Шокуючі наукові факти про сім'ї гомосексуалістів

Якими виростуть діти, виховані гомосексуалістами? Відповідь на це питання вже багато років цікавить усіх. Прихильники одностатевих партнерств завзято стверджують, що дітям все одно, чи є у них тато і мама, чи їх виховують два чоловіки (або дві жінки). Просімейні та релігійні організації, а також безліч психологів щосили кричать, що діти, які виросли в атмосфері гомосексуальних відносин за замовчуванням будуть психологічно травмовані та неповноцінні в житті. Але в силу того, що легалізація одностатевих партнерств і тим більше «шлюбів» почала відбуватися у деяких країнах не так давно, до недавнього часу ще не було підстав робити об'єктивні наукові висновки. З простої причини - ще не виросло покоління таких дітей.

Однак восени 2010 року Марк Регнерус, доктор соціології, ад'юнкт-професор в Техаському університеті в Остіні (США), почав своє знамените наукове дослідження на тему «Як відрізняються дорослі діти, батьки яких мають одностатеві стосунки». Свою роботу вчений завершив через півтора року - у 2012-му. Втім, аналіз даних продовжується донині - вони доступні всім зацікавленим вченим, завдяки міжуніверситетському консорціуму політичних і соціальних досліджень Мічиганського університету. 

Шокуючі наслідки

У дослідженні брали участь 3000 дорослих респондентів, чиї батьки мали одностатеві сексуальні відносини. У підсумку, отримані дані стали по-справжньому шокуючими. Втім, цього варто було очікувати. Але вперше це було доведено авторитетним вченим з авторитетного університету, а результати були опубліковані в не менш авторитетному виданні «Social Science Research».

Високий рівень венеричного інфікування. В опублікованих даних повідомляється, що 25% вихованців гомосексуальних батьків мали або мають венеричні захворювання - через специфічний способ свого життя. Для порівняння, кількість заражених однолітків із благополучних гетеросексуальних сімей зафіксовано на рівні 8%.

Нездатність зберігати сімейну вірність. А ось і причина такого рівня інфікування. Ті, кого виховували гомосексуальні батьки, набагато частіше лояльно ставляться і до подружньої невірності - 40%.  Аналогічний показник лояльності до зрад серед тих, хто виріс у гетеросексуальних сім'ях - 13%.

Психологічні проблеми. Наступний шокуючий факт - до 24% дорослих дітей з одностатевих «сімей» нещодавно планували самогубство. Для порівняння - рівень таких настроїв серед тих, хто виросли в нормальних гетеросексуальних сім'ях становить 5%. Виховані гомосексуальним батьками молоді люди значно частіше, ніж вихідці з гетеросексуальних сімей, звертаються до психотерапевтів - 19% проти 8%. Це й не дивно. Адже 31% виросли з мамою-лесбіянкою і 25% виросли з батьком гомосексуалістом були змушені до сексу всупереч їх волі (у тому числі - з боку батьків). У випадку з гетеросексуальними сім'ями про таке повідомляють лише 8% респондентів.

Соціально-економічна безпорадність. 28% вихідців із сімей, де мама була лесбіянкою, є безробітними. Серед вихідців з нормальних сімей цей рівень становить лише 8%. 69% тих, у кого мама була лесбіянкою, і 57% тих, у кого тато був гомосексуалістом, повідомили, що їх сім'я в минулому отримувала державну допомогу. Серед звичайних сімей це актуально в 17% випадків. А 38% тих, хто виросли з мамою-лесбіянкою, досі живуть на державну допомогу, і лише 26% мають роботу на повний час. Серед тих, у кого батько був гомосексуалістом, тільки 34% в даний момент мають роботу на повне завантаження. Для порівняння, серед виросли в гетеросексуальних сім'ях лише 10% живуть на держдопомогу, і половина - працевлаштовані на повний час.

Розлад сексуальної самоідентифікації. Ну й наостанок цифри, які остаточно руйнують міф про те, що виховання в одностатевій «сім'ї» не впливає на сексуальну орієнтацію дитини, що подорослішала. Отже, якщо тато або мама мали гомосексуальні зв'язки, то всього лише 60-70% їх дітей називають себе повністю гетеросексуальними. У свою чергу більше 90% людей, які росли в традиційній родині, ідентифікують себе, як повністю гетеросексуальні.

Спроба закрити рот Регнерусу

Що показово, коли Марк Регнерус готував до публікації отримані дані, проти нього почали вести агресивну інформаційну кампанію. ЛГБТ-активісти вимагали не допустити публічного оголошення результатів дослідження. Найгарячіші голови стали обмовляти, називаючи Регнеруса шахраєм і шарлатаном, вимагали звільнити професора з Техаського Університету. Навіть багато вчених ополчилися проти свого колеги.Тоді Університет ретельно вивчив всі звинувачення і скрупульозно проаналізував усі дані, отримані Регнерусом. Окремо перевірялася методика дослідження. У підсумку Університет підтвердив, що наукова робота має найвищу якість і відповідає академічним вимогам.

Журналісти інтернет-газети «Все Новости» зв'язалися з професором Марком Регнерусом, щоб прояснити цю ситуацію.

- Хто і з якою метою поставив під сумнів Ваше дослідження? Хто проводив розслідування, і до якого висновку дійшла комісія?

