Як повідомляє репортер інтернет-проекту "Помісна Церква" з посиланням на організаторів, в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відкрилася виставка «Не тут і не в сі часи» приурочена до 75-ліття мученицької смерті етнографа, краєзнавця, священика, єпископа УАПЦ Марка Грушевського і входить до комплексу заходів, що проводить музей для вшанування його пам’яті.
Дитинство Марка Федоровича пройшло в духовній родині, адже батько був худоліївським священиком, тому і сам пішов по його стопам. Закінчивши Черкаське духовне училище, Марко продовжує навчання в Київській духовній семінарії, яка і визначила його подальше коло зацікавлень. Там він зустрів багато однодумців, знайомиться з яскравими представниками української інтелігенції, активно бере участь в громадських справах, своїм прикладом переконує молодих священиків йти в села для служіння власному народові.
Марко Федорович Грушевський зробив величезний внесок в українську етнографію, педагогіку, богослов’я, доклав чимало зусиль для збереження самобутніх фольклорних традицій.
Особливе місце в науковому доробку посідає двотомник «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу». У ній зафіксовано багатовікові традиційні засади української народної дитячої педагогіки та етнографії дитинства. На прикладі матеріалів Південної Київщини Марко Федорович намагається детально і точно описати вірування і заборони, ігри і спосіб виховання, становище дитини в суспільстві.
Основу дослідження «Дитячі забавки та гри усякі» склали власні знання про народні іграшки та досвід їх виготовлення. Згодом автор сам грався так зі своїми дітьми і отримував від цього неабияку насолоду, судячи з докладного опису іграшок і як з ними гралися дівчатка та хлопчики. Народна іграшка є специфічним витвором. Вона мусить мати пізнавальну цінність для дитини, відображати явища реального світу в доступних їй формах.
Серед краєзнавчих праць Марка Грушевського вирізняється збірка «Гетьманське гнiздо. Урочища i перекази села Суботова». Дослідник збирав місцеві перекази про козацький та гайдамацький рух минувшини, прагнучи прийдешнім поколінням показати зображення історичних пам’яток , розуміючи, що з часом вони можуть зникнути взагалі.
На жаль, Марка Грушевського спіткала тяжка доля, як і сотні тисяч представників української інтелігенції.
У Радянській Україні він став одним із засновників Української Автокефальної Православної Церкви. 1930 року навіть змушений був зректися сану, та це не врятувало йому життя. 2 вересня 1938 року вирок Особливої Трійки УНКВД було виконано. Обірвалося життя талановитої людини, як і майже двадцяти найближчих родичів Михайла Грушевського.
На виставці представлені меморіальні речі Марка Грушевського та численні архівні матеріали, які показують основні аспекти діяльності дослідника.
.jpg)
+(WinCE).jpg)
