Архієпископ Митрофан (Михайло Іванович Юрчук) народився 19 листопада 1962 року в місті Білогір'я Хмельницької області в родині робітників.
Після закінчення середньої школи з 1981 по 1983 рік проходив військову службу в Радянській армії.
Після служби в армії став іподияконом архієпископа Вінницького і Брацлавського Агафангела. За його рекомендацією у 1984 році вступив до Одеської духовної семінарії, після закінчення якої в 1987 році був зарахований до Московської духовної академії.
У 1988 році в рамках обміну студентами між Російською і Польською православними церквами відбув для продовження навчання до Християнської богословської академії у Варшаві, яку закінчив у 1993 році з вченим ступенем магістра за наукову роботу «Найдавніші відомості про виникнення Почаївського монастиря».
Під час навчання в академії на прохання митрополита Варшавського і всією Польщі Василія за благословення патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ працював викладачем і вихователем Варшавської православної духовної семінарії.
21 серпня 1990 року був пострижений у чернецтво з ім'ям «Митрофан» на честь святителя Митрофана, єпископа Воронезького. 1 вересня 1990 року архієпископом Дмитрівським Олександром висвячений у сан ієродиякона, а 16 вересня того ж року — в сан ієромонаха.
У 1994 році став викладачем Київських духовних академії і семінарії, був зарахований до числа братії Успенської Києво-Печерської лаври. У КДАіС спочатку був інспектором, згодом — проректором.
Того ж року на свято преподобного Нестора Літописця ієромонах Митрофан був зведений у сан ігумена, у 1995 році, до Пасхи — у сан архімандрита.
30 липня 2000 року висвячений на єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської митрполії і призначений керівником справами Української православної церкви та постійним члемом її Священного Синоду.
З 9 липня 2003 року зведений у сан архієпископа.
Рішенням Священного Синоду від 22 листопада 2006 року призначений головою Синодальної комісії по діалогу з УАПЦ. Рішенням Собору єпископів УПЦ 2 січня 2007 року комісію було ліквідовано на користь новоствореної Комісії УПЦ по відновленню єдності українського Православ'я.
Рішенням Священного Синоду від 31 травня 2007 року призначений архієпископом Білоцерківським і Богуславським, керівником Білоцерківської єпархії УПЦ.
Рішенням Священного Синоду від 14 листопада 2007 року архієпископу Митрофану, як керуючому справами УПЦ, було підпорядковано Відділ зовнішніх церковних зв'язків.
18 квітня 2008 року Синод відновив самостійну роботу Відділу, вивівши його зі складу Управління справами Української православної церкви та, відповідно, підпорядкування архієпископа Митрофана. 27 липня 2009 року признечений членом Міжсоборної присутності Російської православної церкви. Рішенням Священного Синоду від 9 вересня 2009 року архієпископа призначено головою віновленої Синодальної комісії по діалогу з УАПЦ та новоствореної робочої групи з підготовки діалогу з УПЦ-КП.
Рішенням Священного Синоду від 1 червня 2011 року призначений настоятелем новоствореного Монастиря преподобного Серафима Саровського в Білій Церкві.
8 травня 2012 року звільнений з посади керівника справами УПЦ і призначений головою її Відділу зовнішніх церковних відносин замість архієпископа Антонія (Паканича), ймовірно, через сприяння групі постійних членів Синоду в складі митрополитів Павла (Лебедя), Іларіона (Шукала) та Агафангела (Саввіна), яку ЗМІ та незалежні оглядачі звинуватили в спробі перебрати владу в УПЦ (МП) в свої руки, користуючись тяжкою хворобою її предстоятеля.
Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 20 липня 2012 року призначений архієпископом Луганським і Алчевським, керуючим Луганської єпархії.
.jpg)
