже не любить і УГКЦ?

Через забаганку депутатки вiйськовi священики вже третiй мiсяць не можуть взяти в оренду примiщення у Львовi. Цiкаво господарюють мiськi депутати Львова: комунальне примiщення площею понад 260 квадратних метрiв, а це майже пiвтора десятка кiмнат у самiсiнькому центрi Львова, пустують ще з минулого року. Орендувати примiщення готовий Центр вiйськового капеланства УГКЦ, проте вiд сесiї до сесiї обранцi нахабно виключають це питання з порядку денного. 

Центр вiйськового капеланства опiкується гарнiзонним храмом святих апостолiв Петра i Павла. Ця святиня ще в часи Євромайдану стала духовною домiвкою для учасникiв акцiй протесту, а в часи кривавих подiй капелани однi з перших органiзували збiр гуманiтарної допомоги та коштiв для поранених. Нинi, у час вiйськової агресiї на Сходi, отцi надають пiдтримку воякам української армiї. Та душпастирством серед вiйськових капелани не обмежуються, отож, постала потреба у додаткових примiщеннях. 

"При гарнiзоннiй святинi дiють волонтери, якi займаються соцiальною роботою з дiтьми-сиротами, студентськi капелани, дитячий хор, товариство анонiмних алкоголiкiв, якi допомагають людям позбутися залежностi та знайти стежку до Бога, -- розповiв отець Степан Сус, голова Центру вiйськового капеланства УГКЦ. 

- Цi спiльноти постiйно зустрiчаються, проте, крiм храму, примiщень у вiйськових капеланiв немає, тож зустрiчi вiдбуваються на хорах святинi. Такi умови не вельми зручнi, аби вести бесiду". У мiськiй радi, куди капелани звернулися ще восени торiк, запропонували примiщення на другому поверсi будiвлi на площi Мiцкевича, 5. Чому ж депутати, бiльшiсть яких -- це представники партiї Тягнибока -- Пупса, так не люблять Українську Греко-Католицьку Церкву? 

А все, як з'ясувалося, доволi просто пояснюється. На це ж примiщення око поклала депутатка й екс-комунiстка панi Фарiон. Як свiдчать документи, вона раптом вирiшила облаштувати там... власну приймальню. Байдуже що панi Фарiон уже має громадську приймальню. "Для нас це примiщення було б дуже практичним i дозволило б активнiше проводити дiяльнiсть. Зручно й те, що будинок неподалiк гарнiзонного храму", -- каже отець Степан Сус. Але, судячи з усього, панi Фарiон, впливаючи на депутатiв по партiйнiй лiнiї "Свободи", поступатись намiру не має. 

Можливо, це для неї, полум'яної комунiстки, що свого часу читала лекцiї з марксизму студентам-iноземцям, питання принципове: щоб примiщення не дiсталося "унiатам", як колись писала преса комунiстичної партiї, якiй вона так ревно служила. А поки мiськi обранцi вкотре вiдклали вирiшення цього питання, у мiськрадi бiдкаються, що зазнають збиткiв. 

"Допоки триває вибiр, кому ж iз заявникiв вiддати цю нерухомiсть, комунальне майно простоює, -- каже Iнна Свистун, начальник управлiння комунальним майном Львiвської мiськради. -- Бюджет втрачає кошти, а саме примiщення, яким нiхто не користується, псується". 

До речi Сесiя Львiвської мiської ради вкотре продемонструвала, що депутати, бiльшiсть яких представники партiї Тягнибока -- Пупса "Свобода", дбають тiльки про приватнi iнтереси. Зокрема, про громадян iз партiйними квитками та пiдконтрольнi їм бiзнес-структури. Наприклад, на сесiї депутати без проблем продовжили термiн оренди на чималий земельний надiл площею понад пiвтора гектара пiдприємству, де керiвником є одiозний депутат Гутник. Таку ухвалу обранцi прийняли без жодних запитань та обговорень. Бо яке може бути обговорення, якщо йдетья про бiзнес-iнтерес однопартiйця?

 Зате 35 питань, якi стосувалися iнших громадян мiста, депутатська бiльшiсть, що перебуває пiд цiлковитим контролем вiдомого кримiнального авторитета, зняла з розгляду без пояснення причин. Жадiбнiсть i нахабство депутiв партiї Тягнибока -- Пупса мають усi шанси незабаром увiйти до "Книги рекордiв України". 

