Відповідно до Указу Президента України третьої неділі травня вшановується пам'ять жертв політичних репресій. В пам'ять цієї трагедії 19 травня в урочищі Триби, що під Полтавою, зібралися представники влади, громадськості, трудових колективів, люди, які постраждали внаслідок політичних репресій. На початку заходу слово було надано єпископу Харківському і Полтавському Афанасію.
Владика Афанасій наголосив на тому, що цього дня пам'ять репресованих у страшні сталінські часи по всій Україні вшановують і представники влади, й представники різних політичних, громадських сил і рухів, бо в тисячах ось таких відомих і ще не відомих могилах лежать тисячі й тисячі закатованих і розстріляних кращих синів та дочок України - невинних простих людей, інтелігенції й тих же комуністів, які, перебуваючи при владі й, запустивши цього страшного й злочинного молоха, самі ж і потрапили під його невблаганні жорна.
Але це наша історія, наша пам’ять і нам треба виносити з неї уроки, щоб надалі подібне ніколи не повторилося. А для цього нам потрібне порозуміння й примирення, адже помирилися між собою іспанці, португальці, німці й інші європейські народи, в яких також були й громадянські війни, й жорстокі репресії. Тепер вони живуть у мирі й будують високорозвинені суспільства, а ми все ще воюємо поміж собою, руйнуючи таку ще хитку державність, а відсутність власної держави, в першу чергу, й призводить до подібних національних трагедій.
Владика Афанасій наголосив на тому, що цього дня пам'ять репресованих у страшні сталінські часи по всій Україні вшановують і представники влади, й представники різних політичних, громадських сил і рухів, бо в тисячах ось таких відомих і ще не відомих могилах лежать тисячі й тисячі закатованих і розстріляних кращих синів та дочок України - невинних простих людей, інтелігенції й тих же комуністів, які, перебуваючи при владі й, запустивши цього страшного й злочинного молоха, самі ж і потрапили під його невблаганні жорна.
Але це наша історія, наша пам’ять і нам треба виносити з неї уроки, щоб надалі подібне ніколи не повторилося. А для цього нам потрібне порозуміння й примирення, адже помирилися між собою іспанці, португальці, німці й інші європейські народи, в яких також були й громадянські війни, й жорстокі репресії. Тепер вони живуть у мирі й будують високорозвинені суспільства, а ми все ще воюємо поміж собою, руйнуючи таку ще хитку державність, а відсутність власної держави, в першу чергу, й призводить до подібних національних трагедій.
