«Той, хто дає вчасно – дає вдвічі більше…»

Послання Високопреосвященного Нестора, Архієпископа Тернопільського, Кременецького та Бучацького, священству, чернецтву та всім вірним Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. 

Всечесні Отці, дорогі браття та сестри! Останні події на сході України яскраво показали всьому світу криваву суть офіційної політики Кремля. Тисячі убитих та поранених українців – це та страшна ціна, яку ми вже заплатили, відстоюючи свою свободу, незалежність та територіальну цілісність. 

Зневажаючи всі закони Божі та людські, сусідня, ще недавно братня, так звана «православна» країна, вже не соромлячись, показала свій головний, цілком диявольський, життєвий принцип: «хто сильніший, той і правий», зводячи свій політичний професіоналізм та методи ведення діалогу до методів злочинного, кримінального світу. Влада Кремля нині вже не гребує нічим святим, показуючи своє справжнє лице. А в ньому, за маскою обіцяних демократій та свобод, приховано справжнє безумство та моральна відсталість. 

Дикунство та цинічність, які показує Росія в ці дні, вже відкинули її на десятки років назад, як у політичному, економічному, так і духовному сенсі. Одним із яскравих доказів сатанинської суті цієї системи є те, що кремлівська влада й досі заперечує присутність в Україні російських військ, при тому, що т.зв «груз 200» - трупи убитих бійців, щодня повертаються додому в Росію, де їх, наче тварин, хоронять без належних християнських обрядів та молитви, позбавляючи не тільки імені, але й усякого можливого зв’язку з рідними та близькими.   

Але найбільша проблема російської влади зовсім не в тому, що власні амбіції їм дорожчі за чужі життя. Головна біда кремлівської банди полягає в тому, що свою силу вони пов’язують винятково з кількістю наявної зброї, військової техніки та людського ресурсу. А це лише часткова правда. Це дійсно важливо при будь-якому військовому протистоянні. Але зовсім не це визначає результат війни.  Головною умовою перемоги є наявність у бійців волі до цієї перемоги, здатність до самопожертви, розуміння своєї місії, любові до своєї землі, до своїх родичів та друзів. І такі риси є в наших вояків більше, ніж у  наших ворогів і загарбників!

За час бойових дій в зоні АТО наші військові проявили себе з найкращого боку. Саме тому т.зв. гібридна війна з терористами та сепаратистами, зовсім скоро перейшла в фазу відкритого військового вторгнення країни-агресора. На зміну випадковим людям, бандитам та злочинцям, прийшла регулярна армія РФ. 

Мужність та героїзм українських воїнів, свідками якого ми з вами є, назавжди залишиться в історії нашої держави записаною поруч із славними подвигами українського козацтва, січового стрілецтва, визвольних змагань ОУН-УПА та багатьох інших прикладів жертовної любові до рідної Вітчизни та свого народу. Ми вже в невідплатному боргу перед тими, хто ціною свого життя захищає наші життя та спокій рідних осель.

Українська Православна Церква Київського Патріархату з перших днів окупації України приймала активну участь у визвольній боротьбі проти ворога. Ні на день ми не покидали своєю опікою ні мирне населення, ні військових.  У міру сил та можливостей, ієрархи, духовенство та віруючі нашої Церкви надавали, надають та будуть надавати духовну, матеріальну й соціальну допомогу всім потребуючим, не ділячи людей на правих і лівих, на своїх і чужих. 

Наша Тернопільська єпархія УПЦ Київського Патріархату теж активно долучається до волонтерської роботи. І хоча Слово Боже забороняє говорити про власне благочестя нагадуючи, щоб «ліва рука не знала, що робить права» (Мф.6:3), ми, шануючи своїх жертводавців та волонтерів, хотіли б відзначити кожного з них, та кожному особисто подякувати за активну допомогу фронту. Не раз ми бачили, що Євангельська розповідь про бідну вдовицю, яка принесла до храму свої останні дві лепти, була повторена в храмах Київського Патріархату (Мк.12:41-44). Це дало можливість налагодити регулярну відправку гуманітарної допомоги в зону АТО, під патронатом Тернопільської єпархії Київського Патріархату, як самостійно, так і в співпраці з волонтерськими організаціями Тернопільщини.

Можна передбачити, що в наступні кілька днів військове протистояння ще більше посилиться, а тому реальні потреби нашої армії ще більше зростуть. Тому, від імені Тернопільської єпархії Київського Патріархату, та всіх наших братів та сестер по вірі, звертаюсь до всіх людей доброї волі з закликом про допомогу нашим військовим. Закликаю кожного по своїх можливостях допомагати тим, хто ціною власного життя захищає життя наші. Не забуваймо, що той хто дає вчасно – дає вдвічі більше. 

Розкрадена злочинними урядами казна, не дає можливості в повній мірі забезпечити потреби фронту. Вся надія лише на нас – українців, що мають нелицемірну любов до своєї рідної землі та готові заради неї жертвувати тимчасовими благами. Не забуваймо, що солдати воюють не лише заради нас, але й замість нас. Тому, ставитись ми повинні до них з максимальним розумінням, відплачуючи за їхню любов – своєю. Бо не збідніє та рука, що допомагає іншим. «Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!». (2 Кор.9:6)

Не будьмо легковажними. Не марнуймо часу. Ця війна йде не лише за далекий Донбас, а за всю нашу з вами Україну. Вже зараз вона має вплив на наше майбутнє та майбутнє наших дітей і онуків. І не лише результат, але й сам її перебіг, в тій чи іншій мірі, визначатиме нашу з вами подальшу долю. Чи будемо ми господарями на своїй землі, чи ні? Будемо рабами чи вільними? Будемо жити в новій «тюрмі народів», чи в повноцінній європейській державі? Відповіді на ці питання залежать не лише від політиків, але й від ревності кожного з нас.

Існує безліч способів надати посильну допомогу військовим і біженцям. Тому, кожен, хто бажає її надати, без проблем зможе обрати для себе найзручніший та оптимальний варіант допомоги. 

Серед іншого, з пропозиціями допомоги можна звертатись до всіх храмів Київського Патріархату в області чи безпосередньо в наше Єпархіальне управління в м. Тернополі. 

Також закликаю кожного християнина не лінуватись, а якомога частіше молитися за українських вояків, які захищають від загарбників нашу землю та нашу свободу.  Постійна молитва кожного з нас – це  надійний духовний щит, який захистить наших солдатів і допоможе їм перемогти.

Боже благословення нехай перебуває над усіма хто захищає нашу землю,

та над усіма, хто їм допомагає!

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

 † Смиренний Нестор

Архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький

УПЦ Київського Патріархату