- Наскільки я розумію, Вас цікавить прецедент з розслідуванням, проведеним тут, в Техаському Університеті, щодо дотримання мною наукової етики. Рішення про проведення розслідування було ухвалене після того, як Нью-Йоркський громадський активіст і блогер подав скаргу, стверджуючи, що з мого боку мало місце порушення наукової етики. Науково-дослідний відділ університету провів розслідування і зробив висновок, що докази пред'явленого мені порушення були відсутні. Таким чином, питання було зняте. 

- Як би Ви пояснили наполегливе бажання ЛГБТ-спільноти домогтися Вашого відсторонення від роботи в Університеті і заборони публікації?

-Справа в тому, що в США права сексуальних меншин і боротьба за визнання одностатевих «шлюбів» - питання вкрай чутливе. Саме тому всі стадії дослідження - від моєї роботи як автора до рецензійною процесу і, нарешті, залучення уваги ЗМІ - все це проходило, що називається, під мікроскопом. Я відповів на критику мого дослідження в листопадовому випуску того ж журналу «Social Science Research» (2012) і опублікував отримані результати. Усі зацікавлені вчені даній галузі мають можливість ці результати аналізувати і робити власні висновки. Але безпосередньо дані, які ми опублікували, є точними. Також показово, що з цим дослідженням була присвячена велика стаття в The New York Times. Це авторитетне видання також вважало за необхідне публічно оповістити читачів про отримані Марком Регнерусом результати. Таким чином, світова спільнота чи не вперше отримала авторитетне дослідження, яке проливає світло на трагічні наслідки виховання дітей в сім'ях, де батьки практикували гомосексуальні стосунки.

Андрій Гурензай, «Всі Новини».

Переклад українською - інтернет-проект "Помісна Церква"

Читати далі...

Юристи не згодні зі священиками. Відео

Юристи та священнослужителі сперечаються чи потрібна ювенальна юстиція в Україні. Закон, який розглядає порушення, скоєні неповнолітніми сьогодні діє в багатьох країнах світу. Хочуть впровадити такий і в нашій державі. З юридичної точки зору, при ювенальній юстиції з дітьми із неблагополучних сімей працюватимуть нові психологічні, правоохоронні та соціальні служби. Це будуть спеціально підготовлені люди, які знаходитимуть підхід до кожного «проблемного» неповнолітнього. 

Інна Іванюк, голова Тернопільської обласної громадської організації «Голос дитини»: «Це сукупність інших соціальних служб, які будуть працювати над підлітками в плані: розширена буде сфера психологів і соціальних педагогів. Я хочу вам сказати, зараз ніякої психологічної служби немає з дітьми – штатні одиниці є, а підняття авторитету немає. Самі педагоги не підковані юридично в плані формування правової свідомості і правової культури. Значить, будуть вузи випускати ювенальних педагогів». 

Ольга Мелех, головний спеціаліст-юрисконсульт служби у справах неповнолітніх та дітей міської ради: «Відкрились кордони, доступ є до Інтернету, доступ до телевізора, діти бачать зараз набагато більше того недозволеного, чого би вони не мали бачити, і дитина розгублюється. З такими дітьми треба працювати. Кому працювати? На даний момент бракує людей кваліфікованих, яких треба спеціально навчити, щоб з такими дітьми працювали. Самі батьки, як показує статистика, не справляються, в чомусь є проблема. Багато батьків закордоном, багато працюють. Дитина – на вихованні в тої бабці чи діда, які не можуть справитись, треба помогти».

Юристи не згодні зі священиками. Відео

Діана Ткачук, головний спеціаліст сектору держреєстрації нормативно-правових актів Головного управління юстиції в області: «Дуже багато повноважень надається школам, шкільним психологам, які будуть додатково давати вплив, правильний вплив на цю дитину. Зараз немає таких повноважень, щоб прийти в школу, сказати: «А чому ваш психолог не попрацював з моєю дитиною? Чому він не побачив, що там є проблема?» Так, звичайно, батьки повинні побачити проблему, але проблему, в першу чергу, повинен побачити психолог в школі, тому що дитина в школі перебуває набагато більше часу». Проте на думку церковних діячів, ювенальна юстиція дасть змогу невиправдано забирати дитину із сім’ї, якщо остання не забезпечена передбаченими умовами чи продуктами. 

Євген Заплетнюк, протоієрей УАПЦ: «Проблема тут не стільки в тому, як виховувати дітей, для цього існують не міліція, для цього існують педагоги. Треба говорити про те, який будуть мати вплив на виховання дітей, на стосунки між батьками і дітьми оце заведення ювенальної юстиції, яке, ви говорите, норма. Насправді це неправильно». 

Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький УПЦ Київського патріархату: «Приклад Франції: там щорічно порушується від 200 до 300 справ питань ювенальної юстиції, і в 9 з 10 випадків дитину вилучають з сім’ї. Ми бачимо Росію, де ювенальна юстиція використовується як елемент політичного тиску. Не забирають дітей в тих бідних батьків, які не мають як нормально утримати цю дитину, а забирають в тих, хто неугодний місцевій, чи взагалі державній владі». Проект ювенальної юстиції для України поки що тільки розробляють. Тому про остаточне впровадження такого законодавства говорити ще рано. Сьогодні поскаржитися на неблагополучне виховання можна в опікунську раду.

Про це сюжет телеканалу ІНТБ

Читати далі...