Митрополит Софроній (Дмитрук), який з 1992 року очолює Черкаську єпархію УПЦ (МП), розказав про проблеми, які заважають об'єднанню православних церков в Україні, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Gazeta.ua.
"У нас понад 70 єпископів, у Київського патріархату ще біля 30. Хто кому уступатитиме, коли буде з'єднання, хто буде головніший — представник від нашої церкви чи тієї? — каже митрополит.
— Далі, коли це буде з'єднання канонічне, до нас ітимуть із каяттям, що вони помилялися і хочуть об'єднатися в єдину українську канонічну православну церкву. Тоді буде собор розбиратися, кого залишити єпископом. Хто захоче бути меншим? Я колись казав — піду. А назвіть ще когось, хто піде і поступиться? Ніхто не захоче. І таких питань дуже багато. Це все не так просто, як здається політикам.
Я за єдину православну канонічну церкву, бо за канонами у вільній державі має бути вільна церква. Крім того, треба, щоб нас ще відпустили, щоб нас визнали всі православні церкви".
Владика Софроній вважає, що допомогти здобути автокефалію можуть і політичні обставини: "Коли Україна буде повноправним членом Європейського Союзу, тоді буде простіше. Усі держави, які входять у ЄС, мають вільні церкви. А чому ми маємо підкорятися другій державі по духовній лінії? Це питання можна буде вирішувати і на церковному, і на державному рівні".
"Блаженніший Володимир міг об'єднати церкву. Але він був людиною дуже глибоко віруючою, інтелігентною, знав політику. Казав: ще зачекайте трошки, ще рано, ще не настав час. Він був правий. Бо це крок серйозний і його серйозно треба вирішувати", — зазначає ієрарх УПЦ.
Також митрополит заявив, що в Росії церква "грає важливу роль в імперській цілісності", "про це знає і Путін. Тому йому хотілося б, щоб митрополитом Київським стала людина, налаштована пропутінськи".
Проте, на думку митрополита, "ми ж маємо широку автономію, у нас своя церква, свій синод. Навряд чи хтось з єпископів піде на те, щоб під чиїмось впливом голосувати не за того, за кого хоче. На підкуп теж навряд чи хтось погодиться, бо все таємне рано чи пізно стає явним".
