Неабиякий інтерес і жваве обговорення в мережі викликав російський переклад інтерв’ю єпископа Банченського Лонгіна (Жара) УПЦ Московського патріархату для румунського сайту activenews.ro. Це була справжня сенсація! Герой України, батько 400 дітей, безперечний духовний та світський авторитет ділиться зі світом неймовірно цінною, а головне – чесною та об’єктивною інформацією про останні події в Україні.
Перша реакція читаючи дивні слова владики – він або збожеволів, або живе в зовсім іншій просторовій та ментальній реальності. Зрештою, це одне й те саме.
А в реальності владики Лонгіна біля керма нашої держави досі стоїть його близький друг, соратник та фінансист Віктор Федорович.
У його світі не росіяни нападають на мирних українців, а жорстока хунта розстрілює своїх же православних братів.
Владика, звичайно, нічого не згадує про існування регулярних військ Російської Федерації, які дивом опинилися спочатку в Криму, а потім і на Донбасі.
Їх просто не існує. Принаймні, дуже часто живими додому вони не повертаються. Зазвичай, вони чомусь смертельно хворіють вже під час відпустки.
Тому, єдине, що може преосвященний владика порадити в такій ситуації – це закликати українських військових до дезертирства та пацифізму, тому, що «не гоже брату вбивати брата».
Далі, з якоюсь маніакальною ненавистю, чи то фобією до «українських властєй», Лонгін констатує, що головним принципом нової влади є принцип: "Православная вера является самым большим врагом Украины".
Складно сказати, як саме він дійшов до цього висновку, і що саме послужило йому джерелом такої секретної інформації. Принаймні, доволі дружні лобизання Президента Порошенка та митрополита Онуфрія нещодавно перед камерами, зовсім цього не підтверджують. Навіть навпаки -спростовують.
У цьому місці тексту небезпідставно згадується сморід Російського телебачення. Напевне про все, що діється під носом, владика дізнається винятково завдяки фантасту Кісєльову.
|
| А промовчав би - прийняли б за розумного! |
Особливо кумедною виглядало цитування Святих Отців, які на повному серйозі закликали "Не поклоняйтесь зверям", маючи на увазі, звичайно ж, Європейський союз.
Із благоглаголєвих уст архієрея це чути неймовірно дивно, оскільки навряд чи хтось із святих отців міг таке сказати. А якщо не казав, то приписані слова є звичайною брехнею, за яку владику на тім світі чекатиме особливо витончене покарання. Він не просто збрехав, але й вплутав до своїх нісенітниць ще Святу Церкву та Святих Отців.
Кажучи відверто, не кожна психічно здорова людина зможе дочитати цей текст до кінця без особливої огиди до інтерв'юера. Усього за кілька витрачених на читання хвилин, владика Лонгін став справжнім руйнівником міфів. Він показав себе без маски, таким яким він є у всій своїй простоті та дурості.
Мимоволі пригадуєш, завчене ще з семінарського курсу Пастирського богослів’я правило, що психічні розлади є головною перешкодою до священнослужіння. Але Бог із ним та його саном. За гідність чи негідність нести найвищий церковний сан – служіння єпископа - він сам буде відповідати перед Богом.
У той час, не покидає думка про інше.
Якщо в самого владики в голові така вата, то очевидно, всі його вихованці є зрощені в такому ж дусі ненависті до України!
А тут вже постає проблема: Ким вони виростуть ті діти?
Дай Боже їм здоров’я, особливо тим, які хворі. Але хіба духовна та душевна хвороба не є страшнішою за хворобу тілесну?
Хіба не зрозуміло, що цей діяч Руського міра полегшуючи фізичні страждання дітей, наперед налаштований виховати їх духовними інвалідами?
Навіть неозброєним оком видно, що інтелектуально та морально владика стоїть дуже низенько. То, що ж він може дати дітям, якщо сам не має ні клепки, ні совісті?
Живучи у світі кремлівської брехні, побудованому за допомогою російського телебачення, єпископ Лонгін, безперечно, виховує одразу кілька поколінь майбутніх клікуш та мракобісів.
Звичайно, я преклоняюсь перед його життєвим подвигом, та дуже ціную його жертовну працю заради хворих діточок.
Але цим дітям все-таки треба пам'ятати, що та людина, яка тягне їх до «Русского міра» - це їх перший ворог.
Хоча цей ворог, як і сатана, може приймати вигляд Ангела світла. Це ж до банальності простий та прогнозований біблійний сюжет …
Святий покровитель владики Лонгіна – сотник Лонгін, римський центуріон, що розпинаючи Спасителя списом пробив Йому ребро, з якого витекла кров і вода.
Згодом він покаявся, став християнином та навіть християнським проповідником і мучеником.
Владика Лонгін повторив вже половину шляху свого патрона. Тією безглуздою брехнею він вже пробив ребро Христове. А чи вистачить йому здорового глузду покаятися та спокутувати свій гріх наклепу та брехні – покаже час.
Ми ж будемо лише чекати та молитися. Але не тільки за владику, а й за тих чотири сотні невинних діточок, які з фізичного рабства потрапили в духовне.
Єпископ Адріан (Кулик) // bishop.in.ua