 Юлiя Славінська // Львівські новини онлайн

Читати далі...

Глава УГКЦ розповів Папі про ситуацію в Україні

Під час зустрічі із Папою Франциском Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) розповів Святішому Отцеві про ситуацію в Україні, інформує VIDIA із посиланням на Департамент інформації УГКЦ. За словами Блаженнішого Святослава, Папа Франциск запевнив, що молиться за Україну і робить все можливе, щоб у нашій країні запанував мир і спокій. Святіший Отець також особисто привітав Главу УГКЦ із ювілеєм 20-річчя священичого служіння, який випадає в цей день.

Звертаючись до присутніх на аудієнції, Папа Франциск сказав про значення миру в побудові сучасного світу, наголосивши, що головним «будівничим миру є сам Христос». Святіший Отець привітав представників Східних Церков і подякував їм за їхній внесок у побудову миру та злагоди в тих країнах, які вони представляють. Він також закликав християн молитися, щоб його подорож на Святу Землю принесла «плоди єдності між християнами». «Вогонь П’ятдесятниці та сила Любові, – за словами Святішого Отця, – може зупинити вогонь зброї, ненависті та розбрату».

Додамо, що з 24-26 червня у Ватикані відбулися робочі засідання 87-ї пленарної асамблеї Конгрегації Східних Церков (РОАКО) – органу, котрий об’єднує різні доброчинні організації, які підтримують душпастирську діяльність Східних Церков. Цьогоріч особливу увагу було приділено ситуації в Україні.

Читати далі...

Західноукраїнська секта проти Євроінтеграції

Декілька років тому Анатолій Догнал — колишній священник римо-католицької церкви — незаконно перетнув чесько-український кордон і заснував у Львові церкву. Незареєстровану невизнану релігійну організацію в Україні люди згодом назвали «Чорним братством» або сектою Догнала. Своїх адептів сектанти почали вербувати три роки тому  у школах, лікарнях та держустановах. «Священники» зомбували людей, руйнували сім’ї, змушували переписувати на них майно, займались окультизмом. Ходили навіть чутки про ритуальні вбивства.

На закритих зборах в молитовних будинках людей нібито поїли чаєм з якоюсь магічною сумішшю, яка допомагала ними маніпулювати. «Черниці забрали у мене і моїх «одногрупниць» мобілки, не дозволяли виходити на вулицю, поїли нас чаєм  з трав’яним смаком. Після цього чаювання я почувалась млявою і сонною. Нас переконували, що телевізор та інтернет — це зло. Я зрозуміла, що тут щось нечисто і негайно звідти пішла», – розповіла львів’янка Наталія про свій досвід спілкування з сектою.

Справжні греко-католицькі священики запевняють, що з такими групами, дійсно, краще не мати справи. «Ці войовничі секти володіють гіпнозом і впливають на підсвідомість людей. Вони заманюють обіцянками вирішити проблеми», — переконує один із священників Української греко-католицької церкви.

Самого засновника церкви Анатолія Догнала судили за хуліганство і покарали штрафом. У 2012 році суд прийняв рішення депортувати хулігана з країни, але той нібито пропав. Зараз він у розшуку.

Проте навіть без керівника секта продовжувала «функціонувати» і стала справжньою проблемою західноукраїнського регіону. Довгий час львів’яни не могли провести недільну службу у церкві Петра і Павла. Під стінами церкви кілька місяців проводили свої ритуали адепти секти Догнала. Хоча на той час її діяльність вже була заборонена судом. Конфлікт так загострився, що віряни молилися в присутності наряду міліції, яка їх захищала. Проблема вичерпалась тоді, коли сектантам заборонили перебувати під стінами церкви і порушення цієї заборони каралась арештом.

З початком протестних акцій, пов’язаних зі зривом підписання Януковичем асоціації з ЄС, «догналівці» звернулися до президентів Росії та Білорусі із закликом «врятувати» Україну від євроінтеграції, ввівши на її територію війська. У своєму листі сектанти також оголосили зрадниками України лідерів української опозиції Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Володимира Кличка, які хотіли підписати  угоду з Європейським Союзом, в той час як «пріоритетом внутрішньої та зовнішньої політики США та ЄС є гомосексуалізм». Догналівці відзначили, що час для дипломатії закінчився і треба рятувати Україну.

