На тлі історичних подій, починаючи з часів Київської Русі аж до приїзду в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія, у фільмі йдеться про історію побудови, розквіту , руйнації і відродження Михайлівського Золотоверхого Монастиря протягом 900 років, а також про непросту історію боротьби за незалежність та автокефалію Української Православної Церкви, яка продовжується і донині.
Фільм «Михайлівський Золотоверхий» став першою стрічкою із трилогії документальних фільмів, присвячених відродженню втрачених духовних святинь в новій Незалежній Україні. Цей фільм Василь Вітер почав знімати тоді, коли закладалася капсула з посланням для нащадків у підмурки майбутнього храму. Це було в травні 1997 року. З тих днів пройшло немало часу, і тепер фільм сприймається як документ епохи новітньої української історії. У своєму телециклі В.Вітер розповідає про те, як довго і наполегливо проходив процес кінозйомок, про кінооператорів, які знімали цей фільм, про те, як непросто було втриматися від спокуси догодити замовникам фільму і скотитися на підспівування політикам, які часто змінювалися і вимагали прославляти тільки їх.
У цьому фільмі знято багато відомих персонажів новітньої історії України, і не всі вони втрималися на політичному Олімпі. Проте, на думку авторів фільму, кожен, хто був причетний до відновлення храму, мав право бути зафіксованим у цьому кінодокументі. Про те, як зводились духовні стіни українського собору кінця ХХ століття розповідає Василь Вітер і його фільм
