Всечесні отці, брати і сестри у Христі Ісусі! Наша Батьківщина переживає сьогодні один з найдраматичніших моментів своєї історії. Метою так званої гібридної війни, яку розв’язано проти України агресором, є знищення соборності та незалежності нашої країни. Йдеться про саме право українського народу на самостійне державне буття. Провокуючи громадянську війну та створюючи квазідержавні утворення на кшталт Донецької та Луганської «народних республік», вороги нашої державності намагаються розділити український народ, позбавити його права на власну історію та культуру, розчинити суверенну українську державу в євразійському морі.
З історичної точки зору, Українська Автокефальна Православна Церква завжди була духовною основою державної незалежності. І саме тому більшовицька влада з такою винятковою жорстокістю розправлялася з нашою Церквою у 20-30-х роках минулого століття. Комуністична влада знала: до тих пір, доки в Україні існує незалежна Церква, в серцях мільйонів українців існуватиме бажання жити в незалежній українській державі.
Церква — поза політикою, а тому її ієрархи зазвичай утримуються від публічного висловлення власних політичних симпатій. Проте сьогодні мова йде про саме існування самостійної української держави. Тому, за сучасних умов, наша Церква не має права стояти осторонь сучасних визвольних змагань українського народу та має всебічно — духовно, морально та матеріально — підтримувати тих наших співгромадян, які сьогодні мужньо захищають суверенітет та територіальну цілісність України на її Сході.
Українська Автокефальна Православна Церква є третьою за чисельністю православною юрисдикцією в Україні. Але наша юрисдикція сьогодні здебільшого об’єднує саме ті громади, з яких наприкінці 80-х, ще в підрадянській Україні, розпочинався рух за церковну незалежність. Саме тому ми звертаємося до священства та вірних нашої Церкви з проханням дієво допомогти військовослужбовцям Українських Збройних Сил та їх родинам.
Всечесні отці! Брати і сестри! Вашими зусиллями увінчалася перемогою боротьба за відродження української державності наприкінці минулого століття. Завдяки вашим трудам та жертовності був створений та отримав поширення в Україні рух за автокефалію. Допоможемо нашій країні й сьогодні, у час випробування нашої незалежності. «Народ, що не бажає годувати свою армію, невдовзі годуватиме чужу». Пам’ятаючи ці мудрі слова, закликаємо кожну парафію Української Автокефальної Православної Церкви дієво підтримати українських військових, а саме — екіпірувати принаймні одного бійця Збройних Сил України та взяти шефство над його родиною.
Ми знаємо: чимало з вас живе сьогодні незаможно або й за межею бідності. Проте йдеться про життя наших дітей. Не дамо ворогові можливості безкарно вбивати наших синів. Змусимо його залишити святу українську землю. Пам’ятаємо, що кожний бронежилет або каска можуть зберегти людське життя.
Не будемо також забувати про родини загиблих героїв: тих, хто відстоював громадянські права на майданах нашої країни та поліг на полі брані за її незалежність. Допоможемо родинам загиблих. Пам’ятаємо про тих, хто втратив здоров’я та став інвалідом і не може сьогодні повноцінно працювати. Не забуваємо і про родини військовослужбовців, які сьогодні беруть участь у військових діях на території Донецької та Луганської областей. Тимчасово залишившись без годувальника, такі родини сьогодні потребують нашої молитви та дієвої матеріальної допомоги. Повсіляко допомагаймо біженцям, які були змушені залишити окуповані території або втратили майно, роботу і саму можливість вільно жити та працювати на Сході країни.
У час, коли нашу країну спіткало лихо неоголошеної війни, ми закликаємо парафії нашої Церкви до постійної та дієвої благодійності на користь тих, хто сьогодні знаходиться в зоні дії Антитерорестичної операції (АТО) та їх родин. Ми також закликаємо парафії до максимальної прозорості у процесі збору пожертвувань та контролем над їх витратами. Водночас вважаємо за корисне тісну співпрацю парафій нашої Церкви з громадськими організаціями, які ефективно займаються сьогодні благодійною допомогою Українським Збройним Силам та родинам загиблих.
Відповідальними за збір пожертвувань, що пов’язані з військовими діями на Сході країни, кожною парафією нашої Церкви, призначають правлячі єпархіальні архієреї. Загальноцерковна координація таких благодійних проектів покладається на Преосвященного Володимира Єпископа Вишгородського і Подільського, вікарія Київської єпархії.
Всечесні Отці! Улюблені брати і сестри! Засвідчимо свою любов до нашої країни та наших ближніх конкретними вчинками. Будьмо солідарними та відповідальними за долю нашого народу та країни.
Благодать Господа Нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами.
м. Київ, 26 червня 2014 р. Б.
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви
+АНДРІЙ
Митрополит Галицький,
керуючий Івано-Франківською єпархією
+МАКАРІЙ
Митрополит Львівський,
керуючий Рівненсько-Волинською та Таврійською єпархіями
+ВОЛОДИМИР,
Архиєпископ Житомирський і Поліський
+ІЛАРІОН,
Єпископ Черкаський і Кіровоградський
+АФАНАСІЙ
Єпископ Харківський і Полтавський
+ГЕРМАН
Єпископ Чернівецький і Хотинський
+ВОЛОДИМИР
Єпископ Вишгородський і Подільський, Вікарій Київський
+МСТИСЛАВ
Єпископ Тернопільський і Червоногородський, Вікарій Тернопільський