«Саме до Вас кличемо SOS, щоб Ви направили миротворчі спецпідрозділи в Україну для збереження легальної влади та незалежності народу. Без Вашої охоронної допомоги буде проведено запланований путч і встановлена тотальна диктатура гомосексуалізму, поєднана з владою сексуальних маніяків і з жорстокою системою викрадення дітей у люблячих батьків», – йшлося у листі.

Представники секти написали його відразу після того, як Львів відвідав повноважний посол Сполучених Штатів Америки в Україні Джеффрі Пайетт.

«Одним з перших, з ким зустрівся новий посол США, який є гомосексуалістом і пропагує гомосексуалізм, був Глава УГКЦ Шевчук, який обіцяв йому підтримку. Він також відвідав Український Католицький Університет та представників місцевої влади у Львові, – написали догнали. – Група «Першого грудня», заснована кардиналом Гузаром, який пропагує гомосексуалізм, має таку ж програму — проведення путчу. Ми як правовірні єпископи від цих церковних зрадників відділилися і представляємо справжнє християнство, справжні моральні цінності і справжній патріотизм України».

Нещодавно відбулося символічне вивезення сектантів із Дрогобича. Але, схоже, «правовірні католики» не планують припиняти свою діяльність. Декілька днів тому представники секти Догнала були затримані під час засідання Львівської обласної державної адміністрації. Вони намагались «захистити» нового губернатора Львівщини Ірину Сех, оскільки її призначення на цю посаду викликало безліч критики серед галицької інтелігенції. Кого будуть захищати «догналівці» надалі,  і проти чого виступатимуть, залишається тільки здогадуватись.

Підготувала Дарія Гірна

Читати далі...

УГКЦ заявляє про спроби підкупу священиків

Ми отримали тривожний сигнал про те, що один із кандидатів у Президенти України вже робив спробу підкупу наших священиків на Львівщині. «Проте наші душпастирі рішуче відкинули цю корупційну пропозицію», - повідомив владика Богдан (Дзюрах), адміністратор Патріаршої курії УГКЦ у відеоблозі для «Живого.ТВ», повідомляє Департамент інформації УГКЦ. 

Продовжуючи свою думку, єпископ підкреслив, що така сумна інформація підтверджує актуальність Інструкції про поведінку священнослужителів УГКЦ під час політичних виборчих кампаній, що затверджена 63-ю сесією Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства 4 квітня 2014 року. Владика Богдан звернув увагу на те, що часто під час виборчих перегонів «різко зростає» релігійність як кандидатів, так і певних політичних сил. Часто вони починають фінансувати різні паломництва. 

«У цих зовнішніх побожних явищах прихована спроба маніпуляції авторитетом Церкви. Щоб уникнути цього, ми повинні пам’ятати, що організація молитовних заходів у передвиборчий період є прерогативою Церкви», - наголошує він, підкреслюючи, що священики з цього приводу отримують вказівки від Глави УГКЦ і свого єпископа. Проте, за його словами, не можна заборонити політикам, які переважно є віруючими людьми, просити про молитву за них чи брати участь у богослужіннях. 

Однак це потрібно робити в природний спосіб, щоб люди не відчували піару: «Ми закликаємо наших священиків не приймати прохання про окремі богослужіння (тільки за якогось кандидата чи політичну силу). Натомість у нас існує практика молитви за багатьох людей, до якої можна включити й ім’я певного кандидата».

Читати далі...

На Тернопіллі цілодобово чергують біля церков

Цілодобові чергування організовують у селах та райцентрах Тернопіллля після підпалів церков у Залізцях Зборівського району 11 травня. - Практично кожна парафія організовує такі чергування, - каже прес-секретар Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ отець Олег Харишин. - Переважно під пильною охороною дерев'яні церкви, які легко займаються. Але охороняють і кам'яні храми. Такі заходи організовують не лише на Тернопільщині, а й на Івано-Франківщині та Львівщині. 

Так, цілодобові чергування вже організували в Озерній Зборівського району. Через село пролягає траса Тернопіль-Львів. Тож люди мають бути насторожі і вдень і вночі, розповідає сільський голова Богдан Наконечний. - Через наше село щодня проїжджають сотні людей, тож ми мусимо бути особливо обережними, - каже він. - Щоночі в селі чергує група чоловіків. Сільський голова додає, що в Озерній мобільні групи чергували і 8-9 травня. Вони пильнували за тим, щоб не було провокацій. - А в неділю після богослужіння священик виголосив, щоб люди вийшли на двір і спланували разом з сільським головою подальше чергування, - каже пан Наконечний. 

