Протоієрей Василь Гордійчук народився 25 березня 1959 р. у Красноярському краї (Абхашинський р-н, с. Сухобузільське, 4-те відділення, зона) у родині засланих, неугодних радянській владі батьків, Василя й Емілії, він мав щастя ще в дитинстві повернутися на Батьківщину батька – квітучу Буковину. Батько Василь Васильович Гордійчук родом з с. Підзахаричі Путильського р-ну, у 16-річному віці був засланий як ворог радянської влади. Мати Емілія, уродженка с. Бини Яворівського р-ну, що на Львівщині, також ще дитиною, в 14 років, разом з батьками потрапила на заслання.
У важких, нелюдських умовах життя на засланні молоді люди покохали один одного і створили міцну християнську родину. Не маючи поруч храму, де можна було б молитися, батько змайстрував макет дерев'яної церкви, до якої молилася вся сім’я. Пізніше за цим макетом була збудована церква Преображення Господнього в Чернівцях за ініціативи й участю Василя Васильовича старшого. У сім’ї Гордійчуків народилося четверо дітей – Ірина, Марія, Микола і Василь. Коли у 1965 р. Закінчився термін заслання родина переїхала до с. Стара Жучка Садгірського р-ну, яке незабаром увійшло до території м. Чернівці.
Релігійне виховання було основою родини Гордійчуків, адже воно формувало любов до Бога, повагу до людей і відповідальність. Батько сам часто брав участь у богослужіннях і заохочував до цього дітей. Після закінчення СШ № 31 Василь навчався в Чернівецькому будівельному училищі № 2, де освоїв фах штукатура, за яким працював у СУ «Спецстрой № 2». За направленням військомату закінчив курси водіїв і служив у Ленінграді. Демобілізувавшись, повернувся на Буковину, вступив до Чернівецького будівельного технікуму на спеціальність «технік-механік». Працював автомеханіком у Дистанції сигналізації (зв’язку). У 1992 р. звільнився за проханням батька, щоб відбудувати Миколаївську церкву, в якій вінчався свого часу гетьман Конашевич-Сагайдачний. Для Василя Васильовича це стало справою його людської гідності.
І вже у 1995 р. постала відтворена церква.
У цей час Василь Васильович знайомиться з митрополитом Данилом Чернівецьким, що мало вплив на його подальше духовне зростання. У 1998 р. за благословенням митрополита Данила із його рук В. В. Гордійчук прийняв дияконські свячення. Служив у храмі Св. Параскеви у м. Чернівці. Допомагав батькові здійснити його мрію – збудувати монастир на колишньому подвір’ї Євгена Гакмана. Нині монастир успішно діє. У 2000 р. прийняв сан священика та направлений на служіння у с. М.Слобідка Фастівського р-ну Київської області, де отримав благословення на будівництво церкви.
Так, з першого каменя розпочалося будівництво церкви на честь Євангеліста Іона Богослова у с. Мотовилівська Слобідка. О. Василій вкладає в цю важливу справу не лише серце, духовні сили, але й кошти. Його найкращими помічниками стали о. Віталій і о. Миколай та їхні сім’ї. Адже церковна громада ще нечисленна, тож приходиться священикам бути і будівельниками. О. Василя, людину чисту серцем і помислами, поважають жителі села, до нього йдуть за порадою не лише у справах духовного життя, але й житейських. Тягнуться до нього люди і за наукою християнського життя – несе отець Боже Слово не лише під час Святої Літургії, він проводить навчання для дорослих і дітей, залучає до життя церкви і громади молодь.
