.JPG)
Саме наругою, і ніяк інакше, можна назвати діяльність Московського патріархату на півночі Тернопільської області у Шумському районі. Зухвала агресія до власного народу, до його історії, традицій і національно-визвольних рухів і їх героїв – ось істинне і основне завдання служителів їх патріархату, що і сьогодні сіють роздори на наших теренах. З початком подій на Майдані, а особливо після перших смертей від рук кривавих шанувальників «істинно канонічеського президента» Януковича, багато людей задумалися над своєю конфесійною приналежністю. Висновки, до котрих вони прийшли, вимагали кардинальних змін у їхньому духовному і патріотичному житті.
Усі в ті дні спішили до храмів, маючи намір у молитві знайти розраду для душі, помолитися за спокій в державі і пом’янути героїв Майдану. Шокуючою для багатьох людей була відмова деяких священиків МП служити панахиди за невинно вбитих на Майдані. Вони говорили: «Ми за бандитів молитися не будемо». Тоді багато хто перебуваючи у Шумську, приєднувався до спільних міжконфесійних молитов, які проводились біля пам’ятника Т.Г.Шевченку, на площі, котра пізніше була названа – Площа героїв Майдану. І часто у спільних молитвах брали участь священики і вірні УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ, РКЦ. Християни віри євангельської, баптисти – усі, окрім Московського Патріархату.
Правда, одного разу завітав благочинний УПЦ МП митр прот Михаїл Костюк з хором, та окрім звинувачення: «У всьому винні розкольники, розорвавшіє хітон церкві», - усі зібрані на молитву це почули. Його цинізм і неправда викликали велике обурення навіть у деяких його прихожан, що невдовзі перейшли до громади Київського Патріархату. Хвиля невдоволення і розчарування священнослужителями МП прокотилася по усьому Шумському районі. На жаль, під тиском місцевого благочинного МП ідея переходу до Київського Патріархату у багатьох парафіях залишилася тільки в намірах.
Інша ж ситуація склалася в селі Новостав. Бажання вийти з-під юристидикції Московського Патріархату у багатьох парафіян було уже давно. Звістка про те, що настоятель парафії, підробивши підписи десятки засновників, має намір зробити нову редакцію статуту МП стала поштовхом для зібрання зборів громади. На зібранні громади було заслухано пропозиції і думки багатьох парафіян, які зводилися до того, що потрібно обійти село і зібрати підписи, з котрих буде зрозуміло, якою буде подальша доля релігійної громади. Підписи були зібрані, з них більше трьохсот двадцяти підтримували перехід під юрисдикцію УПЦ КП, були й такі, що утримались, і такі, що категорично заперечували перехід.
Про все, що відбувається на парафії, знав і настоятель прот. Олександр Микуцький. Він стверджував: «Якщо надумали, то переходьте, хто я такий, щоб через мене ви змінювати своє рішення. Я такий самий бандерівець, як і ви». Пізніше священик чомусь зовсім забув про свої слова, які чули багато парафіян. Збір підписів проводився 7 квітня. Ті люди, котрих не було вдома, самі приходили до тих, хто збирав підписи, щоб власноручно підписатися на підтримку УПЦ КП. Тому твердження московських прихильників про обман і фальсифікацію підписів є відвертою брехнею. 13 квітня, у Вербну неділю, до Новоставу прибув благочинний о.Михаїл Костюк і пробував переконати прихожан залишитися у МП, та йому нічого не вдалося, бо більшість людей не хотіли і чути про підпорядкування Москві. Отець Михаїл думав, що на районному рівні зможе зупинити реєстрацію документів КП, та реєстрація проводилася ОДА.
До середини травня необхідні для реєстрації статуту документи і підписи перебували в селі у ініціативної групи, деякі з підписів були відкликані, та це не вплинуло на кількість більшості. Після проходження необхідних процедур для реєстрації статуту 6 червня 2014р. голова Тернопільської ОДА Сиротюк видав розпорядження про реєстрацію у селі Новостав громади УПЦ-КП. Згідно протоколу зборів від 7 квітня громада УПЦ-КП не є новоутвореною, а правонаступницею громади УПЦ-МП, котра припиняє своє існування згідно чинного законодавства.
На прохання жителів с.Новостав, змін щодо богослужінь у їхньому храмі ще не проводили, щоб відсвяткувати свята П’ятидесятниці і дати змогу благословити о.Олександру випускників у життєву дорогу. Після богослужіння з випускниками духовенство УПЦ КП на чолі з благочинним митр.прот. Ігорем Бораком зустрілися з о.Олександром і повідомили, що громада змінила своє підпорядкування і на це є відповідні юридичні документи, а також, що він може зберегти єдність в громаді і разом з ними перейти до КП.
20 червня біля храму Арх.Михаїла у с.Новостав відбулися знову збори, організовані благочинним МП о. М. Костюком. Серед присутніх тут жителів села були також духовенство шумського благочиння УПЦ КП на чолі з благочинним о. І. Бораком. Близько 60 осіб із присутніх представляли інтереси громад УПЦ КП і МП. Невдовзі з’явилися священики МП, котрі представляли інтереси Тернопільської єпархії МП, секретар єпархії прот Степан Балан показав установчі документи громади, які викликали великі сумніви. Після антиукраїнської пропаганди і чисельних погроз громаді і священикам УПЦ КП о.Михайло Костюк закликав: «Хто за батюшку, пішли за мною». Люди розійшлись приблизно порівно, потім розпочався збір підписів, де прихильники нібито батюшки розписувалися за двох, трьох, а то й більше осіб.