– Односельці одразу відгукнулися. Наразі 4-5 людей на добу нам достатньо. Але ми домовилися, що у разі якоїсь біди б'ємо в церковні дзвони і всі збігаються. Окрім того, цілодобово чергують біля церкви і в Зборові. - Після служби божої священик розповів про біду, яка сталася з церквами у Залізцях та закликав вірян зголошуватися у добровольці для чергування, - розповідає парафіянка церкви Новомучеників українського народу пані Марія. 

Євгенія ЦЕБРІЙ

Читати далі...

Що казав отець Герман Будзінський?

Після того, як на початку 2014 року в ЗМІ з’явилася явна фальшивка під виглядом «пророцтва» отця Будзінського – з лексикою, якої він ніколи не вживав («політики», «керманич», «самозакоханість», «пустослів’я», «корупція»), і яка вказує на те, що її «состряпали» в середовищі ВО «Батьківщина», брати Студити подали офіційне спростування. Вийшла друком також і стаття «Що ж насправді казав отець Герман Будзінський» у Львівській архиєпархіяльній газеті «Мета» (№ 101/3, березень 2014 р.Б.). У ній наводяться автентичні слова о. Германа про нищення більшовиками Української Греко-Католицької Церкви, про його ув’язнення, заслання та повернення на Україну. 

Зрозуміло, що у цій статті представлено далеко не все з того, що говорив о. Герман. Тому я хочу навести дещо з власної пам’яті, оскільки я знав о. Германа особисто: ще дитиною я бував на підпільних богослужіннях, які він служив, а на початку 1990-х (десь за рік чи два до його смерті – +1995) до нас з колегою (назвемо його Т.) звернулася наша знайома з проханням щось допомогти о. Будзінському (а він тоді вже більше лежав у ліжку) у нього вдома, по вул. Кондукторській у Львові – наприклад, змайструвати поличку для посуду (я досі зі соромом згадую, яку грубу й незугарну поличку ми тоді з колегою змайстрували – яку вміли...). 

З тих причин я тоді декілька разів бував у нього вдома і чув з його уст те, що вже раніше знав із розповідей. Особливо цікавою була його інтерпретація 17 та 18 глав Одкровення св. Івана Богослова. Він казав: «Звір, на якому сиділа блудниця, був червоний (колір комуністичної символіки)». Далі: «“Сім голів це сім гір, що на них сидить жінка”. – Хор ім. Пятницького співав про Москву: “Сколько храмов, сколько башен на семи твоих холмах”», – бо ж, як відомо, Москва на семи горах побудована. Звідси о. Герман робив висновок: «Велика блудниця, п’яна від крові святих і від крові мучеників Ісусових, – то Москва». 

Що казав отець Герман Будзінський?

Він ще якось інтерпретував тих сім царів, порівнюючи їх з російськими керівниками, але я цього вже достеменно не пригадую. Достатньо й цього. Запрошую читачів ще раз відкрити Книгу Одкровення й уважно перечитати 17 і 18 главу та порівняти їх з тим, що діється. Погляньте, як «чинять з нею розпусту земні царі, і вином розпусти її впиваються мешканці землі», – аж до того, що вона звела європейських католиків і націонал-патріотів брехливою риторикою про християнські й традиційні сімейні цінності... 

Й коли визнавати, що отець Герман Будзінський таки мав Духа Божого (а він був екзорцистом у підпільній Церкві: збереглися магнітофонні записи його екзорцизмів – волосся дибки стає...), і якщо його інтерпретація згаданих глав Книги Одкровення правильна, то світ ще очікують події, описані у 18 главі Одкровення. Тому «випростуймось, і підіймімо наші голови, бо зближається наше визволення!» (пор. Лк 21, 28). 

Петро Гусак

Читати далі...

На Львівщині й Харківщині підпалені храми УГКЦ і УПЦ

У ніч з 28 на 29 квітня 2014 року у Львові підпалили студентський храм Святого Володимира УГКЦ, що знаходиться на території студентського містечка Національного лісотехнічного університету. На Харківщині 29 квітня в Хрестовоздвиженському храмі УПЦ (МП) міста Ізюм також сталася пожежа внаслідок дій зловмисників, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ і Оrthodoxy.org.ua.

Греко-католицький храм Святого Володимира зведений у 2011 році і своє душпастирське служіння протягом останніх трьох років тут звершує о. Богдан Кулик. «Рано-вранці, близько 5.30, мені зателефонували і повідомили, що горить храм, у якому я душпастирюю. Прибувши на місце, я побачив, що обгоріла тільки стіна церкви. Крім цього, я також помітив, що стіни храму облиті бензином. Збереглася навіть пластикова пляшка, в якій знаходилася ця суміш»,- сказав у коментарі для Департаменту інформації УГКЦ о. Богдан. 

За словами священика, жодних передумов для підпалу не було. «Це було як грім серед ясного неба», - ділиться студентський капелан. Вогонь не завдав значної шкоди церковній будівлі, бо пожежники встигли вчасно його погасити. Обгоріла лише одна – ліва – сторону храму. «Це Боже чудо, що храм не згорів. Ще б 5-10 хвилин - вогню було б не спинити», - продовжив він. Священик вважає, що відтепер храм потрібно охороняти всіма можливими способами -- цю відповідальність повинні взяти на себе студенти, прихожани храму і всі люди доброї волі. 

В протилежному регіоні країни - на Харківщині - 29 квітня в Хрестовоздвиженському храмі УПЦ (МП) міста Ізюм також сталася пожежа. За попередньою версією храм горів внаслідок підпалу, - повідомляє проект obrii.com.ua. Зловмисники пробралися в храм, але, не знайшовши коштів, які збиралися вкрасти, влаштували підпал, намагаючись приховати сліди злочину. 

Пожежники швидко ліквідували загоряння. Ведеться розслідування злочину. Хрестовоздвиженська церква в Ізюмі побудована в 1809-23 рр.. на кошти парафіян. Збереглися розпис купола й живопис на стінах, виконанний художниками школи Васнецова.

Читати далі...

У Львові під колесами авто загинув священик

У Львові, в районі перехрестя вулиць Стрийська – Максимовича, водій невідомого автомобіля (розшукуються) скоїв наїзд на 68-річного пішохода, пароха храму Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, який від отриманих травм помер на місці події. Причини події – з’ясовуються. Проводиться дослідча перевірка. Наразі правоохоронці проводять розшукові заходи з метою встановлення особи водія-втікача. За попереднім даними, чоловік керував мікроавтобусом червоного кольору із шашечкою таксі.

Читати далі...

На Львівщині оголосять рік Івана-Павла ІІ

На Львівщині проголосять Рік Папи Івана-Павла ІІ та братів Шептицьких. Таку ініціативу вирішили винести на розгляд сесії депутати постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації Львівської обласної ради, повідомила прес-служба Львівської облради. Рішення про проголошення 2014 року Роком братів Шептицьких – Митрополита Андрея та Блаженнішого отця Климентія комісія прийняла, розглянувши звернення Митрополита Української Греко-Католицької Церкви Ігора (Возьняка) та Самбірської районної ради. 

Так, у своєму зверненні Митрополит УГКЦ Ігор (Возьняк) пропонував проголосити на Львівщині Рік Андрея Шептицького в період з 29.07.2014 до 01.11.2015 р. А Самбірська районна рада просила проголосити 2014 рік – Роком братів Шептицьких, оскільки цьогоріч минає 70 років відходу у вічність Митрополита Андрея Шептицького та 145 років від дня народження Блаженнішого отця Климентія Шептицького. 

На Львівщині оголосять рік Івана-Павла ІІ

Водночас комісія підтримала пропозицію свого колеги депутата обласної ради Івана Грицьківа щодо проголошення 2014 року на Львівщині Роком Папи Івана-Павла ІІ.

Читати далі...

У Тернополі молодь молитиметься за мир в Україні

Першого березня члени молодіжних християнських організацій на знак солідарності з усіма, хто відстоює правду та береться за свободу і мир в Україні, закликають на спільну молитву на вервичці. Розпочнеться молитва о 17.00 годині в Архикатедральному соборі УГКЦ міста Тернополя. Ініціатори заходу просять небайдужих тернополян приєднуватися та приходити в храм, або хоча б перед екранами телевізорів, де транслюватимуть Службу Божу у режимі онлайн.

Читати далі...