Як стверджує п. Руслана Бугай: «На відміну від цих підписів, підписи, які збирали ми за КП, мали «шапку» (що підтверджують ці підписи) і були поставлені власноручно.» Підписи ж зібрані МП за батюшку легким розчерком пера стали чомусь за Московський Патріархат. За словами В. І. Кондратюка, сільського голови, зібрані громадою МП підписи є сумнівними, тому що підписані є ті, хто вже більше 20 років в селі не проживає.
На закінчення цих зборів о. Олександр Микуцький взагалі сказав: «Мені встидно за свого благочинного і що наш патріарх в Москві». Але і від цих слів він пізніше відмовився. Події, що далі відбувалися і відбуваються у Новоставі, нагадують драму з елементами бойовика, що відбувається на релігійному підґрунті. Тут проводились збори, на яких були присутні голова Шумської РДА Габор В. І. і голова відділу культури і туризму Головатюк Ю. М., і представники обох релігійних громад, але голос з мобільного телефону дав команду громаді МП вийти з зали і казати, що їх там не було взагалі. Містика – де-факто були, де-юре – ні. На превеликий жаль, містика тут не закінчилася, як 30 осіб змогли підписатися за більше ніж 200.
Щоб описати усе, що тут відбувалося, напевно, потрібно писати цілу книгу, та ми зупинимось на найболючіших епізодах для кожного українця. 6 липня до Новоставського храму прибуло багато духовенства як УПЦ МП, так і КП, та МП замкнулися у храмі і навіть не усі місцеві жителі змогли туди попасти, а ті, хто добивався відкриття і відновлення діяльності храму, були взагалі виштовхані із нього. Вірні УПЦ КП не змогли потрапити до храму, тому богослужіння, яке очолив митр прот Анатолій Зінкевич з братією духовного центру ім..Д. Галицького та духовенством шумського благочиння, довелось проводити на подвір’ї біля храму.
Після другої спроби зайти до храму і провести богослужіння храм було опечатано. Через те, що вхід до храму перегородили молодики із с. В. Загайці, котрі і в своєму храмі не бувають (так стверджують їхні односельчани). Новопризначеного настоятеля парафії прот Павла Медицького і благочинного митр прот Ігоря Борака не тільки не допустили до храму, а були ще й спроби нанести їм тілесні ушкодження. Ось так на своїй багатостраждальній землі не можемо молитись рідною мовою у храмах віками намоленими батьками і дідами, які життя поклали за волю України.
Коли храм опечатали, обидві громади проводять богослужіння біля храму. Церковні хори парафій КП, по можливості, допомагають у проведенні богослужінь. І радісно на душі, коли бачиш і людей похилого віку, і молодь, і зовсім малих щирих українців у вишиванках на богослужіннях. На жаль, усе це відбувається біля храму.
Громада МП подала позовну заяву до суду, де просить зобов’язати Голову ОДА відмінити своє рішення. Абсурд, відмінити в Україні рішення про реєстрацію УПЦ КП на користь МП. У цій позовній заяві сказано, що підписи для переходу збирали ті, хто давно відійшов від громади. Це неправда, тому що уся ініціативна група - це засновники громади, за винятком чотирьох осіб, котрих обрали на місця померлих засновників. І все це відбулося згідно положень статуту тоді ще громади МП. Наприкінці липня з’являється вето о. О. Микуцького на рішення парафіяльних зборів, датоване 5 червня. Документи формувались у квітні, подавались на реєстрацію у травні, а у липні з’являється вето від 5 червня.
Під пильним наглядом о. М. Костюка о. О. Микуцький чи не щодня відвідує відділення міліції і прокуратуру, де безупинно пише наклепи і скарги на колишніх своїх парафіян. Вони ж у свою чергу роздумують: «Чи так учив Христос, вчення якого ви повинні проповідувати».
Незважаючи ні на що, громада УПЦ КП у Новоставі зміцнюється новими прихожанами. На свято рівноапостольної Марії Магдалини відбулося святкове богослужіння біля закритих дверей каплички. Громада МП з о. О. Микуцьким знову обманула, не відкрили каплички навіть щоб прибрати. Хай буде нечисто, але буде урочисто, напевно так їм краще. Тому громада УПЦ КП навела порядок біля каплички, де і відбулося пізніше богослужіння. Божественну літургію очолив благочинний Шумського р-ну митр. прот. Ігор Борак, йому співслужили благочинний Кременецького р-ну митр. прот. Володимир Буграк , благочинний Білогірського р-ну митр. прот. Степан Маковський (Хмельницька єпархія), а також духовенство Кременецького і Шумського благочинь. Оспівував богослужіння зведений хор Спасо-Преображенського храму м.Шумськ, Свято-Параскевського храму с.Степанівка Білогірського району під керівництвом заслуженого діяча культури України В.М.Ільківа. Раділи зі сльозами на очах, чуючи співи і молитви на рідній, зрозумілій мові.
В даний час громади очікують, яке рішення винесе суд. Вірні КП задають собі запитання: «Чи будуть в захваті самі від себе прихильники МП, коли знищать українську громаду, а самі будуть надалі будувати білокам’яну і фінансуватимуть тих, хто благословляє вбивати наших батьків, дітей і внуків». Увага багатьох людей прикута до подій у Новоставі. Можливо, дочекавшись рішення суду, ми переконаємось, чи революція гідності принесе зміни у різні сфери управління нашою областю і державою.
Борімося – поборемо,
Нам Бог помагає!
Прот. Миколай Бабій,
Свято-Преображенський храм м. Шумськ,
Фото Володимира Гаврилюка
